Банкрутство у цифрах: що страшніше за коронакризу

Один за одним про банкрутство почали оголошувати світові бренди: зокрема, всесвітньовідомий Цирк дю Солей, популярна світова фірма з оренди авто Hertz Global Holdings Inc (HTZ), найвідоміша у світі круїзна компанія Norwegian Cruise Line Holdings, найпопулярніший бордель Європи Pascha та інші.

Українські підприємства теж відчули на собі згубні наслідки карантину. Ми вирішили проаналізувати відкриті дані Міністерства юстиції України, аби порахувати точно задокументовану кількість банкрутів і порівняти ці цифри з даними попередніх років.

Банкрутство під час карантину: статистика в Україні

Упродовж цього року вже збанкрутувало 400 установ, 356 з них підпали під повну ліквідацію. Третина, а саме 210 підприємств – саме під час коронавірусного карантину, починаючи з квітня і по серпень включно.

Україна-2020: кількість збанкрутілих підприємст / Графіка Public.flourish.studio

Як було раніше?

Та все пізнається у порівнянні. Тож ми вирішили проаналізувати, на скільки ця цифра відрізняється від кількості ліквідацій у попередні періоди. Цікаво, що загалом за 8 років ліквідувано майже 26,5 тисяч підприємств. Аби все було рівноцінно, ми взялись порівнювати той самий часовий період, що й цього року – з квітня по серпень. Виявилось, коронакриза не була найбільш згубною для українських бізнесменів упродовж останнього десятиріччя.

Згідно з даними Міністерства юстиції, спостерігається поступове зменшення кількості ліквідованих підприємств з кожним роком, починаючи з 2015-го і по 2020-й. Відтак, якщо брати проаналізовані нами часові рамки у коронавірусні 5 місяців, то, до прикладу, з квітня по серпень у 2019-му ліквідували 277 установ, у 2018-му – 335, у 2017-му – 579, у 2016-му – 546 і у 2015-му – 4219!

До 2015-го цифри також менші, щоправда, все одно великі у порівнянні з останніми п’ятьма роками. Відтак у 2014-му – 1655, 2013-му – 2243, 2012-му – 2392.
Україна (2012-2020): кількість ліквідованих підприємств / Графіка Puublic.flourish.studio 

Причина масового банкрутства

Чому розпал банкрутств припав саме на середину десятиліття? За словами фінансового аналітика та шеф-редактора інформаційного агентства "Фінансовий клуб" Руслана Чорного причиною стала так звана "податкова чистка". У вересні 2015-го у рамках реформи Державна податкова служба внесла зміни до законодавства, що зобов’язали підприємства платити податки не залежно функціонує установа чи ні.

Руслан Чорний / Фото Школи економічної журналістики

Таким чином, ті підприємства, які не працювали і були заморожені, а власники або ФОПи не хотіли за них платити, то звертались про їх ліквідацію. Якраз це і спричинило масове банкрутство, – пояснює Руслан Чорний.

Все, аби очистити український ринок від неповносправних суб’єктів господарювання, зокрема, і так званих компаній "прокладок", через які могли виводитись кошти з державного бюджету.

Роками ці підприємства не платили податки і були заморожені – чи подають, чи не подають "пустушки" в податкову – нічого не платять. Таким чином, вони існували довго, десятки років, – відзначає експерт.

Після реформи на ринку залишились здебільшого діючі платоспроможні підприємства, що прораховують витрати та сплату податків наперед. Тож з 2015-го до 2020-го можна спостерігати помітне зниження кількості ліквідацій підприємств щороку. Саме тому, зокрема, і під час коронакризи, український бізнес зміг встояти перед економічними труднощами і обійшовся відносно невеликими втратами.