У Конституційному суді пояснили рішення щодо антикорупційного законодавства

Конституційний суд України дотримується позиції, що декларування доходів чиновників є незаперечною вимогою у сучасній демократичній країні.

Така реформа в Україні стала незаперечним вимогою суспільства, підкреслюється в роз’ясненні, заявили у КСУ.

Разом з тим в суді наполягають, що як антикорупційна, так і судова реформи повинні реалізовуватися без порушення принципу незалежності судової влади та з дотриманням принципу конституційності.

– Дослідивши склад злочину, передбаченого статтею 366-1 КК України, Конституційний суд України дійшов висновку, що використання юридичних конструкцій, в яких відсутній чіткий перелік законів, унеможливлює однозначне визначення кола суб’єктів злочину, а відсильні норми унеможливлюють встановлення кола їх адресатів.

Як наслідок, до відповідальності за умисне неподання декларації можуть бути притягнуті особи, які не можуть бути учасниками правовідносин по декларуванню, а тому свідомо не виконали такого обов’язку, – вказується в роз’ясненні суду.

Читайте: Рішення КСУ заблокує призначення керівників обласних рад – Разумков.

На думку КС, це не узгоджується з поняттям правової держави і принципом верховенства права, який закріплений у ч.

1 ст.

8 Конституції України, а саме з такими його елементами, як юридична визначеність і передбачуваність закону.

– З наведених позицій Конституційного Суду України вбачається, що законодавцем має бути введено таке антикорупційне законодавче регулювання, яке забезпечить дотримання принципу верховенства права, складові якого: юридична визначеність, передбачуваність, пропорційність і відповідність, – резюмували в суді.

Рішення КСУ.

27 жовтня Конституційний суд України своїм рішенням скасував відповідальність за незаконне збагачення і покарання за недостовірне декларування майна чиновниками і суддями.

Через це національне агентство з протидії корупції був змушений закрити реєстр електронних декларацій.