Прокуратуру Криму попросили проаналізувати на мову ворожнечі матеріал «Бізнес онлайн»

Представництво президента України в Криму попросило прокуратуру Криму вивчити на предмет розпалювання ворожнечі щодо кримських татар та етнічних українців матеріал, який опублікував інтернет-портал «Бізнес онлайн».

Автором тексту «В Крыму есть три проблемы: вода, украинские паспорта и крымские татары» значиться «кримський блогер» Олександр Горний.

Про це 7 липня представництво повідомило в Facebook.

Згідно з класифікацією інформаційно-аналітичного центру «Сова», у матеріли є шість ознак мови ворожнечі:.

завуальовані заклики до насильства і дискримінації;.

пропаганда «позитивних», історичних і сучасних, прикладів насильства і дискримінації;.

створення негативного образу етнічної, релігійної або певної соціальної групи;.

виправдання історичних випадків насильства і дискримінації;.

твердження про історичні злочини тієї чи іншої етнічної або релігійної групи;.

«Зокрема, поширюється радянський міф про "массовое предательство и коллаборационизм" у роки Другої світової, як і виправдання депортації 18.05.1944, що є неприпустимим.

В тексті кримськотатарська та мусульманська спільнота описується як нібито "загроза" міжкультурному співіснуванню через те, що вимагає дотримання своїх прав та через намагання не допустити спроби анексії Криму у 2014 році.

Це є прямою ознакою мови ворожнечі та дегуманізації корінного народу Криму», – сказала кандидатка психологічних наук, етнопсихологиня та конфліктологиня, викладачка Школи журналістики Українського католицького університету Ірина Брунова-Калісецька.

Керівник Групи моніторингу прав національних меншин В'ячеслав Ліхачов теж говорить, що висловлювання блогера містять «ксенофобні висловлювання на адресу кримських татар».

За його словами, цим висловлюванням мають надати юридичну оцінку, адже вони підпадають під ст.

161 (порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками) Кримінального кодексу України.

«У заголовок публікації винесено тезу про те, що кримські татари самі по собі – це "колосальна проблема".

Блогер досить докладно викладає свої ксенофобні стереотипи: кримські татари своєю "масовим зрадою і колабораціонізмом", нібито, "доклали всіх зусиль для того, щоб їх депортували".

Зараз же, згідно О.

Горному, "кримські татари знаходяться в привілейованому становищі", проте "починають вести себе агресивно".

Висловлювання О.

Горного представляють собою типовий зразок "мови ворожнечі" – негативно забарвлених емоційних висловлювань, спрямованих на формування в узагальненому вигляді негативного образу всього етносу в цілому.

Більш того, блогер обґрунтовує і по суті виправдовує депортацію за етнічною ознакою», – додав пан Ліхачов.

Представництво президента пообіцяло висвітлювати подальший розгляд цього звернення.

Як писав ДМ, 5 червня 2020 року прокуратура Криму повідомила, що спільно з Українською Гельсінською спілкою з прав людини готує повідомлення до Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду, у якому будуть відображені факти переслідування журналістів на території тимчасово окупованого півострова.

У кримінальних провадженнях прокуратури зафіксовані факти переслідування журналістів та їхніх родин, проведення незаконних обшуків, затримань, звинувачень в екстремістській діяльності, притягнення до кримінальної відповідальності, блокування альтернативних джерел інформації з боку окупаційної російської влади.

22 червня 2020 року Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова повідомила, що 10 громадянських журналістів, учасників ініціативи «Кримська солідарність» заарештували та утримують у РФ або окупованому Криму.

А саме: Сервера Мустафаєва, Тимура Ібрагімова, Марлена Асанова, Сейрана Салієва, Ремзі Бекірова, Руслана Сулейманова, Османа Аріфмеметова, Рустема Шейхаліева, Ернеса Аметова, Нарімана Мемедемінова.

23 чеврня «Кримська правозахисна група» звернулася до представників країн-учасниць ОБСЄ з проханням посилити тиск на Росію, щоб Москва припинила блокувати українські незалежні ЗМІ та інші обмеження свободи слова в окупованому Криму.

За даними «Кримської правозахисної групи», окупанти посилили блокування українських радіостанцій в Криму.

А в 16 населених пунктах з 19 на деяких частотах зафіксовано одночасне мовлення двох станцій – української та російської.

Крім того, вісім провайдерів у семи населених пунктах повністю блокують 30 українських інформаційних сайтів та дві соціальні мережі.

1 липня Уповноважена Верховної Ради України прав людини Людмила Денісова закликала голову Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Яшара Халіта Чевіка фіксувати обмеження доступу до незалежних ЗМІ в окупованому Криму.