Схоже, що на старті поширення коронавірусу наші лікарі опинилися у значно більшій зоні ризику, ніж літні люди.
Але довгий час ніхто до кінця цього не усвідомлював.
Навіть вони самі.
Ми чекаємо їх на роботі, готових рятувати і лікувати, бо вони давали клятву Гіппократа, хоча своїх батьків примушуємо залишатися вдома.
Але хто врятує їх самих?.
Так, у Києві завчасно були визначені 7 лікарень першої хвилі, де приймають хворих з COVID19, і навіть 6 резервних другої хвилі.
Вони більш-менш забезпечені захистом, але навряд чи одягають 3 пари гумових рукавичок, як їхні італійські колеги.
Однак сімейники і педіатри, які працюють поза межами визначених лікарень, приймають людей з пневмоніями і контактують з ними, не маючи повноцінного захисту.
І треба визнати: у нас немає такого, щоб засоби захисту лежали на вході в будь-яку лікарню.
Наші медики не мають ні маски №95, ні лижних окулярів, ні достатньої кількості хірургічних рукавичок і масок, щоб одягати їх для кожного нового пацієнта.
У кращому випадку – куплені власноруч чи передані благодійниками маски, які намагаються використовувати економно.
Скажу чесно, я теж спочатку пішов шляхом прямого і зрозумілого волонтерства: купив – передав.
Але, на жаль, масштаб потреби дуже великий.
І наситити лікарні засобами захисту, щоб їх було вдосталь, при такому ажіотажі і спекулятивних цінах буде дуже важко.
Так, зараз так званих ЗІЗ більше, ніж на було старті, але все одно не вистачає.
На цьому фоні ідея мого колеги Юрія Вахеля про виготовлення екранів, як багаторазового захисту, – дуже чітка і практична.
На той момент Юрій вже проконсультувався з технічними фахівцями і з допомогою Володимира Лемперта та Юрію Власюка навіть створив перші експериментальні зразки щитків.
У процесі цих експериментів були визначені: максимальна зручність екрану для людини, яка його носить, її захищеність від вірусу, і водночас мінімальні вага і собівартість виготовлення.
Зрештою такий фінальний зразок ми й запустили у "волонтерське" виробництво і разом "зайшли" в проект, який назвали You will see.
Спільно з Київським пластом ми виготовляємо захисні екрани для медиків і передаємо їх у лікарні.
Суть проекту наступна: ми самостійно купили спеціальну ПЕТ-плівку, знайшли меценатів і потужності, щоб розрізати її лазером на потрібний формат.
Потім знайшли приміщення і засоби захисту для волонтерів.
Там разом з пластунами комплектуємо вироби і передаємо в лікарні разом з інструкцією, як їх збирати.
Передаємо, звичайно, безкоштовно.
Поки що невеликі партії для тестування віддали в київські лікарні №4, 8 і 9 – це ті, які приймають хворих на коронавірус, також у Головний військовий клінічний госпіталь, і по 100 екранів направили у Львів і Рівне.
Запитаєте, чому саме туди? По-перше, тут є сильні осередки Пласту, які зможуть підключитися, а по-друге, маємо прямі контакти лікарень, де потрібні засоби захисту.
Партію екранів волонтери завезуть у госпіталі на території ООС.
Вже отримали перші відгуки від лікарів з Києва: вони попросили замінити зав’язку на гумовий фіксатор, щоб екран легше вдягався.
На сьогодні ми зібрали майже 2 тисячі щитків: передаємо їх у медзаклади і одночасно збираємо нову партію.
Матеріалу всього маємо десь на 6 тис.
Готові продовжувати, але надалі потрібна ваша допомога: можна стати або волонтером, або меценатом проекту.
Всі збори коштів акумулює Пласт.
І до речі, в нашу ідею вже повірили: є перший доброчинець, з допомогою якого ми зробимо десятки тисяч захисних екранів.
Це правда, що 2014 рік навчив нас цінувати армію, а у 2020-му – мусимо знову зробити неможливе для наших медиків.
Сьогодні вони теж на передовій, і ми маємо дати лікарям можливість захиститися від коронавірусу самим і врятувати нас усіх.
Ты еще не подписан на наш Telegram? Быстро жми!.
Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов.
Мнение редакции может отличаться от авторского.