Забрати у онкохворих і віддати на дороги. Чому у боротьби з раком забирають фінансування, і чи вистачить українцям коштів, що залишилися

Забрати у онкохворих і віддати на дороги. Чому у боротьби з раком забирають фінансування, і чи вистачить українцям коштів, що залишилися

Кабмін забрав у бюджетної програми МОЗ, спрямованої на діагностику онкозахворювань, майже 105 мільйонів гривень. Майже всі кошти спрямували на Львівську область: на реконструкцію доріг та реставрацію головного корпусу Львівського національного університету імені Франка.

Така новина на тлі системного недофінансування діагностики та лікування раку в Україні викликала справжній скандал у соцмережах. Обурені користувачі писали про те, що онкохворі і так отримують бюджетні "крихти зі столу", а для оплати лікування їм доводиться залазити в борги і продавати своє майно.

При цьому прем'єр-міністр Денис Шмигаль називає дану новину маніпуляцією. За його словами, цього року на лікування онкохворих виділили на 40% більше грошей, ніж минулого. Він також апелює і до того, що і з доріг "зрізають гроші": частину коштів направили на соціальну підтримку шахтарів.

Про те, як у Фонді на лікування онкозахворювань виявилися "зайві" кошти, і чи вистачить насправді фінансування онкохворим – в нашому матеріалі.

Куди мали піти кошти

В українському медіапросторі все частіше звучать заяви про активну боротьбу з онкозахворюваннями. У Кривому Розі по установці президента обіцяють відремонтувати центр діагностики та лікування раку і побудувати хірургічний корпус європейського зразка за 15 мільйонів євро. Також завдяки президентському опитуванню на порядку денному знову фігурує питання про легалізацію вживання марихуани в медичних цілях. Для онкохворих він особливо актуальний, адже він виводить людину зі стану після хіміотерапії без шкоди для печінки та інших органів, на відміну від звичайних препаратів.

Однак, якщо оцінювати не заяви, а реальні дії для онкохворих, виявляється, що достатки не встигають вчасно освоїтидо кінця бюджетного року, через що їх доводиться переносити на інші проекти. Перерозподілені 100 мільйонів гривень планували витратити на модернізацію молекулярно-генетичної лабораторії для Інституту раку.

За допомогою цієї лабораторії можна визначати чутливість пацієнтів до хіміотерапії. Мова про більш чіткому розумінні, якою має бути дозування, щоб побічних ефектів було менше. Крім того, це єдина лабораторія, де можлива генетична діагностика для онкохворих дітей. Тут створюють протипухлинні вакцини, за які вчені вже отримували премії, розробляють інноваційні методи імунотерапії. Однак за 30 років в лабораторії не було капітального ремонту.

Після того, як експертна спільнота стала бити на сполох про перерозподіл коштів, прем'єр запевнив: проект буде повністю профінансований у 2021 році. Однак це означає Не просто затримки з розвитком науки. В лабораторії планувалися активні пересадки кісткового мозку, за якими українці зазвичай виїжджають за кордон, часто-за державний рахунок.

Українські лікарні нарешті почали отримувати ліцензії на такі трансплантації, проте їх виконується занадто мало. Цього року заплановано 450 пересадок замість орієнтовної потреби приблизно в 6 000 трансплантацій. Заминки із запуском лабораторії означають, що частина українців, яка могла б лікуватися на батьківщині, буде змушені звертатися за медтуризмом. Часто-власним коштом, адже стати учасником Державної програми "Лікування за кордоном"може далеко не кожен. Для пацієнта ціна питання – від 100 до 300 тисяч доларів, залежно від країни.

Президент Української асоціації медичного туризму, лікар-онколог Віолетта Янишевська розповідає, що минулого року, до пандемії, близько 150 тисяч українських пацієнтів виїхали до Німеччини, Туреччини, Ізраїлю, Іспанії, Італії та інших країн за медичними послугами.

"У структурі виїзного медичного туризму лікування захворювань з онкології становить приблизно половину випадків. Більшість запитів надходить саме з боку онкохворих. Однак Україна вже зробила великий стрибок у лікуванні онкозахворювань. У сучасних онкоцентрах, більшість з яких є членами нашої Асоціації, вже впроваджені такі сучасні технології, як ПЕТ-КТ, томотерапія, True-Beam, Robot-Da-Vinci, Кібер-Ніж, лінійні прискорювачі останніх поколінь, застосовуються сучасні протоколи лікування, включаючи таргетну, імунотерапію", - підкреслює вона в коментарі 112.ua.

Україна знаходиться все ближче до надання допомоги на рівні не нижче, ніж у західних країнах. Однак заминки, подібні нагоди з лабораторією Інституту раку, віддаляють її від гідного рівня медицини.

Як вийшло, що кошти не встигли освоїти?

"Висловлюючи глибоку стурбованість"

В Інституті раку підготували всю необхідну документацію для реконструкції лабораторії. Справа залишалася за МОЗ: чиновники повинні були оголосити тендери для будівництва. Заступник міністра охорони здоров'я пояснював, що це зробили тричі. Востаннє процедура закупівель для проведення будівельних робіт сталася 22 вересня, але вона так і не була завершена.

Взяти участь у проекті виявив тільки один учасник, а цього недостатньо для забезпечення принципів конкурентності. Тому стало ясно, що до кінця року провести інші тендери, наприклад, на поставку обладнання, вже не встигнуть. А значить, проект відкладається в довгий ящик.

Але чому в такому випадку тендери не проводили протягом перших 9 місяців 2020 року? Міністр охорони здоров'я Степанов відкрито зізнається, що станом на початок квітня проекту на реконструкцію цієї лабораторії взагалі не було. І це при тому, що плани про запуск лабораторії існують вже не перший рік. МОЗ протягом чотирьох років до скандалу обіцяв запустити лабораторію, але до тендерів так і не доходило. Можливо, справа і в непрофесіоналізмі представників Інституту раку, які вчасно не подавали проектно-кошторисну документацію. 112.ua так і не домігся від МОЗ коментаря з цього питання.

Вікторія Романюк, співзасновниця громадської організації " Афіна. Жінки проти раку", припускає, що в події винні саме бездіяльні чиновники МОЗ. Романюк відзначає недбалість підходів чиновників міністерства і в питанні закупівлі ліків, яка почалася тільки в середині літа.

Заминки заминками, а факт в тому, що про перерозподіл коштів було відомо заздалегідь. Степанов і не сподівався, що будівництво буде завершено до кінця року, а серед термінів запуску лабораторії називав початок 2021.

Кошти на модернізацію лабораторії перерозподіляти вже не перший рік. У 2019 році 50 мільйонів гривень з програми також пішли на дороги, а ще - на культуру і розвідку. Але ж тоді пандемія в країні ще не вирувала і додаткові інвестиції в інфраструктуру ще не пояснювалися створенням робочих місць.

Історія з лабораторією-це лише один приклад з численних випадків перерозподілу коштів на лікування онкохворих, які барвисто відображають підхід МОЗ до лікування раку в Україні. Минулого року на інші потреби пустили майже 80 мільйонів гривень, які призначалися Інституту раку.

А кілька тижнів тому більше 23 мільйонів доларів з фонду на лікування онкології витратили на вакцини для профілактики грипу. І це-в середині осені. Бюджет " Охматдиту" для хворих на рак дітей також щорічно урізують на кілька мільйонів доларів. 2,5 мільйона доларів, зекономлених при закупівлі препаратів для онкохворих, пустили не на додаткові лікарські засоби, а на боротьбу з ковідом.

"Тепер гроші з програм, які повинні бути спрямовані на поліпшення ситуації з онкозахворюваннями, тягнуть на всі боки. З програми на закупівлю ліків вже забрали ще в початку року частина коштів на ковід. А зараз з тієї ж програми забирають на вакцини для профілактики грипу", - каже Романюк.

Припустимо, чиновники вчасно не могли почати закупівлі. Але чому вони не пролобіювали те, щоб кошти залишилися в тих напрямках, про які йшла мова спочатку, - не ясно.

"Зміцнює наше обурення те, що в підсумку МОЗ не стояв перед Кабміном міністрів на тому, що потрібно залишити ці гроші в медичній сфері. Не зміг або не спробував - не знаємо", - коментують ситуацію у Фейсбук представники благодійного фонду "Таблеточки".

Чи вистачає коштів на лікування онкозахворювань в Україні?

У 2015 році на лікування раку в країні виділили 300 мільйонів гривень, в 2018 – 709. Заступник екс-міністра Супрун Лінчевський дивувався, навіщо витрачати кошти на онкологію, якщо хворі і так помруть. У 2019 підхід нарешті змінився і суму коштів збільшили до 2 мільярда гривень, однак цього все одно мало: орієнтовна потреба сфери, за оцінками Ольги Богомолець, становить близько 3 мільярдів гривень.

За даними Українського Національного канцер-реєстру, в середньому в Україні щорічно фіксується 137 тисяч випадків онкології. У МОЗ же говорять про 150-170 тисяч хворих. При перерахунку коштів на одного хворого, це всього приблизно 13 тисяч гривень. Для порівняння, на лікування одного хворого в легкій формі коронавірусом українця держава витрачає в два рази більше.

При цьому в приватних клініках України тримісячний період лікування раку, за даними Віолетти Янишевської, обходиться приблизно в 20 тисяч доларів. Одна тільки операція коштує від 30 тисяч гривень, променева терапія - від 50 до 100 тисяч гривень і вище. Таргетна імунотерапія, залежно від різних комбінацій, може коштувати від 3 тисяч гривень за курс. За кордоном же лікування обійдеться приблизно в 50 тисяч доларів (в залежності від країни розцінки відрізняються).

Мало того, що безкоштовних послуг фізично на всіх не вистачає, так на плечі українця ще й лягають корупційні доплати.

"Звичайно, є гарантована система оплати лікування від держави, але наша медична система влаштована таким чином, що повністю безкоштовною вона бути ніяк не може. Додаткові витрати на практиці починаються з моменту діагностики, вибору ліжко-місця і закінчуючи доплатами оперує бригаді. Приблизну вартість лікування оцінити складно, адже все може залежати від локалізації, стадії, виду раку", - підкреслює Віолетта Янишевська.

Діагностика, кошти на яку держава перерозподілила, недофінансована і часто без залучення особистих коштів українця якісно не проходить.

"У нас є мінімальний набір обстежень, який проводиться за рахунок держави. Але цих обстежень недостатньо для повноцінної діагностики онкозахворювань. На діагностику по мінімуму може знадобитися близько 5 тисяч гривень. МРТ, гістологія, біопсія, аналізи крові, консультації вузьких фахівців... Якісна діагностика, яка відповідає на всі питання щодо локалізації та поширення пухлини обійдеться в середньому в Україні від 15 до 30 тисяч гривень. При цьому в Європі Діагностика обійдеться від 3 до 7 тисяч євро", - підкреслює експерт.

За даними "Української правди", в середньому онкодіагностика обходиться українцю в 10 тисяч гривень. Якби кошти на реконструкцію лабораторії направили на виявлення захворювань в українців, обстежити можна було б близько 10 тисяч пацієнтів.

Лікар-онколог Янишевська переконана, що Діагностика онкозахворювань в Україні і так страждає без відсутності медичного страхування та профоглядів. Українці пізно звертаються за допомогою, і цю проблему загострив локдаун: українці боялися ходити до лікарів, клініки або були закриті, або перепрофілювалися на примі коронавірусних пацієнтів, що позначилося на своєчасній діагностиці. Тому експерт вважає перерозподіл коштів з діагностики абсолютно неприпустимим.

Ситуація з фінансуванням ліків для онкохворих (окрема стаття бюджету) краща. Особливо в порівнянні з 2015 роком, коли виділених коштів вистачило лише на 18% потреб. Цього року медикаменти закуповували ще за кошти 2019 року. Однак через економію на медикаментах страждає їх якість.

"Часто пацієнти через дорожнечу ліків не можуть придбати сучасну, більш ефективну терапію, отримуючи в кращому випадку те лікування, яке доступне за рахунок держбюджету в онкодиспансерах. Якщо ми говоримо про пізніх стадіях, то курс імунопрепаратів обходиться в 4-6 тисяч доларів, і таких курсів може бути кілька. В Україні сучасні препарати обмежені в кількості через високу вартість, і щорічно на безкоштовні препарати виділяється все менше коштів", - коментує Віолетта Янишевська.

Через недофінансування онкосфери не вистачає і спеціальне устаткування. Для порівняння, в Німеччині-майже в 6 разів більше центрів променевої терапії, ніж в Україні. Послуги реабілітації також в достатній мірі не надаються: в наше країні є тільки один центр в Кіровограді, і то побудовані за кошти іноземних інвесторів. Але ж надалі потреби онкохворих зростуть ще більше. У ВООЗ вважають, що до 2040 року в країнах з низькими показниками доходу населення, таких, як Україна, онкохворих стане на 81% більше. 

Робочі місця VS здорові платники податків

У квітні Кабмін виділив 205 мільйонів гривень на державні дороги у Львівській області, а потім у липні - ще 1,5 мільярда гривень на дороги місцевого значення. При цьому вкладається в інфраструктуру Західної України не тільки наша держава, а й Польща. У серпні влада країни направила ще 100 мільйонів євро.

Львівська область отримає додаткове фінансування при тому, що, за даними "Укравтодору", найгірші дороги на даний момент – в Черкаській, Миколаївській, Луганській і Донецькій областях. Втім, журналісти вже помічали тенденцію в преференціях і резонно підкреслювали, що інвестиції в регіон могли б бути приємні самим різним представникам уряду. Як мінімум прем'єр-міністр України Денис Шмигаль, міністр Кабміну Олег Немчинов та екс-міністр освіти Любомира Мандзій навчалися у Львові.

Інвестиції в дороги означають додаткові робочі місця під час коронавірусної пандемії. Однак чиновниками чомусь упускається один просто факт. Те, що Україна вже на другому місці в Європі за темпами поширення раку і кількістю загиблих від цієї хвороби, негативно впливає на українську економіку. З моменту, як ви почали читати цю статтю, загинув ще один хворий на рак українець. Щорічно від раку помирає близько 33 тисяч працездатних громадян, які при своєчасному лікуванні могли б поповнювати бюджет податками.

Крім того, кошти пішли не тільки на дороги і Університет. Близько 25 мільйонів чиновники порахували більш необхідними для Міністерства енергетики, центру підготовки пілотів, а також - для реставрації одного з корпусів Братського монастиря. Варіантів, де, на думку експертів медичної сфери, ці гроші могли б стати в нагоді більше, сила-силенна: починаючи з вакцинації українців від папіломавірусу людини і гепатиту В (для попередження раку) і закінчуючи фінансуванням донорства кісткового мозку. Кожному з бажаючих стати донором потрібно пройти аналіз за 40 євро, а коштів на це у держави не вистачає.

Чиновники прекрасно розуміють скандальність ситуації з перерозподілом коштів з різних проектів на дороги. Від голови " Укравтодору" вже звучать виправдання, нібито фонд боротьби з COVID - 19 отримав свою назву випадково і спочатку був фондом для будівництва.

Реакція ж на ситуацію в МОЗ звелася до піару на позитивному проекті для онкохворих. У Фейсбук з'явився пост про те, що вже в листопаді почне працювати колл-центр за підтримки онкохворих та їх близьких "варто жити". Це безкоштовна онлайн-лінія допомоги, завдяки якій хворі на рак зможуть отримати консультацію онкопсихолога і замовити собі безкоштовне таксі в медустанову. Розрахунок йде на те, що онкохворим небезпечно під час пандемії піддавати життя ризику і виходити в суспільство.

Однак у коментарях під цим постом журналіст і громадський діяч В онкосфері Яніна Соколова справедливо зауважила, що насправді проект стартує, всупереч поширеній МОЗ інформації, зовсім без допомоги Міністерства. Над проектом працювали рік, але його все ще не запустили, так як держава не виділяє на це коштів.

Так що кризова комунікація у Міністерства вийшла так собі.

Шкода, що серед п'яти питань від президента для народу не було пункту про те, чи можна гроші на лікування коронавірусу і онкозахворювань направити на дороги і фільми. Однак ще не все втрачено. Перерозподіл коштів повинен ще затвердити бюджетний комітет, так що є шанс, що скандал змусить переглянути рішення уряду.

Фінансування ж онкогалузі в цілому тепер залежить від витрат на медичну сферу в бюджеті-2021. Судячи ж з тих проектів, які фігурували в ЗМІ, оптимізму мало: на гарантії медобслуговування планують виділити майже вдвічі менше коштів.

Анна Пєшкова