В Україні День пам'яті жертв Бабиного Яру

Сьогодні День пам’яті жертв Бабиного Яру – одного з найжахливіших символів Голокосту.

29-30 вересня 1941 року, в окупованому нацистами Києві було проведено перший масовий розстріл військовими беззбройного цивільного населення.

Загалом із 29 вересня по 11 жовтня 1941 року есесівці вбили майже все єврейське населення міста – понад 50 тисяч чоловіків, жінок, дітей.

Тільки в перші два дні розстрілів було вбито майже 34 тисяч людей.

1, 2, 8 і 11 жовтня розстріляли тих, хто не з'явився за наказом – ще близько 17 тисяч осіб.

Передумовою до проведення цього геноциду була відверта брехня про участь євреїв у мінуванні та вибухах на Хрещатику, внаслідок яких загинуло чимало солдатів і офіцерів Вермахту.

Для мсового розстрілу було обрано Бабин Яр – балку на північному заході Києва довжиною у 2,5 кілометри, яка місцями сягала 50-метрової глибини.

Наприкінці вулиці влаштували ворота, за які людей пропускали групами по 30-40 чоловік.

Попередньо їх примушували роздягатися, забирали особисті речі, потім поліцаї дубинками гнали жертв до проходів у насипах на краю яру.

На протилежному боці сиділи кулеметники.

Тіла розстріляних скочувалися по укосу на дно.

Після того, як рів заповнювався 2-3 шарами трупів, зверху їх присипали землею.

Загалом за роки Другої світової війни у Бабиному Яру, за різними оцінками, загинуло від 100 до 150 тисяч осіб – євреїв, ромів, караїмів, радянських військовополонених, учасників українського націоналістичного руху опору, пацієнтів психіатричної клініки та представників інших національних чи соціальних груп, яких окупанти вважали "зайвими".

Розстріли в Бабиному Яру тривали аж до визволення Києва від окупантів у 1943 році.

За радянських часів про страшну подію мовчали.

Одними з перших табуйовану тему порушили письменники Віктор Некрасов, Анатолій Кузнецов, а також дисидент Іван Дзюба, який 29 вересня 1966 року виступив з промовою перед учасниками скорботної церемонії, назвавши Бабин Яр "спільною трагедією єврейського і українського народів".

Бабин Яр поряд із Освенцімом став жахливим символом Голокосту на території Східної Європи й прикладом того, до чого призводять людиноненависницькі теорії.

Пам'ять про трагедію Бабиного Яру вшановується в Україні на державному рівні.