Пандемія фінансового світу: що відбувається на глобальних ринках і як Україна реагує на ці зміни
Пандемія фінансового світу: що відбувається на глобальних ринках і як Україна реагує на ці зміни

Пандемія фінансового світу: що відбувається на глобальних ринках і як Україна реагує на ці зміни

Про стан світових фінансових ринків в умовах так званої "коронакризи" 24 каналу розповів Степан Джус, інвестиційний аналітик компанії "Фрідом Фінанс Україна".

Окрім того, експерт проаналізував, як глобальні зміни впливають на Україну.

Кілька переломних подій для світових ринків акцій.

Перший масштабний обвал на фондових ринках почався після повідомлення про "можливу" пандемію, 24 лютого.

Цей день увійде в історію як "чорний коронавірусний понеділок".

Зокрема, індекс акцій найбільших американських компаній S&P 500 впав на 4,33% (дивіться рис.1).

А впродовж наступних чотирьох днів цей показник знизився ще на 11,16%.

На початку березня прилетів другий "чорний лебідь", який відправив світові ринку у глибокий нокдаун.

Таким чином, S&P 500 знизився ще на 9,5% всього за тиждень і на 18,07% – за 11 днів, починаючи від 21 лютого.

6 березня найбільший нафтовий картель на чолі із Саудівською Аравією не зміг домовитися з Росією про зниження обсягів видобутку нафти на тлі скорочення попиту.

Через різке падіння торги було припинено на 15 хвилин.

Правило про призупинення торгів після падіння на 7% застосували вперше з часів фінансової кризи 2008-2009 років.

Нафтогазові і фінансові корпорації увійшли в число компаній, акції яких обвалилися в ціні найбільше.

Фондовий індекс Великої Британії FTSE 100 знизився на 8,8%.

Індекс широкого європейського ринку Stoxx 600 опустився до 7%.

Німецький DAX втратив 8%.

Фондовий індекс Італії впав ще більше – на 12%.

Ситуація стабілізувалася 10 березня: Stoxx 600 додав 2,7%, інші індекси теж поволі зросли.

Експерт "Фрідом Фінанс" стверджує, що інвестори почали більше зосереджувати свою увагу на захисних активах.

Прибутковість усіх випусків американських державних облігацій вперше в історії впала нижче 1%.

Японська єна зміцнилася до долара на 3% (дивіться рис.

Італія стає осередком інфекції у Європі.

Далі вірус поширюється всіма країнами цієї частини світу.

Експерти і Всесвітня організація охорони здоров'я оголосили про загрозу пандемії коронавірусу COVID-19.

За місяць (з 24 лютого по 23 березня) падіння на 34,33% сигналізує не тільки тимчасову кризу, а й про рецесію, яка може затягнутися до початку 2021 року.

Проте, це, здебільшого, залежить від часу виходу всіх економік із карантину.

Зараз це вже роблять деякі європейські країни (Німеччина, Італія та ін.).

Перший дефолт.

7 березня 2020 року – у цей день Ліван повідомляє про дефолт.

Рішення відкласти погашення євробондів на 1,2 млрд доларів, термін якого настає 9 березня, оголосив прем'єр-міністр країни Хасан Діаб.

Він сказав, що це перший випадок в історії країни з часів здобуття незалежності у 1943 році.

За його словами, Ліван – країна з одним з найвищих боргових навантажень – 170% ВВП.

За даними ЗМІ, економіка країни перебуває у важкій кризі з жовтня 2019 року.

За цей час ліванський фунт обвалився на 40%.

Пандемія фінансового світу: що відбувається на глобальних ринках і як Україна реагує на ці зміни - Фото 1

Рис.

Динаміка зміни європейських та американських ринків за 2007-2020р.

/ Оброблення та візуалізація даних Фрідом Фінанс Україна.

Ситуація на українському фондовому ринку: аналіз "Фрідом Фінанс".

Для порівняння динаміки змін цін на українському ринку можемо взяти для прикладу індекси українських бірж УБ (UXI) та ПФТС (дивіться рис.

Степан Джус зазначає, що український фондовий ринок відреагував на глобальне падіння тільки через тиждень.

А коли всі перейшли на стадію відновлення, акції українських емітентів поки продовжують падати.

Це сталося за рахунок перенесення зборів акціонерів та виплат дивідендів декількох компаній.

Пандемія фінансового світу: що відбувається на глобальних ринках і як Україна реагує на ці зміни - Фото 2

Рис.

Динаміка світових індексів за листопад 2019-квітень 2020р.

/ Оброблення та візуалізація даних Фрідом Фінанс Україна.

Як змінилася динаміка світових індексів з листопада 2019 року по квітень 2020-го:.

Як бачимо на рисунку 2, найкраще відновився з листопада 2019 року індекс NASDAQ COMPOSITE (+2.87%).

Індекс S&P 500 із +10% впав до 27%, складаючи зараз відхилення 7,02%.

Найгірша ситуація із індексом MSCI на Frontier Markets (граничні, нерозвинені ринки з обмеженим доступом до капіталу), який впав з листопада минулого року на 21,84%.

Це говорить про поганий економічний стан та негативні очікування затяжної кризи, якщо не "депресії".

Український ринок впав на 3,95% (ПФТС) та 13% (індекс Української біржі) відповідно.

З огляду на ці дані, про рецесію та кризу в країні говорити рано, проте це тільки публічний ринок.

Приватний сектор переживає нелегкі часи.

З листопада 2019 року і до кінця лютого 2020 року в Україні спостерігаємо позитивну кореляцію зі світовими ринками на рівні 40-50%.

Переломним моментом для ринку було падіння нафти після першого тижня березня 2020р., коли реакція всіх ринків, включно з українським, була негативною.

Це сталося після запровадження карантинних заходів майже по всіх країнах, оскільки збільшилася кількість тестів і швидше почала збільшуватись кількість людей, які пройшли тест на виявлення COVID-19.

Наслідки коронавірусу для світової економіки та нафтове питання.

Аналітики Bloomberg спробували спрогнозувати можливі наслідки пандемії для світової економіки.

Було змодельовано чотири варіанти розвитку подій, згідно з якими світова економіка у 2020 році може втратити 3% ВВП або 2,7 трлн дол.

Ці цифри еквівалентні ВВП Великобританії або майже двом ВВП Росії.

У найгіршому з чотирьох варіантів прогнозу експерти агентства передбачають рецесію у США, єврозоні, Японії та уповільнене зростання в Китаї.

Упродовж останніх трьох років світовими цінами на нафту керував альянс Росії та ОПЕК на чолі із Саудівською Аравією.

Поширення коронавірусу і зниження попиту на нафту призвели до падіння цін на "чорне золото".

Пандемія фінансового світу: що відбувається на глобальних ринках і як Україна реагує на ці зміни - Фото 3

Ринок нафти у 2020 році / Pixabay.

На зустрічі ОПЕК+ Саудівська Аравія запропонувала скоротити видобуток на 1,5 млн барелів на добу, 500 тис.

барелів з яких припадало б на РФ.

Пропозиція саудів виглядала логічно: за оцінками Goldman Sachs та IHS Markit, через епідемію світовий попит на нафту в першому півріччі 2020 року впаде в середньому на 2 млн барелів на добу.

Однак Росія шокувала планету, відмовившись від угоди.

Домовитися не вдалося навіть про продовження чинної угоди про скорочення видобутку на 2,1 млн барелів до рівня кінця 2016 року, коли ОПЕК і РФ вирішили підтримати ціни на нафту.

З 1 квітня учасники ОПЕК+ вільні від зобов'язань і можуть підвищувати видобуток нафти на власний розсуд.

Міністри країн ОПЕК і західні аналітики після завершення зустрічі не приховували розчарування.

Такий несподіваний розвиток подій лежить набагато нижче нашого песимістичного сценарію, він створить одну з найважчих цінових криз в історії ринку нафти,.

– сказав аналітик Rystar Energy Бьорнар Тонхауген.

І це сталося 20 квітня 2020, коли травневі ф’ючерси на нафту марки WTI впали до мінус 40,43 долара за барель.

Індикативна ціна опустилася до $0 (експірація була 21.04.2020р.).

Наступного дня після провальної зустрічі ОПЕК+ з'ясувалося, як Саудівська Аравія буде відповідати на кризу.

Країна знижує ціни на свою нафту до мінімуму за 20 років та активно нарощує видобуток,.

– пише Bloomberg.

Цікаво, що Мексика хеджувала ризики падіння цін нафту пут-опціонами, що дало їм додаткові $6,15 млрд.

Передусім, прогнози глобального зростання на 2020 рік є негативними – рецесія буде принаймні такою ж серйозною, як і під час глобальної фінансової кризи, або ще гірше.

Але ми очікуємо на відновлення в 2021 році,.

– заявила міністерка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва.

Пандемія фінансового світу: що відбувається на глобальних ринках і як Україна реагує на ці зміни - Фото 4

Динаміка основних фондових індексів світу / Фрідом Фінанс.

Експертна оцінка від "Фрідом Фінанс" Зараз спостерігаємо корекцію вверх, але вона може тривати не довго, оскільки піку коронавірусу ще не було в усьому світі.

На який термін будуть кожен раз продовжувати карантинні заходи поки незрозуміло, а збитки кожен місяць у бізнесу збільшуються, разом із рівнем безробіттям.

Із початку 2020 року до середини березня 2020 року гривня знецінилася на 14%.

Така девальвація була прогнозованою і зараз ми спостерігаємо тренд до переходу в надійніші валютні активи.

Перші наслідки кризи вже в Україні.

Через поширення коронавірусу та обвал цін на нафту різко знизилася вартість ВВП-варантів і єврооблігацій України.

З 9 березня прибутковість євробондів виросла до рівнів 7,65-11,5%.

Минулого тижня, 23 квітня, НБУ знову знизив облікову ставку до 8% (аж -2%).

Така дія регулятора в кризу може призвести до негативних сценаріїв, з однієї сторони (відсутність первинних розміщень ОВДП через низьку ставку купону – зниження залучень від внутрішніх та зовнішніх інвесторів ), зменшення дохідності депозитів, з іншої – падіння відсоткових ставок за кредитними коштами, зниження вартості грошей.

Зміна сталася завдяки падінню інфляційних очікувань.

Однак це далеко від фактичних даних для зниження облікової ставки аж на 2%, оскільки дані по інфляції не є коректними (неправдоподібними), що залежить від застарілої методології збору даних по споживчій інфляції та збільшенням знижок (акцій, спецпропозицій) на ціни товарів, що споживаються.

Хоча це економічно недоцільно, оскільки економіка (бізнес) може не справитись із ще декількома місяцями карантину, навіть при зменшенні ставок кредитування бізнесу після зниження облікової ставки.

Як зазначає НБУ, у цьому році дефіцит поточного рахунку становитиме 1,7% ВВП (порівняно з 3,2% у січневому прогнозі).

Обсяги імпорту товарів в Україну скоротяться суттєвіше за експорт.

Національний банк очікує подальшого зниження облікової ставки до 7% упродовж цього року.

Корпоративний сегмент: аналіз "Фрідом Фінанс" Відбувся певний дефолт по євробондам холдингу компаній ДТЕК (енергетичний сектор, електроенергія).

Чутки про дефолт ходили ще в середині березня, коли оголосили про карантин в Україні, що може призвести до зменшення надходжень (більшість населення на віддаленому режимі роботи та у відпустках без збереження заробітної плати) за рахунок процесів, запущених урядом щодо форс-мажорних обставин через карантин та коронавірус.

Водночас, ходять чутки про можливу компенсацію з бюджету постраждалим компаніям від “коронавірусної кризи”, на яку сподіваються власники ДТЕК, щоб реструктуризувати свої борги, заявити про дефолт і покрити свої збитки за рахунок бюджетних коштів.

Більше інформації за секторами читайте за посиланням.

Теги по теме
Коронавирус Европа Финансы Инвестиции
Источник материала
loader