Попри зростання впливу соцмереж на суспільну думку, їх діяльність досі не регулюється – експерти

В Україні на місцевих виборах 2020 року зменшилася роль медіа, натомість зріс вплив соціальних мережах на суспільну думку.

Попри цю тенденцію, діяльність соцмереж досі не регулюється.

Про це 27 жовтня говорили учасники дискусії «Роль медіа під час місцевих виборчих перегонів».

«Усе менше місця для медіа у виборчому процесі.

Насправді, це були вибори телевізора, бордів та фейсбука.

Замовні публікації, перш за все, йшли в мережу.

У світі фейків у соцмережах – я думаю, ми будемо жити ще довго», – вважає генеральний директор інформагентства «Інтерфакс Україна» Олександр Мартиненко.

Виконавча директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк звернула увагу, що кількість фейкової інформації зросла на тлі пандемії коронавірусної інфекції, дій РФ через ситуацію в окупованому Криму, подій у Білорусі та місцевих виборів.

«Не можу сказати, що роль медіа якимось чином змінилася: ті, що були незалежні намагалися інформувати виборця; ті, що були залежні відпрацьовували волю своїх власників; середина активно джинсувала.

Що стосується новинок, уперше за всі роки моніторингу з 2014 року – на другому місці контрагітація й чорний піар (19% всієї джинси).

Ми казали, що парламентські вибори були в нас "чорні" чи на президентських було багато фейків – тоді було десь у чотири рази менше "чорнухи", ніж зараз», – додала вона.

Засновник інтернет-видання «Новости Донбасса» Олексій Мацука, своєю чергою, вважає, що блогери мали більше впливу на цих виборах.

Це тим небезпечніше, на його думку, що відсутні регулюючі органи – зокрема, компанія Facebook погано виконує цю функцію.

«Медіа, на мій погляд, трішки скоротили вплив на суспільну думку.

На перший план виходять так звані інфлюєнсери в соцмережах.

У нас навіть блогери є, які працюють в державних організаціях, стали депутатами чи членами різних груп, але продовжують вести свої блоги.

Якщо для журналістів зараз пріоритетом є наші стандарти, етичні засади й ми маємо саморегуляційні органи; то цим блогером однаково – що і як писати, за які гроші писати.

Їм головне, щоб платили та це було відображене на їх бюджеті, а також – більше давало лайків», – каже він.

Засновниця та шефредакторка видання «Детектор медіа» Наталія Лигачова підтримала цю думку: «Немає регулювання соцмереж.

Ми не розуміємо, як його вводити.

Немає там стандартів, а вони мають великий вплив на свідомість виборців».

Крім того, пані Романюк вказала на нову для виборчих кампаній проблему – анонімні телеграм-канали.

«На цих виборах партії та партійці активно увірвалися до анонімних ресурсів – телеграм-каналів.

Вони почали постити таку інформацію, яку через медіа не могли вкинути – це було досить ризиковано, а через анонімні канали вони могли робити різні речі, – сказала вона.

– Ми входимо в добу конкуренції, навіть не з соцмережами, а з анонімними вкидами, фейками, інформаційним шумом».

Виборче законодавство в частині інформування та агітації потрібно оновлювати й гармонізувати з медійним законодавством, зокрема врегулювати питання політичної агітації та реклами в соціальних медіа.

А саморегуляцію варто почати застосовувати в політичних токшоу.