Яка реальну ситуацію в школах під час карантину: на що скаржаться батьки і хто відповідатиме – відео
Яка реальну ситуацію в школах під час карантину: на що скаржаться батьки і хто відповідатиме – відео

Яка реальну ситуацію в школах під час карантину: на що скаржаться батьки і хто відповідатиме – відео

Нині щодня кількість інфікованих на COVID-19 доходить вже до 3 тисяч по всій Україні.

І в цих умовах діти пішли до школи.

Якщо ваші теж, то запитайте зараз у них, як організоване навчання конкретно в їхній школі і перевірте, наскільки воно відповідає затвердженим рекомендаціям.

Тож, чи вимірюють вашій дитині і вчителям температуру на вході.

А мають і якщо 37,2 – до класів зась.

Чи дозволили вам, батькам, заходити до школи? За правилами, вас не мають пускати всередину.

Спитайте у дитини, чи є на вході до навчального закладу місце для дезінфекції рук? Це обов'язково.

Вчитель на уроці у захисному щитку, якщо ваша школа у помаранчевій зоні? Бо МОЗ рекомендує.

Це лише невеликий перелік тих правил, за якими мають навчатися наші діти.

Але зрозуміло, що кожна школа адаптує ці рекомендації під себе і виходить плутанина.

І "Підсумки тижня" вже отримують скарги від батьків.

Вони обурені, що не все так добре організовано, як розписали чиновники.

Cергій Барбу оцінив старт шкільного сезону і намагався з'ясувати, де ж гроші з коронавірусного фонду і чи вистачить фінансів у держави, щоб захистити дітей?.

Перше вересня настало несподівано.

Принаймні для уряду.

За партами й самі розберуться, вирішили чиновники.

Для захисту освітян та школярів від коронавірусу не дали ані копійки.

Термометри, дезінфектори, спеціальна розмітка на підлозі.

Чи є все це у навчальних закладах перевірити неможливо.

До садочків чи шкіл не впускають не те, що журналістів, а й навіть самих батьків.

Такі правила українського карантину.

І дотримуватися їх мають 4 мільйони школярів і понад 440 тисяч вчителів.

Чиновники прозвітували: школи та садочки готові до навчання.

Далеко не всюди, апелюють батьки учнів.

Мати дошкільняти Оксана говорить: "Нам адміністрація садочка через вихователя передала побажання, щоб ми закупили термометр, тримач для рушників та дозатори для дезінфекторів".

А мати школярів Лідія Білоусова каже: "У групі нашого класу почали піднімати питання деякі батьки щодо того, що треба забезпечити наших дітей антисептиками, засобами миючими, серветками та паперовими рушниками".

Такі скарги від родин почали отримувати одразу ж 1 вересня, розповідають у спільноті "Батьки SOS".

Вона об'єднує у соцмережах понад сто тисяч користувачів.

Роман Бондаренко, юрист громадського об'єднання "Батьки SOS", каже: "Дітям потрібні маски, це засоби індивідуального захисту, тобто їх повинні купляти батьки для своїх власних дітей.

Для школи батьки взагалі нічого не повинні купляти".

Про проблеми у школах вчителі розповідають неохоче.

Вони стали заручниками ситуації.

Усю відповідальність за забезпечення навчальних закладів уряд переклав на місцеві бюджети.

Але кошти є далеко не всюди.

Епідемія спустошила місцеву казну.

Лілія Гриневич, міністерка освіти та науки (2016-2019), каже: "Мусить бути виділена субвенція з так званого державного фонду боротьби з коронавірусом.

Що цікаво, міністерства освіти було забрано 4,9 млрд грн і віддано у цей ковід фонд.

І освіта повинна очікувати субвенції з державного бюджету".

У нинішньої влади інша математика.

Ба більше, вона не може розібратися – залишилися ще кошти у коронавірусному фонді чи ні.

Сергій Шкарлет тимчасовий виконувач обов'язків міністра освіти, каже: "Фонд COVID на сьогодні порожній, там немає жодної копійки".

Президент Україна Володимир Зеленський натомість стверджує: "З ковідним фондом все гаразд, там майже всі кошти є".

А прем'єр Денис Шмигаль каже: "Гроші із коронавірусного фонду розподілені".

Гліб Канєвський, голова експертної організації State.

Watch, говорить: "Кошти є, але та ж сама освіта чи медицина вже їх не отримають.

Так як ще станом на серпень уряд розподілив всі 100 відсотків фонду боротьби з COVID-19".

Найбільше грошей закатають у асфальт.

На президентський піар-проєкт "Велике будівництво" витратять аж 35 мільярдів.

Міністерство соцполітики на пенсії та інші виплати забере близько 15-ти мільярдів.

Ще три - міністерство охорони здоров’я.

Майже стільки ж виділили на МВС.

Тобто більшість коштів дісталося аж ніяк не медицині.

А от на освіту гроші й не планували.

Юлія Гришина, членкиня комітету Верховної Ради з питань освіти, каже: "Питання безпечного навчання з самого початку було покладено на місцеву владу.

Але ми зараз бачимо, що є місцеві бюджеті, які тягнуть ці витрати, такі як Київ, Харків, тобто великі міста.

Але є бюджети, яким не вистачає фінансування і є школи у регіонах, де не у повній мірі є забезпечення".

Але уряд наполягає: гроші у регіонах є.

Сергій Шкарлет говорить: "Ми ставимо собі за завдання раціонально використовувати ті кошти, які вже є в освіті.

На 1 січня 2020 року із минулого року із освітньої субвенції залишилося 5,2 млрд гривень".

Проте ці кошти на маски, дезінфектори та термометри витрачати не можна.

Зробити це заборонив той самий Кабінет міністрів.

Своєю ж постановою.

Іванна Коберник, співзасновниця ГО "Батьківський контроль", каже: "Навіть якщо вони змінять постанову, то їх можна буде використати лише приблизно через два місяці.

Але головне лукавство з цими залишками полягає у тому, що далеко не всі території їх мають.

Наприклад, 155 місцевих бюджетів їх не мають узагалі ще 150 бюджетів мали залишки до 10 тисяч грн".

Тобто ці кошти – мізерні.

За даними уряду на рік на засоби захисту для шкіл та садочків потрібно понад 26 мільярдів.

Немає грошей і на інші потреби освітян.

Як-от доплати за додаткове навантаження.

Наприклад, у деяких школах через карантин класи ділять на групи.

Відповідно вчитель замість одного уроку проводить два.

Вчителі – у зоні ризику зараження коронавірусом.

Щодня вони працюють із десятками учнів у класах.

Загалом у школі – сотні дітей.

А якщо додати ще й їхні родини, то лік контактних осіб, від яких можна заразитися, іде на тисячі.

І якщо освітянин захворіє на роботі, то держава жодної підтримки у лікування йому не гарантує.

А понад 70 тисяч вчителів – пенсіонери.

І вони ризикують найбільше.

У яких школах найімовірніше можливий спалах коронавірусною хвороби, визначили журналісти.

За основу взяли методику Техаського університету у США.

Гіпотетично йдеться про учнів та вчителів, які вже хворими могли прийти до навчальних закладів 1-го вересня.

Їхню приблизну кількість і обрахували.

Більшість таких шкіл у Тернопільській області.

Чому не знайшли грошей на безпеку у школах – в уряді так і не спромоглися чітко пояснити.

Замість вирішувати проблему – взялися шукати крайніх.

З понеділка, 7 вересня, чиновники, влаштують рейди по навчальних закладах.

Якщо знайдуть порушення, відповідатимуть за них вчителі.

Сергій Барбу, Микола Довгий, "Підсумки тижня".

Источник материала
Поделиться сюжетом