В Україні не вироблятимуть фету, пармезан та рокфор
В Україні не вироблятимуть фету, пармезан та рокфор

В Україні не вироблятимуть фету, пармезан та рокфор

В Україні згідно з законом про географічні зазначення після 2022 року українські виробники не зможуть називати сири пармезаном, рокфором та фетою, а після 2025 року алкогольні напої втратять назви шампанське та коньяк.

Про це на пресконференції у Львові розповів експерт проєкту ЄС «Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні» Іван Гайванович, повідомляє видання «Щоденний Львів».

«Згідно з новою редакцією закону про географічні зазначення такі продукти як коньяк, шампанське, а також захищені географічними зазначеннями сири рокфор, пармезан та фета мають право іменуватися лише там, звідки вони походять: із провінцій Коньяк, Шампань тощо.

В інших місцевостях такий плагіат буде каратись солідними штрафами.

При цьому під санкції потраплять як виробники, так і продавці», - зазначив Гайванович.

За його словами, для переходу на нові назви визначено перехідний період.

Для окремих спиртних напоїв – коньяка, шампанського він триватиме до кінця 2025 року, для трьох сирів – рокфор, пармезан і фета – до кінця 2022-го.

Після закінчення цих термінів українські виробники не зможуть давати своїм продуктам такі назви.

Не можна буде також їх імітувати: наприклад, замість шампанського вказувати, що вино «створене методом шампанізації» або що сир «зі смаком пармезану».

Гайванович підкреслив, що географічне зазначення є об’єктом колективної інтелектуальної власності, і відрізняється від торгової марки, яка має конкретного власника.

За словами експерта, географічне зазначення вказує на те, що продукт походить з певної місцевості, що його характеристики зумовлені місцем походження, і він цілковито або частково виготовлений у певній місцевості.

Також він має якість, гарантовану суворою системою контролю.

В Україні таким продуктом визнано гуцульську бриндзю.

Саме бриндзю, а не звичну для нас бринзу, яка продається у магазинах і навіть віддалено не подібна ні за смаком, ні за консистенцією до справжньої бриндзі, яку із 15-століття виробляють на карпатських полонинах.

Право називати свій продукт терміном «Гуцульська овеча бриндзя» та «Гуцульська коров`яча бриндзя» мають лише виробники з Івано-Франківської, Закарпатської та Чернівецької областей.

Источник материала
Поделиться сюжетом