Українців розпитали про винних у розв'язанні Другої світової

Більшість українців погоджуються із твердженням, що Радянський Союз є відповідальним за початок Другої світової війни разом із Німеччиною.Так схвальну відповідь дали 56% опитаних соціологами українців. На заході погоджуються 63%, на сході - 44. Не погоджуються із твердженням 24%, а 20% не визначилися. При цьому немає кардинальних відмінностей між усіма віковими групами до 70 років, повідомляється на офіційному сайті фонду "Демократичні ініціативи".Близько 52% громадян вважають, що День Перемоги - це передусім відзначення перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні. 32% вважають його днем відзначення перемоги антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні та внеску у неї українського народу.Відзначення в Україні одночасно Дня пам'яті та примирення - 8 травня та Дня перемоги - 9 травня підтримують 39% українців. Близько 32% вважають, що відзначати варто лише День Перемоги 9 травня, а 14% - лише День пам'яті та примирення. Для 6% цей день є просто додатковим вихідним.61% українців не підтримують ідею участі українських політиків у заходах з нагоди Дня Перемоги у Москві, підтримують – 21%, ще 18% не визначилися. Близько третини підтримують рішення про заборону георгіївської стрічки, але ще близько третини не підтримують, іншим все одно. Найменше прихильників заборони на півдні та сході країни.Визнання воїнів Української повстанської армії (УПА) борцями за незалежність України підтримують 44% українців, ще 22% – проти цього рішення.Соціологічне дослідження проводилося фондом Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва та Київським міжнародним інститутом соціології з 17 по 22 квітня. Опитали близько 2 тис. українців з усіх підконтрольних областей.У грудні 2019 року час прес-конференції Володимир Путін заявив, що СРСР був останньою державою Європи, яка підписала з Німеччиною договір про ненапад, також відомий як пакт Молотова - Ріббентропа. За його словами, "Польща сама взяла участь в поділі Чехословаччини".Крім того, зі слів президента РФ, радянські війська зайшли в Польщу відповідно до цих домовленостей, але "після того, як польський уряд втратив контроль за своїми збройними силами і за тим, що відбувається на території Польщі, і сам перебував уже десь у районі польсько-румунського кордону".