Представник Зеленського у КС пропонує окремий закон для російської та інших мов нацменшин

Верховна Рада має ухвалити окремий закон, який регулюватиме статус російської і мов інших нацменшин.

Про це заявив представник президента у Конституційному суді Федір Веніславський під час усних слухань у справі щодо конституційності "мовного закону", повідомляє "Укрінформ".

"Верховна Рада має ухвалити окремий закон, який буде регулювати статус російської мови і інших мов нацменшин", – сказав Веніславський.

За його словами, Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної" стосується правового регулювання застосування виключно української.

"Мова виключно про українську мову.

Предметом правового регулювання цього закону не є статус інших мов", – сказав представник глави держави у КС.

Веніславський також запевнив, що позиція президента стосовно української мови як єдиної державної залишається незмінною.

Судді взялися перевіряти на конституційність документ, адже торік улітку 51 народний депутат – здебільшого від ОПЗЖ – вніс відповідне подання.

Вони вважають, що закон про функціонування української мови як державної дискримінує російськомовних громадян.

Бідкаються, що російську мову повністю виключають із трудових відносин, зі сфер освіти, науки, культури, а також телебачення і радіомовлення.

На скаргу ОПЗЖ одразу зреагували в Москві.

Тамтешні політики в унісон із колишніми регіоналами заявили, що Україна була історично двомовною.

І будь-які обмеження російської – призведуть до розвалу країни.

Натомість, очільник РНБО Олексій Данилов у нещодавньому інтерв'ю зауважив, що питання мови – принципове, і російська в Україні ніколи не буде другою державною.

Мовний закон Верховна Рада ухвалила 25 квітня 2019 року.

Документ, серед іншого, передбачав запровадження посади Уповноваженого із захисту державної мови.

Документ зобов'язав володіти державною мовою, окрім президента, голови ВР та уряду в повному складі – й чиновників усіх рангів.

А за наступних 5 років – на 90% українізувати телеканали.

Закон не передбачає кримінальної відповідальності.

Порушення караються штрафами до 12 тис.

Проте ці норми почнуть діяти лише за 2 роки.