Сьогодні, 17 липня, у Києві перестало битися серце оборонця київського «Динамо» 70-80-х років минулого сторіччя, а згодом відомого тренера Володимира Лозинського.
Володимир Лозинський народився 6 січня 1955 року в Сапічах Брянської області (РФ).
До Києва його батьки перебралися, коли хлопчик був зовсім маленький.
В футбол починав грати на школі «Восход» на Дарниці, потім перебрався у динамівську школу, де тренувався в Олександра Леонідова.
У «Динамо» дебютував 20-річним ще у зірковому 1975-му і виступав там на позиції правого оборонця по 1984 рік, став з командою триразовим чемпіоном (1977, 1980, 1981), двічі володарем Кубка СССР (1978, 1982) і ще два рази здобував Кубка сезону (1977, 1980).
Загалом за киян у чемпіонатах СССР відіграв 287 матчів і забив 9 голів.
У період 1979-1982 років зіграв 4 матчі у складі національної збірної СССР.
У 1985-1986-му грав за харківський «Металіст» (62 – 1).
Завершував кар’єру у клубах нижчих дивізіонів – київському СКА, криворізькому «Кривбасі» і кременчуцькому «Кремені».
З «Кременя», у якому завершив гравецьку кар’єру в 1990-му, наступного року розпочав тренерську діяльність.
Відпрацював там два сезони і надалі на тривали час пов’язав долю з київськими армійцями, з якими працював у 1994-1996, 1996-1997, 2002-2003 роках.
У 1994-1996-му очолював студентську збірну України, у 2003/2004-му – полтавську «Ворсклу».
З 2006 по 2016-й знову працював зі студентськими збірними.
Під керівництвом Лозинського збірна України двічі ставала чемпіонкою Всесвітньої Універсіади — в 2007 і 2009 роках.
Присвята Володимиру Трошкіну.