Метро

– На вході в метро температури не мірятимуть, – каже Валентин Мондрієвський, 41 рік, заступник міського голови Києва. – Медичні рукавички в транспорті – рекомендація, а не вимога. Але масковий режим – обов'язковий. Чергові по станції стежитимуть за цим. Проситимуть залишити вагони людей без масок.Два місяці і вісім днів не працювало столичне метро. На карантин підземку закрили вперше. 25 травня, о 6:00, метрополітен знову запрацював. Першого дня ним скористалися 310 тисяч пасажирів. Це учетверо менше, ніж зазвичай.Метро, або метрополітен, – міська електрична залізниця, що проходить під землею в тунелях, а на поверхні – мостами-естакадами або спеціально відведеними ділянками вулиць. Потяги мають кілька вагонів. Ширина колії зазвичай відповідає ширині залізничної колії. Поїзди живляться електричним струмом від третьої рейки або від повітряної контактної мережі. Будівництво метрополітену вимагає значних капіталовкладень, тому економічно виправдане лише в містах із великими пасажиропотоками.Першу підземну залізницю відкрили в Лондоні 10 січня 1863 року. Лінія завдовжки 6 км мала сім станцій і з'єднала два основні вокзали міста. Першого дня нею скористалися 10 тисяч осіб. Потяги працювали на паровій тязі, пасажири страждали від кіптяви. Вагони не мали вікон. 1890-го паровози почали замінювати на електричні.1868-го запрацювало метро в Нью-Йорку. Більшість колій проходила надземними естакадами, прокладеними серед житлових кварталів. 1896 року почала діяти підземна залізниця в Будапешті – перша в континентальній Європі. У першому десятилітті ХХ ст. з'явилися метро в Парижі, Берліні, Філадельфії.Термін "метрополітен" походить від назви компанії Metropolitan Railway – "Столична залізниця", що обслуговувала першу лінію в Лондоні. У столиці Великої Британії цього слова зараз практично не вживають. Міську залізницю там називають Underground – "підземка". В США використовують термін Subway, у Німеччині – U-Bahn. "Метрополітени" діють у Франції, Іспанії та Італії.До 1930-х в українській мові "метро" вживалося в чоловічому роді. Тепер – у середньому, не відмінюється.Перші пропозиції побудувати підземну залізницю в Києві були у 1880-х. Лінія мала пройти між річковою пристанню і залізничним вокзалом. Ідею просували і за гетьмана Павла Скоропадського 1917 року.– Київ стоїть на горах і рівнинах, які зробила сама природа, – розповідав інженер Павло Чубинський (1873–1927) в інтерв'ю газеті "Відродження". – Метрополітен, що виходить із тунелю-пагорба і знов заглиблюється в тунель, перевозитиме всіх і все з Бессарабки на Деміївку, зі Звіринця на Лук'янівку, з Набережної чи Прорізної на Задніпровські Слободки.Київське метро відкрили 6 листопада 1960 року. Через 15 років запрацював метрополітен у Харкові, а 1995-го – в Дніпропетровську, теперішній Дніпро. У Кривому Розі Дніпропетровської області курсує підземний трамвай. Мали намір будувати метро в Донецьку та Запоріжжі, метротрамвай у Львові. Проєкти не втілили через брак фінансування.У світі діє 201 система метрополітену в 187 містах 59 держав, такі дані наводить Міжнародна спілка громадського транс­порту. Найрозгалуженішим називають нью-йоркське метро – 36 ліній, 472 станції. Систему обслуговують 6,4 тисячі вагонів. Проте за довжиною вона – на п'ятому місці.Найдовший метрополітен – у Пекіні, 456 км. Також у китайській столиці 12 липня 2013 року встановили рекорд із кількості перевезених протягом доби пасажирів – 11,4 млн. Найвища річна завантаженість – у японському Токіо, майже 3 млрд осіб.У підземках мусульманських країн є вагони лише для жінок. Такі курсують у Токіо, Сеулі й Гонконгу. Метрополітен у Дніпрі вважається одним із найкоротших – 7,8 км, шість станцій. "Арсенальна" в Києві – найглибша у світі, розташована на 105,5 м нижче поверхні Землі.Metro-Goldwyn-Mayer – американська медіакомпанія, спеціалізується на виготовленні й прокаті кінопродукції. Заснована 1924-го внаслідок злиття трьох компаній – Goldwyn Pictures, Metro Pictures і Mayer Pictures. Від першої успадкувала логотип – лева, який рикає.Серед найвідоміших стрічок MGM – "Чарівник країни Оз" і "Термінатор". У 1970-х власник Кірк Керкорян (1917–2015) різко скоротив кількість знятих фільмів. А потім перепрофілював компанію на готельну мережу. MGM ще кілька разів перекуповували. На початку 2020-го її придбав мільярдер Леонід Блаватник, 62 роки, родом з Одеси. Борги компанії становлять $4 млрд.METRO Cash&Carry – міжнародна мережа магазинів оптової торгівлі. Перший відкрили в німецькому Дюссельдорфі 1964-го. В Україні мережа представлена від 2003-го. Пропонують асортимент до 30 тисяч продовольчих і промислових товарів. Більшість – національних виробників.Нічний клуб "Метро" працює на пл. Петрушевича у Львові.Має три танцювальні зали, сцену, літній майданчик і ресторан. 2006-го заклад потрапив до Книги рекордів України – тут влаштували вечірку, що безперервно тривала 40 год. Популярний серед іноземців, студентів із Близького Сходу й Африки. На ресурсі Google Maps клуб отримав середню оцінку відвідувачів 3,5 бала з 5."Був один раз, більше не піду, – йдеться в одному з коментарів. – Заклад для арабів, турків і наївних приїжджих студенток, які готові на все заради коктейлю. Темношкірі тут мають більше прав за інших. Можуть кричати, непристойно поводитися – і їм це сходить з рук. А українця можуть викинути з клубу за те, що не сподобався охороні".Мetro-3 – псевдонім мексиканського наркобарона Самуеля Флореса Борреґо (1972–2011), який належав до картелю Los Metros. Замолоду Борреґо працював судовим поліцейським. Потім долучився до синдикату Gulf Cartel, сформованого військовими дезертирами. Протягом 40 років картель щомісяця доправляв у США по 20 т кокаїну.Поліція знайшла тіло Борреґо в салоні пікапа Ford Lobo між містами Рейнсоу та Монтеррей. Поряд лежав труп місцевого копа. Обидва у спідньому, зі слідами від катувань і вогнепальних поранень. У бардачку автомобіля був лист, в якому Метро-3 звинувачували в зраді картелю."Де можна почути й побачити проєкти майбутнього Києва, як не на нараді архітектів? Монументальні архітектурні ансамблі з рожевого мармуру і скла, замість присадкуватих "прісутствєнних мєст" і купецьких забудов, забутих Богом і стилями. Проєкти підземних метро і рухливих стежок до Дніпра, сади на будинках, летовища на дахах. А доки то все те буде, те царство майбутнього, сучасні моряться "труднощами", чергами за сотнею грамів масла і нудьгою", –пише Докія Гуменна (1904–1996) в романі "Скарга майбутньому", створеному в 1940-х і вперше виданому 1964 року