Винні в незаконній акції протесту на КЗРК повинні нести відповідальність, – ЗМІ

2 ноября, 14:45, 2020

Акція протесту на Криворізькому залізорудному комбінаті (КЗРК, Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.) закінчилася ще 15 жовтня, але дії, за які за законодавством може наставати кримінальна відповідальність (підземна акція протесту, блокування роботи шахти як об'єкта підвищеної небезпеки, грубе порушення техніки безпеки, підбурювання до протиправних дій, заподіяння майнової шкоди в особливо великих розмірах, підкуп та ін), повинні бути оцінені в судовому порядку.

Про це пише UBR з посиланням на ряд авторитетних ЗМІ.

Будь-яким державним органом, який вивчить ситуацію, буде зафіксовано очевидне порушення ст. 42 Гірничого закону України, що забороняє проводити страйки в підземних виробках, а також порушення протестувальниками встановленої законодавством України процедури початку і проведення страйку. Про це ж говорить і міжнародне законодавство.

ЗМІ зазначає: акція протесту на КЗРК стала несподіванкою для менеджменту, адже ніхто зі співробітників раніше не висловлював своє невдоволення: підприємство працювало стабільно, зарплата виплачувалася без затримок і своєчасно індексувалася.

Учасники так званого "страйку" перший час навіть не могли виразно сформулювати свої вимоги, не кажучи про те, що вони не попередили керівництво про акцію і не спробували вирішити питання відповідно до Закону "Про прядок вирішення колективних трудових спорів".

Факти вказують на те, що підземна акція протесту є зрежисованою і за своєю суттю далека від задекларованих щиросердних намірів учасників. На шахтах були створені т. зв. "сітки" (або "піраміди") з оплати "роботи" провокаторів.

Юридичну кваліфікацію цієї схеми, так само як і міру кримінальної відповідальності всіх причетних до неї осіб, належить дати в установленому законом порядку.

Рупором протестів на КЗРК на загальнонаціональному рівні став профспілковий лідер і нардепутат Михайло Волинець. Політик продовжує стверджувати, що вимоги протестувальників – обґрунтовані, при цьому не наводить жодного факту, аналітичних даних, не дає посилання на норми Закону. Крім того, він як керівник незалежної профспілки гірників України не став посередником у даній ситуації, не брав участь у переговорах, не роз'яснював учасникам протесту протиправність зайнятої ними позиції.

Багато експертів відзначили, що покладену на профспілки функцію (позначену в Законі Про профспілки) НПГУ не виконав.

Профспілки повинні були організувати людей, не доводячи ситуацію до незаконного блокування підприємства; роз'яснити працівникам їх права і законний порядок дій; допомогти сформулювати і висунути письмові вимоги; ініціювати проведення колективних переговорів; підготувати обґрунтовану позицію трудового колективу і очолити переговори.