Вже третій рік у марунових беретах. Армійці відзначають День десантно-штурмових військ. Свято запроваджене у розпал бойових дій на Сході невипадково. Саме війна довела, що з її початком єдиного десантного братерства не стало. Російські десантники – агресори, українські – захищають цілісність країни. Як відзначили день День Десантно-штурмових військ на передовій, розповість Вікторія Ковальова.

У професійне свято львівські десантники приймають вітання на передовій. Відзнаки і слова вдячності отримують просто на позиціях. Один із нагороджених – армієць із позивним "Бонд". Десантником став за прикладом батька.

"По його розповідях з дитинства, я мріяв, просто мріяв служити в десанті. Я мріяв стрибнути з парашута, і саме цей вільний політ, це незабутнє відчуття", – розповідає "Бонд".

За рік служби "Бонд" виконав уже 6 стрибків. Після другого – отримав право носити маруновий берет. Символ українського десанту.

"На даний момент ми не ходимо в беретах. Тому що ми на виконанні бойового завдання в зоні ООС. Але ми з беретом в серці. І бойовий дух з нами завжди також присутній. В серці завжди", – пояснює військовослужбовець.

Українські десантники змінили блакитні берети на марунові 3 роки тому. У розпал російської агресії на сході Україна встановила і нову дату святкування професійного свята десантно-штурмових військ. Тепер це 21 листопада. Командир підрозділу розповідає – радіє, що нині дати і символи ДШВ інші, ніж у Росії. Те, що бойового братерства десантників пострадянських країн не стало – відчув на собі влітку 14-ого, коли тримав оборону Луганського аеропорту.

"В 2012-ому році заступник командира 76-ої повітряно-десантної дивізії був як гість, як побратим-десантник у нас в бригаді, полку на той час. З початком агресії він обіймав посаду командира другого армійського корпусу Збройних Сил Російської Федерації, який знаходиться отут перед нами", – каже боєць ЗСУ Володимир.

Нині підрозділ тримає оборону Станиці Луганської. На цю ділянку фронту від початку війни повертається вже вдруге. Кажуть, порівняно з початком бойових дій ситуація суттєво змінилася.

"Зараз набагато тихіше. Несем службу. То відчувається на даний момент. Тоді було набагато гірше. Звісно стріляли! І зі стрілкової зброї, і артилерія, все було", – каже Віктор, військовослужбовець ЗСУ.

В оборонців Станиці з ворогом на Луганщині власні рахунки. Підрозділ, який тримає тут оборону, одним із перших став на захист країни в 2014-ому. Впродовж майже 4 місяців у повному оточенні героїчно утримував Луганський аеропорт. Нині мріють повернутися і саме там встановити український прапор перемоги.

Вікторія Ковальова, Олександр Лахтін, Сергій Могилевич, Луганська область, "5 канал"

Источник
Оригинальная версия
Поделиться сюжетом