У вівторок, 7 квітня, християни східного обряду (православні та греко-католики) відзначають благу звістку архангела Гавриїла до Діви Марії про те, що вона непорочно зачне від Святого Духа і народить Ісуса Христа, Сина Божого, Месію - Благовіщення.
У західній традиції має найвищий статус торжества.
У східній традиції свято третє за значенням після Великодня і Різдва Христового.
Святкується 25 березня за григоріанським календарем, близько до весняного рівнодення, і 7 квітня за юліанським.
У звичаях європейських народів асоціювалося з приходом весни, початком нового землеробського року.
В основі свята — повідомлення архангела Гавриїла Діві Марії "благої вісті" (звідси і назва Благовіщення) про народження у неї божественного немовляти.
Однак сьогодні це свято відзначають не традиційно, розбирався.
"Ми зараз біля київського Володимирського собору.
І сьогодні навіть незважаючи на Благовіщення, людей тут немає - служба проводиться онлайн.
Як бачимо карантин і справді вплинув на церкву.
За соціальними опитуваннями, більше як половина українців зазвичай відвідують церкву на релігійні свята.
Але зараз в умовах карантину це стало неможливо, бо уряд заборонив масові зібрання людей.
Та все ж окремо уряд не закривав церкви, бо не має на це права", - розповів кореспондент в ефірі "ТСН.
За словами адвоката Лаврентія Царука, є міжнародні стандарти які закріплені, зокрема, в Конституції України.
"Це про те, що держава не має права втручатися у справи церкви.
Державі для того, щоб заборонити діяльність будь-якої церковної організації в Україні, потрібно звернутися до суду.
З іншого боку, відповідно до тієї самої Конституції України, життя людини її здоров’я є найвищою цінністю в Україні.
І тому церковні служителі, вони теж є громадянами України, і вони так само не мають права наражати на небезпеку оточуючих, тобто якісь вчиняти дії, які можуть створювати небезпеку", - заявив адвокат.
Як відомо, ще в березні православна церква України заборонила проводити богослужіння із прихожанами.
У храмах можуть бути тільки священники і служителі церкви.
Тим часом, Московський патріархат спочатку закликав парафіян ходити до церкви, але тепер свою думку змінив.
Наприклад, Києво-Печерська лавра закрилася на карантин.
Кабміном запропоновано встановлення обмежень на проведення масових заходів, у яких запланована участь 200 та більше осіб.
Але це не стосується заходів державної необхідності.
Проведення спортивних заходів можливе з дозволу міжнародних організацій, без глядачів.
Також Україна закриває кордони.
Роботу метро, а також автомобільне, залізничне та авіасполучення між містами й областями від 18 березня в Україні також буде тимчасово обмежено.
Низка регіонів зачинила навчальні заклади та ввела низку жорстких обмежень - від закриття закладів громадського харчування до заборони виїзду та в'їзду до міста.
За 2 тижні після цього Кабмін запровадив режим надзвичайної ситуації на всій території України та подовжив карантин на місяць - до 24 квітня.
3 квітня карантин посилили: ввели обов’язкову 14-денну обсервацію для осіб, які прибувають з-за кордону, заборонили пересуватися вулицями більш ніж двом особам, крім випадків супроводу дітей.
В Україні 3 березня зафіксували перший випадок зараження на коронавірус COVID-19.
Інфікованим виявився мешканець Чернівецької області.
Він незадовго до цього повернувся з дружиною з Італії.
Ввечері 12 березня в Україні офіційно підтвердили ще два випадки зараження коронавірусом.
Інфікування зафіксували в Чернівецькій та Житомирській областях.
Жінка з Житомирщини померла від інфекції, ставши першою жертвою COVID-19 в Україні.
Після цього про виявлення коронавірусу почали повідомляти і в інших областях.
Епіцентрами спалаху в Україні стали Чернівецька область та місто Київ, де хворобу діагностують найбільше.
За актуальними новинами щодо поширення коронавірусу в Україні, кількості хворих та летальних випадків, а також засобами боротьби про COVID-19 стежте на сайті ТСН.
Приєднуйтеся до ТСН.
ua у Telegram!.