Вбивство Шеремета: в ООН закликали владу забезпечити неупереджене розслідування і справедливий суд

Моніторингова місія ООН з прав людини закликає українську владу забезпечити безпеку присутніх на судових слуханнях і притягнути винних в атаках на журналістів до відповідальності.

В Організації Об'єднаних Націй закликали владу забезпечити неупереджене розслідування і справедливий судовий процес у справі щодо вбивства журналіста Павла Шеремета.

Про це йдеться в заяві Моніторингової місії ООН з прав людини у Facebook.

"Ми закликаємо владу забезпечити притягнення до відповідальності у цій гучній справі, одночасно забезпечуючи всі гарантії ефективного і неупередженого розслідування і справедливий судовий процес для обвинувачених", - йдеться в заяві.

Водночас у заяві сказано, що хоча доступ до суду був обмежений внаслідок пандемії COVID-19, міжнародні стандарти з прав людини вимагають, що судові слухання мають бути публічними, якщо немає конкретної причини, щоби цього не було.

"З цієї причини ми наполегливо закликаємо суд забезпечити доступ до слухань усім журналістам і зацікавленим представникам громадськості, в тому числі шляхом трансляцій в режимі онлайн", - сказано в заяві.

Крім того, зазначається, що деякі журналісти, які висвітлюють цей судовий процес, стикалися з погрозами або зазнавали нападів у присутності поліції з боку протестувальників, що підтримують підозрюваних на суді.

"Ми закликаємо владу забезпечити безпеку присутніх на судах і притягнути винних у цих атаках до відповідальності", - підсумували в ООН.

Довідка УНІАН. Шеремет загинув у центрі Києва вранці 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля.

12 грудня 2019 року в Нацполіції заявили, що у причетності до вбивства журналіста підозрюють трьох осіб: музиканта, ветерана АТО Андрія Антоненка, лікаря Юлію Кузьменко (псевдонім "Ліса"), військову медсестру Яну Дугарь. Також у справі фігурує подружжя добровольців Інни ("Пума") і Владислава ("Буча") Грищенків, яке проходить підозрюваними у справі про замах на вбивство бізнесмена в Косові Івано-Франківської області.

Правоохоронці стверджують, що метою вбивства Шеремета була дестабілізація суспільно-політичної ситуації в Україні.

Підозри вручили Антоненку, якого слідство вважає організатором вбивства, Кузьменко, яка, на думку слідства, закладала вибухівку під авто журналіста, і Дугарь, яка напередодні вбивства нібито фотографувала камери спостереження на місці злочину.

21 травня Антоненку, Кузьменко та Дугарь додали ще дві підозри, а також змінили зміст попередньої.

За словами керівника юридичної фірми "Сенс Консалтинг" Леоніда Маслова, адвокати якої захищають Антоненка, з тексту підозри у частині мотиву прибрали "ультранаціоналістичні ідеї", "велич арійської раси" та інше, тепер у ньому йдеться, що "невстановлені особи, діючи з ряду особистих мотивів, вирішили створити вкрай резонансну подію з метою подальшої провокації численних акцій протесту". Ці невстановлені особи "залучили" Антоненка, Дугарь і Кузьменко.

Юрист уточнив, що у кваліфікації вбивства відсутнє згадування про корисливий мотив і посилання на пункти 6, 11 ч. 2 ст. 115 ККУ - корисливий або замовний мотив.

За словами Маслова, Антоненко тепер не організатор, а виконавець за попередньою змовою, а Кузьменко - "лише заклала вибухівку разом з Антоненком, але не натискала на гачок".

Крім того, підозрюваних тепер звинувачують у знищенні автомобіля, в якому перебував Шеремет, та зберіганні вибухівки - за ще двома статтями ККУ.

1 червня в МВС заявили, що слідчі відкрили для ознайомлення стороні захисту 38 томів матеріалів справи про вбивство Шеремета, виділених в окреме провадження, проти Антоненка, Кузьменко і Дугарь. Також у МВС уточнили, що більш як 200 томів справи стосуються встановлення інших фігурантів, організаторів та замовників злочину.

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram