Сергій Даниленко вважає, що Україна в першу чергу повинна зміцнити власну армію і знайти вірних не ситуаційних союзників аби не отримати долю Карабаху.
Про це доктор політичних наук, модератор аналітичної групи Geostrategy.ua розповів інтернет-виданню Новости Украины — From-UA.
Коментуючи вірмено-азербайджанський конфлікт, Даниленко зауважив, що в історичній площині у його розвитку немає нічого дивного і що на Сході України також варто очікувати довготривалого протистояння.
«Насправді, порівняння може бути лише в тому, що це все конфлікти на теренах колишнього Радянського Союзу, що це все конфлікти, які насправді є наслідком руйнування імперії. Це завершення процесів, які були розпочаті ще Першою світовою війною. Ось так це все розтягнулось на ціле століття. І з історичного погляду це зовсім невеликий проміжок часу. Ми повинні розуміти, що це все також частина політики колишньої метрополії, мається на увазі Москви. І це також має цілком обґрунтоване і об'єктивне тлумачення з наукового погляду, з погляду такої науки, як історія, і, безсумнівно, це варто враховувати. Також ми повинні ту обставину передбачати, що конфлікт у Нагорному Карабасі був першим відкритим збройним конфліктом, який виник ще за існування Радянського Союзу в далекому 1988 році. Отже він тривав понад три десятиліття. І значить, той конфлікт, який відбувається зараз на сході України, також буде, схоже, обраховуватися десятиліттями, і про це уже говорять і політики українські, і представники в ТКГ про це говорять більш-менш зважено, і оглядачі про це говорять», - пояснив він.
Доктор політичних наук також назвав основні висновки по Карабаху, які для себе повинна зробити Україна та її громадяни.
«Який висновок ми повинні для себе зробити? Ми повинні мати надійних союзників, союзників всередині країни, а це перш за все армія і український флот насправді. До того ж держава і громадське суспільство чи громадяни повинні підтримувати свою армію і, відповідно, озброювати її. І статус армії, її моральний рівень, її визнання в суспільстві мають бути на високому рівні. Тобто підтримання матеріальне і моральне підтримка має надходити від суспільства і держави до армії. І ще один висновок: ми повинні мати надійних союзників, союзників не тимчасових, не в рамках тактики, що це нам сьогодні вигідно, а це ні, а в рамках стратегії, стратегічного бачення, бо ось ця 30-літня війна в Карабасі підтверджує, що такі конфлікти є питанням не стратегії, а тактики. Тому я б розраховував ось би на ці зауваження, про які ми зараз говоримо», - переконаний співрозмовник.
Сергій Даниленко також не рекомендує вважати, що вірмено-азербайджанський конфлікт вже вичерпано.
«Я б не розраховував на те, що це вже завершення конфлікту в Нагорному Карабасі. Насправді ці всі нічні угоди, і ми це знаємо по Україні, вони не надто довготривалі. Тим паче, що переговори йшли в доволі непублічний спосіб. Ми бачимо, що там не були залучені треті країні, я не маю зараз на увазі Москву. Принаймні, участь Туреччини помітна, але як переговорника вона для мене поки що не є такою публічною. Тобто це питання лише призупинення цього конфлікту. І на завершення зауважив би те, що ця остання фаза, відкрита фаза збройного протистояння продемонструвала те, що військова потуга в державі повинна бути розрахована на доволі тривале протистояння. Вірмени не були готові до тривалих затяжних військових дій», - резюмував він.