Аварія на Чорнобильській АЕС: психологічні наслідки катастрофи

Про це написала ексголова МОЗ Уляна Супрун на своїй сторінці у фейсбуці.

Психологічні наслідки аварії на Чорнобильській АЕС.

Для українців ця аварія стала величезною психологічною травмою.

Через брак інформації люди поширювали чутки.

Одні з них шкодили фізичному здоров'ю, наприклад, міфи про те, що алкоголь очищає організм від опромінення.

Інші чутки шкодили психічному здоров'ю: міф про те, що радіація "заразна" та передається від людей, які прибули з Чорнобильської зони.

Совєцька (радянська, – 24 канал) влада дуже довго приховувала інформацію, не пояснювала ані справжніх причин катастрофи, ані зону розповсюдження радіації, ані наслідки її впливу… Ліквідовуючи передусім наслідки аварії, влада не замислювалася, як це вплине на психіку людей.

Згідно з дослідженнями інституту соціології НАН України, у постраждалих від аварії сформувався комплекс психологічних проблем,.

– написала Супрун.

Статус "чорнобилець" став негативним ярликом, що почав відлякувати, замість того, щоби викликати повагу та бажання допомогти.

Так, аварія змінила світогляд поколінь українців.

Державні пільги не змогли компенсувати моральної шкоди.

Люди, що переїхали з Чорнобильської зони, продовжували відчувати себе в зоні відчуження стосовно решти суспільства.

"У їхніх дітей почав розвиватися синдром "засвоєної безпорадності": світогляд орієнтувався не на самостійне розв'язання проблем, а на те, щоби знайти способи перекласти відповідальність на державу", – додала Супрун.

Статус "чорнобилець" став негативним ярликом і породив психічні проблеми / Unsplash.

Переселення людей.

Мешканці Зони змушені були покинути свої домівки, роботу, у багатьох погіршився матеріальний стан.

Часом їм доводилося змінювати професію і починати життя на новому місці.

Надзвичайні ситуації і катастрофи трапляються за життя кожного покоління.

Роль влади та всього громадянського суспільства — допомогти одне одному пережити їх як фізично, так і психологічно.

Зокрема — побудувати чесну комунікацію одне з одним.

Брак інформації породжує страх, який може завдати набагато більше шкоди, аніж сама проблема,.

– зазначила ексголова МОЗ України.