Судді КСУ поставили на місце нардепа ОПЗЖ під час розгляду закону про мову – подробиці

Під звуки литавр - після тижнів розгляду понад двох тисяч правок - 25 квітня 2019 року Рада восьмого скликання ухвалює мовний закон.

Найголовніша зміна - публічний простір - українізують, а от якою спілкуватися в приватному та релігійному житті - кожен обиратиме сам.

Поки тодішня більшість тріумфувала, 51 народний депутат, здебільшого з опозиційного блоку - пішли до суду з вимогою визнати закон неконституційним.

Понад рік в Україні діє мовний закон, а політичні баталії не вщухають.

тож і його захисники, і критики чекають на вердикт конституційного суду.

З потяга - під суд.

Декілька депутатів з Івано-Франківська не змогли дивитися трансляцію вдома.

"Це неприпустимо, щоби зараз народні депутати піднімали мову про те, що ми маємо якось цінувати російську мову.

такого немає бути! Україна - єдина", – наголосив демобілізований військовослужбовець, депутат Івано-Франківської міськради Мстислав Тарас.

Із трибуни йому опонує вже не народний депутат, але один зі співавторів подання - Олександр Долженков.

Наполягає: мовний закон дискримінує російськомовних громадян як найбільшу етнічну меншину.

Йому - юристові за фахом - судді відразу влаштовують іспит на знання законодавства.

"Ви стверджуєте, що російська мова на законодавчому рівні повністю виключається зі сфер - трудових відносин, освіти, науки, культури, телебачення, радіомовлення.

Назвіть мені ту норму закону", - сказав суддя КСУ Сергій Головатий.

"Для того, щоби надрукувати російською мовою, видавець повинен таку ж кількість тиражу зробити українською.

При цьому стосовно кримськотатарської мови та інших мов європейського союзу - цього робити не потрібно.

Так, ваша честь, я вбачаю в цьому дискримінацію", - заявив представник ОПЗЖ Олександр Довженков.

Цих норм немає, бо кримськотатарська - мова корінного народу - пояснює Рефат Чубаров.

Захистити її може лише Україна.

На відміну від російської чи інших нацменшин, права яких можуть обстоювати інші країни.

"Вони підходять до кримськотатарської мови як до російської, якою у світі говорять понад 200 мільйонів людей, а кримськотатарська мова, на великий жаль, але ЮНЕСКО віднесена до мов, над якими є пряма загроза їхнього щезнення", - пояснив голова меджлісу Рефат Чубаров.

У поданні опоблоківців судді Конституційного суду виявили і посилання на статтю, якої в тексті закону немає.

"Це, мабуть, граматична помилка тут такої частини немає", - визнає нардеп ОПЗЖ.

"У нас тут стільки філологів сидить, вони вам скажуть, це не граматична помилка, і багато таких помилок?" - запитав суддя.

"Не має значення, яка, мабуть, це помилка", - каже Олександр Довженков.

"Має значення, оскільки ви вводите в оману Конституційний суд, цитуючи в конституційному поданні статті, яких не існує в природі", - наголосимв суддя.

Уточнюють в апелянта і термінологію.

"Чи відомо вам про те, що термін "російськомовні громадян" є так званою доктриною Путіна?" - запитав суддя Ігор Сліденко.

"Ні, ваша честь, не відомо, я дотримуюся українського законодавства і конституції України", - сказав апелянт.

"Спекуляція на мовній ознаці, на релігійній ознаці і стала формальною підставою для Путіна введення військ в Україну.

Немає будь-яких підстав для того, щоби коригувати, розглядати дане подання", - переконаний депутат "ЄС" Андрій Парубій.

Штучним називає це оскарження і Володимир Зеленський.

Бо закон захищає єдину - українську, а про мови нацменшин - треба писати новий.

"Правовий статус російської мови, можливо, як однієї з мов нацменшини, та і й усіх інших", - зазначив представник президента в КСУ Федір Веніславський.

Як козир із рукава Олександр Долженков дістає ще один аргумент - за мовний закон голосували картки депутатів, яких у залі не було.

А за минулої каденції самого Долженкова громадський рух "Чесно" вісім разів ловив на кнопкодавстві.

Із трибуни - українською, а в коридорі - вже на дискримінованій.

9 липня Конституційний суд продовжить слухання.

Леся Головата, Василь Кобець, "5 канал".