«Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» запустили механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти.
На сайтах «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги.
Поскаржитися може кожен користувач, анонімні скарги не розглядаються.
Цей механізм слугуватиме для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ.
У випадку, якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики (КЖЕ) та Незалежну медійну раду (НМР).
Висновок № 57.
щодо матеріалу каналу «Україна» під назвою «Жахи в поліцейському відділку: що розповіли батьки потерпілої?».
Дані щодо скарги та оскаржуваного матеріалу.
31 травня 2020 року до Ініціативи «Медіа.
Чек» надійшла скарга від громадянки на цей матеріал із мотивацією, що він порушує право на приватність та є надміру емоційним.
Матеріал телеканалу «Україна» під назвою «Жахи в поліцейському відділку: що розповіли батьки потерпілої?» (відеосюжет) оприлюднено в ютубі та в ефірі 27 травня 2020 року.
У ньому розповідається про фігурантів кримінального провадження за наслідками подій у Кагарлицькому відділенні поліції в ніч на 25 травня 2020 року.
Стандарти журналістської етики та норми законодавства, які регулюють цю сферу суспільних відносин.
Кодекс етики українського журналіста (в редакції 2013 року):.
«Журналіст має з повагою ставитися до приватного життя людини.
При цьому не виключається його право на журналістське розслідування, пов'язане з тими або іншими подіями і фактами, якщо суспільна значущість інформації, яка збирається і поширюється журналістом є вищою, ніж приватні інтереси особи.» (п.
Цивільний кодекс (435-IV), ст.
«Ім'я фізичної особи, яка затримана, підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, або особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може бути використане (обнародуване) лише в разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо неї або винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення та в інших випадках, передбачених законом.» (ч.
«Використання початкової літери прізвища фізичної особи у засобах масової інформації, літературних творах не є порушенням її права.» (ч.
Закон України «Про захист персональних даних» (2297-VI, ст.
«персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована».
Декларація основних принципів правосуддя для жертв злочинів та зловживання владою (прийнята резолюцією 40/34 Генеральної Асамблеї ООН від 29.11.85 р.):.
«Під терміном "жертви" розуміються особи, яким індивідуально чи колективно було завдано шкоди, включаючи тілесні ушкодження або моральну шкоду, емоційні страждання, матеріальні збитки або суттєве ураження їхніх основних прав у результаті дії чи бездіяльності, що порушують діючі національні кримінальні закони держав-членів, включаючи закони, що забороняють злочинне зловживання владою.
Увідповідності з цією Декларацією та чи інша особа може вважатися "жертвою" незалежно від того чи було встановлено, арештовано передано в суд, засуджено правопорушника,..» (А.
«До жертв необхідно ставитися зі співчуттям та поважати їхню гідність» (А.
Оцінка розглядуваного матеріалу.
Висвітлення випадків зґвалтування у ЗМІ має свою специфіку, зважаючи на вразливий стан жертви в посттравматичний період та необхідність провести належне розслідування.
Втручання в приватне життя.
У розглядуваному матеріалі оприлюднено багато інформації, яка може допомогти ідентифікувати жертву:.
відео будинку, в якому вона мешкає зараз, та відео будинку її батька;.
ім̕̕я її ймовірного вітчима, ім̕̕я і прізвище її батька;.
ім̕̕я та вік жертви;.
вік, стать та медичний діагноз її дитини.
Ці дані дозволяють людям, які мешкають у цій місцевості, впізнати жертву.
Батько та односільці можуть не усвідомлювати (зокрема внаслідок шоку), що оприлюднення таких даних про жертву може спричинити стигматизацію.
Саме завданням журналіста й редакції ЗМІ є збалансувати подання суспільно важливої інформації з дотриманням інтересів жертви ймовірного зґвалтування.
Взагалі не зрозуміло, який сенс було приховувати обличчя батька жертви на відео (лише при зйомці зблизька), подаючи при цьому його прізвище та ім̕̕я.
Розкриття особи батька жертви фактично розкриває і її особу.
При цьому згода батька на надання коментарів чи розкриття свого імені не означає згоди її самої на розкриття своєї особи.
Чек» уже писала: «ідентифікація особи не зводиться суто до вказування її імені та по-батькові.
Це об̕̕єктивно випливає з можливостей співставлення даних про інцидент із людиною та певних відомостей про її особисте життя.
Також це підтверджується законодавчим визначенням поняття “персональні дані”.
Ініціатива не вбачає суспільного інтересу в розкритті такої інформації про потенційну потерпілу та ймовірному розкритті її особи для широкого кола людей, які мешкають поруч із нею.
Журналістами в цьому випадку радше керувала гонитва за рейтингами завдяки задоволенню банальної людської цікавості, яка, втім, не була базована на суспільному інтересові.
Повідомлення аудиторії інформації про потенційну потерпілу, яка розкриває її особу, не допоможе суспільству зменшити кількість подібних злочинів або захиститися від них.
На думку Ініціативи, журналісти мали право з̕̕ясовувати обставини життя потенційної потерпілої, але без фактичного розкриття її особи.
Така інформація може оприлюднюватися лише в тому разі, якщо вона становить суспільний інтерес».
У розглядуваному матеріалі також озвучено, як одна із сусідок жертви розповідає не на камеру, що вона та її родина зловживають спиртними напоями.
По-перше, достовірність такої інформації сумнівна.
По-друге, навіть якби ця інформація була перевірена й підтверджена, її поширення створює ризик маніпуляції, коли «аморальну» поведінку жертви намагаються подати як виправдання дій або пом’якшення провини ґвалтівника.
По-третє, озвучення такої інформації, навіть якби вона була перевірена і виявилась правдивої, може ще дужче травмувати жертву.
Таким чином, журналісти каналу «Україна» не дотрималися балансу між правом на приватне життя потенційної потерпілої та суспільною значущістю поширеної інформації, і порушили етичний стандарт невтручання в приватне життя людини.
У Висновку № 56 уже йшлося, що ініціатива «розцінює створення відповідних матеріалів як фактично повторну травматизацію ймовірної жертви сексуального насилля, вчинену тепер уже працівниками медіа в гонитві за власною популярністю, зокрема шляхом поширення інформації, яка по суті розкриває особу жінки, для чого не було переважаючого суспільного інтересу» Також подання надмірної інформації про жертву не може бути виправдане прагненням спростувати чутки, які її паплюжать.
Щодо розкриття осіб затриманих.
У розглядуваному матеріалі наводяться імена та прізвища, фото й відео затриманих за підозрою в зґвалтуванні.
Розкриття їхніх осіб до вироку суду не є продиктоване суспільним інтересом, оскільки вони не є публічними особами в розумінні їхнього впливу на суспільне життя та громадську думку.
Такі дії журналістів суперечили вимогам ст.
296 Цивільного кодексу.
Оцінка можливого емоційного впливу матеріалу не належить до компетенції Ініціативи, тому цей аспект скарги не розглядається.
Ініціатива «Медіа.
Чек» констатує, що телеканал «Україна» у матеріалі «Жахи в поліцейському відділку: що розповіли батьки потерпілої?» порушив право на приватність потенційної жертви злочину, фактично розкривши її особу, (п.
3 Кодексу етики) та ч.
4 ст.
296 Цивільного кодексу (розкриття імен затриманих осіб).
Ініціатива надсилає копію цього висновку до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.
8 червня 2020 року.