З чого потрібно починати перезавантаження "Укроборонпрому"

Звільняючи уряд Гончарука, президент України перерахував його численні провали, але не торкнувся найважливішої для воюючої країни теми - державного оборонного замовлення (ДОЗ) і роботи держконцерну "Укроборонпром".

Системні зміни в ДК назріли давно і гостро, в першу чергу - через кадрову кризу і втрати ДОЗ, повідомляє "Апостроф" в статті "П'ять причин перезавантажити "Укроборонпром".

Прес-релізи, які постійно публікуються, про успіхи ДК в поставках озброєння і боєприпасів ЗСУ, скоріше, просто піар.

Реалії ж не такі оптимістичні.

Наприклад, нової бронетехніки за рік поставлено одиниці - Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім.

Морозова, що входить в ДК, до сих пір не може виконати контракт на 40 БТР-4, підписаний ще в кінці 2016 року.

При цьому приватні підприємства-конкуренти в 2019 році реалізували кілька сотень бронеавтомобілів.

Ще один тривожний фактор - саботування керівництвом "Укроборонпрому" отримання 5 млрд гривень під державні гарантії.

Схема такого кредитування працює з 2015 року і дозволяє оборонним підприємствам оперативно виконувати зобов'язання і забезпечувати потреби ЗСУ в ремонті і постачанні нової техніки.

Наприклад, в 2016 році "Житомирський бронетанковий завод" отримав в "Ощадбанку" 611 мільйонів гривень і зміг відремонтувати значну частину БМП-1 і БМП-2 української армії.

У 2018 Міністерство фінансів видало держгарантій оборонним підприємствам на 5 мільярдів гривень (всі отримані - на ремонт артилерії, БМП-1, танків).

А в 2019-му, опинившись під керуванням Айвараса Абрамавічуса, ДК відмовився від отримання замовлень під держгарантії.

Це згубно позначилося на концерні в цілому, і на ВСУ - воююча армія залишилася без десятків одиниць відремонтованої техніки.

У 2020-му планування ДОЗ також не обійшлося без скандалів.

Наприклад, при згоді Абромавічуса, ДК планує закупівлю польських бронетранспортерів.

І це - замість українських "Дозорів", які може виробляти "Укроборонпром".

При цьому БТР-3 "Київського бронетанкового заводу" в оборонне замовлення не включили.

Очевидно, таке планування стало однією з причин звільнення міністра оборони Андрія Загороднюка.

Не можна закрити очі і на очевидні провали керівництва ДК в сфері експорту озброєнь.

Наприклад, підірвано військово-технічне співробітництво з Туреччиною.

За даними ЗМІ, це сталося через дії профільного менеджера Михайла Морозова.

За даними видання "Апостроф", він має намір перекваліфікуватися на ринок Пакистану, попутно згорнувши раніше розвинені напрямки ВТС.

Є проблеми і у співпраці з Індією і Перу.

Кадрові проблеми в керівництві "Укроборонпрому" - одні з ключових.

Публічні відбори на керівні посади виявилися простою формальністю, на чолі ключових підприємств ДК виявляються люди, далекі від управління оборонними підприємствами.

Гучним скандалом стало призначення на посаду директора "Заводу 410 цивільної авіації" Олексія Попова.

Ще одна проблема - роздуті зарплати менеджменту "Укроборонпрому".

Наприклад, Роман Бондар, заступник генерального директора по трансформації ДК, за весь 2018 й рік заробив в бізнесі всього 105 тис.

гривень, а за кілька місяців роботи в "Укроборонпромі" - близько мільйона.

Мустафа Найєм, колишній журналіст і нардеп, отримує в ДК в місяць в середньому 200-250 тисяч гривень.

Кошти на таке "розкішне" життя беруться не завдяки контрактам (яких, по суті, немає), а за допомогою виїмки з працюючих підприємств держконцерну.

Всі перераховані проблеми - однозначний сигнал до того, що зміни в "Укроборонпромі" необхідні.

Рішення - за вищим керівництвом країни.