Закон про особливий статус Донбасу продовжили на рік: коли та як він почне діяти

Ще один наслідок паризьких переговорів – продовження дії закону, як ми його називаємо, про особливий статус окремих районів Донецької та Луганської областей.

Україна хоче зберегти статус-кво і не погіршити свою переговірну позицію.

А ще подовжити санкції проти Федерації.

Саме з такими намірами Верховна Рада цього тижня тиснула на зелені кнопки, подовжуючи дію згаданого закону.

Ухвалений ще 2014 він так і не був втілений у життя.

Бо передбачені в ньому амністія бойовикам, народна міліція і так далі – можливі лише після виконання безпекових норм.

На цьому наполягає Україна.

Якщо б Верховна Рада не подовжила дію мертвонародженого закону – це означало б недотримання Україною Мінських угод.

Путін теж розуміє юридичну гру Києва.

Тому й хоче закріпити спеціальний статус ОРДЛО на постійній основі і в основному законі – Конституції.

Про що відкрито говорив у Парижі.

І, схоже, фракція Слуг народу готова дослухатися до порад агресора.

З’ясовувала журналіст програми "Час.

Підсумки тижня" на "5 каналі" Ірина Сисак.

Президент домовився в Парижі – депутати проголосували під куполом.

Закон про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах українського Сходу парламент продовжив на рік.

"Увесь текст цього законопроєкту полягає в тому, що ми змінюємо дві цифри з 19 на 20.

Все залишаємо як було", – каже голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія.

А було так: уперше в сесійній залі за особливий статус ОРДЛО як один із пунктів мінських домовленостей проголосували у 2014-му.

На 3 роки.

А далі щороку дію закону продовжують.

До наступної зими.

Цього разу за закон синхронно тиснули кнопки "Слуга Народу", "Опозиційна Платформа" та "Європейська Солідарність".

"Путін мріє про відхилення цього закону.

Голосування "за" допомагає нашій армії і нашій державі тримати оборону з меншими тратами", – заявив з трибуни ВР народний депутат від "Європейської солідарності" Петро Порошенко.

Серед головних умов документа – загальна амністія, народна міліція, статус російської мови, особливий порядок призначення суддів і силовиків та спеціальні права так званої "дружби" з Росією.

Водночас економічний розвиток регіонів – лягає на плечі української влади.

"Фактично на цих територіях буде діяти окремі органи влади, окремий порядок", – каже народний депутат "Батьківщини" Сергій Соболєві.

Втім, особливий статус території Сходу отримають після демократичних місцевих виборів.

А вони можливі після виведення російський військ та роззброєння незаконних бандформувань.

Такі умови Росія не виконує, а тому й закон досі залишається лише на папері.

Але після Паризької зустрічі все може змінитися.

"Закон нікчемний.

Якщо ви вважаєте, що цей закон ні на що не впливає і нічого не змінює, хочу просити вас подивитися текст комуніке, який багато хто з вас подає як перемогу, де записана формула Штайнмаєра, там написано, що українська сторона бере на себе зобов'язання на постійній основі запровадити особливий порядок самоврядування", – переконаний голова фракції "Голос" Сергій Рахманін.

Славнозвісна формула Штайнмаєра, яку в жовтні погодила українська сторона, з'явилася в паризькому комюніке.

І вже згодом, за домовленістю четвірки, має всі шанси завдяки монобільшості та ОПЗЖ закріпитися в законодавстві України.

"Завдяки недолугій позиції президента Зеленського росіяни нас дуже вдало затягують.

Формула Штайнмаєра і передбачає саме на постійній основі і саме цією формулою передбачено спочатку вибори, а потім контроль над кордоном", – каже заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Георгій Тука.

Виборам у погодженому документі має передувати припинення вогню, розведення військ і закон про амністію.

А якщо місія ОБСЄ визнає волевиявлення демократичним, тимчасовий особливий статус Донбасу замінять на постійний.

"Постійна основа, очевидно ще це є кремлівською пасткою, яка може стати передумовою для анклаву, який по суті буде жити за законами російської федерації", – пояснює народний депутат "ЄС" Ірина Геращенко.

Капітуляції не буде, – заявили в монобільшості та анонсували новий законопроєкт про особливий статус.

Пообіцяли прописати формулу Штайнмаєра в закон уже з Нового Року.

"Це може бути більше ніж пів року, думаю, за рік ми впораємося", – повідомив заступник голови фракції "Слуга народу".

Не за рік, а за кілька днів.

Як імплементувати формулу, вже придумав президент.

І вніс під купол невідкладний законопроєкт про децентралізацію влади України.

І хоч текст документа офіційно відсутній – за задумом Банкової, той мав би змінити конституцію зокрема й щодо окремих районів Донецької і Луганської областей.

"Зараз ми готуємо пакет законів про децентралізацію, ви це знаєте, на всій території України.

Тобто мені здається, що ми виконуємо всі ці зобов'язання.

Так, трохи інше формулювання, але мені здається, що, в принципі, воно підходить", – сказав президент України Володимир Зеленський в ефірі програми "Право на владу".

Цей пакет документів повезуть на зустріч нормандської четвірки за 4 місяці.

А ще підготують корективи до Мінських домовленостей, підписаних попередньою владою.

"Думаю, що Росія розуміє, що вимоги, записані в Мінську, не є реальними", – переконаний міністр закордонних справ Вадим Пристайко.

За словами заступника міністра з питань тимчасово окупованих територій Георгія Туки: "Угоди вони дуже контроверсійні.

Я завжди пам'ятав і пам'ятаю в яких умовах ми їх вимушені були приймати – перші Іловайськ, другі – Дебальцево.

Їх необхідно змінити як це зараз пропонує команда Зеленського, або їх потрібно не виконувати як це робив до цього Порошенко".

Задля миру виконувати будуть – кажуть у команді президента.

Паралельно мізкують, Як змінити пункт про повернення контролю над кордоном ще до місцевих виборів.

Бо Кремль хоче інакше.

І тут замкнене коло – погодитися на умови Кремля – значить перейти "червоні лінії", про які президенту Зеленському щоразу нагадує вулиця.

Востаннє – це робили активісти під стінами офісу глави держави.

Саме тоді, коли президент у Парижі вів переговори.

"Президент Російської Федерації двічі заявив: "А як ви можете вести переговори, коли саме в цей момент у вас там на Майдані стоять активісти, стоять люди, які до президента ставлять певні вимоги?" І звичайно це погіршувало переговорну позицію" – каже керівник Офісу президента Андрій Богдан.

Голос вулиці під Офісом президента можна приглушити.

Наприклад, катанням на ковзанах.

Тільки-но активісти зібрали намети та покинули Банкову, як наступної доби тут виросла огорожа для ковзанки.

Прямісінько перед входом до президентського офісу.

Ще тиждень томУ цю територію займали мітингувальники.

Ірина Сисак, Олексій Тищенко, "Час.

Підсумки тижня".