Зміна клімату посилила проблеми на українських пасіках

Про це йдеться у розслідуванні Agro.

ua «Изменение климата VS аграрии: почему в Украине массово гибнут пчелы?».

І хоча самі українські бджолярі списують мор на отруєння бджіл засобами захисту рослин, офіційні дані говорять про інше.

Згідно з інформацією ННЦ «Інститут експериментальної та клінічної ветеринарної медицини», за останні 5-6 років у 60% випадків комахи страждають від паразитарних організмів (наприклад, кліщі та ін.), у 20% — виявляються бактеріальні хвороби розплоду, 17% — вірусні захворювання.

Незаразна патологія, до якої належить отруєння пестицидами, становила 10% у 2016-2017 рр.

і 30% — у 2019-2020 рр.

«На захворювання бджіл та їхню масову загибель впливає зміна кліматичних умов — зростання середньорічної температури та збільшення кількості небезпечних метеорологічних явищ», — розповідає завідуюча сектором вивчення хвороб бджіл ННЦ «Інститут експериментальної та клінічної ветеринарної медицини» Олена Сіренко.

До того ж, додає вона, зміна клімату призводить до швидкого і активного поширення паразитарного захворювання варроатоз.

Це в подальшому знижує імунітет у бджіл і призводить до вірусних, грибкових і бактеріальних захворювань.

Звичайно, експерти не заперечують і наявності проблеми токсикозів — отруєння бджіл засобами захисту рослин.

Однак погоджуються, що в цьому випадку відповідальність несуть обидві сторони — і аграрій, і пасічник.

Перший повинен вчасно повідомити про обробку та правильно її провести, другий — ізолювати бджіл на необхідний термін і забезпечити їм харчування.

«У тих регіонах, де сільгоспвиробники налагодили ефективний діалог із бджолярами, отруєння бджіл фіксуються набагато рідше.

Така комунікація — це довіра і сприйняття одне одного як взаємозалежних партнерів», — говорить в.

міністра аграрної політики і продовольства України в 2019 р.

Ольга Трофімцева.

Вона також звертає увагу, що більшість бджолярів в Україні працює в тіні.

Це створює додаткові складності для їх оповіщення про обробки полів.

Зі свого боку, заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Михайло Соколов також звертає увагу, що зараз назріла необхідність вдосконалення самої системи оповіщення, яка дісталася Україні ще з радянських часів.

Приклад можна взяти з приватних розробок, які вже функціонують.

«Але щоб така система ефективно працювала, вона повинна бути обов'язковою», — підсумував експерт.