Бізнес на карантині: як пандемія вплинула на ринок праці

Від початку минулого року Україна виплатила безробітним майже 15 млрд грн. Карантин та економічна криза в країні зробили свою справу. Від початку дії карантину статус безробітного отримали майже пів мільйона українців. Це лише офіційні дані. Ще приблизно 3 млн українців зменшили в рази свою зайнятість або їх відправили в неоплачувану відпустку. 

Аналізуючи минулий рік, ми бачимо, що коронакриза найбільше вплинула на два сектори – це готельно-ресторанний бізнес та роздрібна торгівля. Така невтішна статистика не лише в Україні, а й в усьому світі. За останніми даними Організації об’єднаних націй, на кінець минулого року без роботи залишилося майже 500 млн осіб. І звернуть увагу, як пандемія змінила мислення роботодавців. Вони почали думати про те, чи потрібні їм узагалі люди на робочих місцях. І чимало компаній просто обнулилися, вони лишили кістяк, а решту працівників звільнили, адже відчули, що їхня компанія може розвиватися й без них. То які професії пішли в небуття, як допомогла держава безробітним та чи повернув Зеленський заробітчан в Україну – у сюжеті "Підсумків".

Через суворий карантин роботодавцям доводилося просто звільняти працівників і закривати заклади. Серед них – пельменний бар, у якому працювала Анастасія Вештало.

"Нам підняли оренду, зробили її ще більшою, ніж до карантину. В нас було 12 людей на підприємстві. Усі без роботи або перекваліфікувалися", – розповіла вона.

Мережа кав'ярень Veterano Coffee на карантин теж зачинялася. А після його пом'якшення продавали каву на виніс. Зарплату тут не платили, але нікого й не звільняли. 

"Мені просто пощастило, в мене все було, я була вдома", – зазначила бариста Олександра.

"Залишити робочі місця має бути зацікавлений будь-який бізнес. Це основа, це ж не я заробляю гроші в цій компанії, їх зароблять наші хлопці й дівчата, які щодня виходять на зміну і готують цю каву", – пояснив власник мережі Володимр Шевченко.

А от Юлія Ангелова звільнила навесні всіх своїх працівників. Вона – власниця ресторану в курортній Одесі. Після карантину штат знову набрала, але вдвічі менший.

Від початку року в Україні зачинилися майже 700 тис. підприємств. Третина власників бізнесу заявили: їхні доходи знизилися на 60-80%. Економісти рахують, що за рік пандемії українська економіка впала на 5%.

"Один місяць повного локдауну знімає з української економіки, українського ВВП 0,5% росту. Тобто це приблизно десь 250 млн доларів. Мінус 5% росту ВВП - це мінус 5% доходів у наших гаманцях", – уточнив економічний експерт, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

У піковий місяць суворого карантину – квітень – офіційно в Україні було пів мільйона безробітних. За оцінками аналітиків, у тіньовому секторі економіки навесні роботу втратили ще півтора мільйона українців.

"Роботодавці в приватній сфері зараз практикують змішаний стиль, тобто переведення на дистанційну роботу плюс зміна істотних умов праці – скорочення робочих днів з 5 до 3-4 днів. І це впливає на зарплату. Але треба розуміти, що зміна істотних умов праці – тільки за взаємною згодою працівника", – пояснила фахівчиня з трудового права, адвокатка Вікторія Ковальчук.

Комусь скоротили робочі дні, а когось відправили працювати з дому. Саме робота в дистанційному режимі – цьогорічне ноу хау для багатьох галузей в Україні. За різними опитуваннями, в розпал суворого карантину з дому працювало до 40% українців. Наради, пари, іспити та робочі зустрічі українці тепер проводять через платформи відеодзвінків. "Що таке ZOOM" – десятий найпопулярніший пошуковий запит українців у Coogle цього року.

В юридичній фірмі у Дніпрі в офісі на карантині залишили чергувати одну людину. Решта працівників від квітня перейшли на дистанційку. Та працівники скаржаться, що домашня атмосфера не завжди сприяє роботі. Та адвокатка Ольга Вороновська до роботи з дому все ж призвичаїлася й шукала в ній позитив. Так, замість обідньої перерви тепер можна вийти на прогулянку.

Деякі бізнеси і взагалі відмовилися від оренди офісу. В Україні після карантину з дому й надалі працює третина працівників як бізнесу, так і державного сектору. Найбільше полюбили дистанційну роботу юридичні фірми, фінансисти та працівники сфери маркетингу. Та допомагати роботодавцям уряд вирішив не одразу. У квітні запропонували підприємцям частково відшкодувати зарплату найманим працівникам. Додатково на це Кабмін спрямував 500 млн грн.

"Ця програма вже працює. Ми вже отримали більш ніж 3 тис. пакетів документів. Розмір такої допомоги – це дві третини тарифної ставки окладу працівника, але не більше мінімальної зарплати 4723 грн", – зазначила в.о. директора Державного центру зайнятості Юлія Жовтяк.

Згодом взялися за створення нових робочих місць на будівництві. Спершу обіцяли у травні 500 тис. місць. Врешті Укравтодор за проєктом "Дороги та робота" влаштував трохи більш ніж 21 тися. осіб. А от Центр зайнятості каже лише про 3 тис. працевлаштованих за цією програмою.

"Найбільше впали Італія, Іспанія, Франція, американці впали на 15% мінус. Єдина країна світу, яка цього року демонструє позитивний економічний ріст, – це Китай", – наголосив Пендзин.

А от Європа від ковід-кризи потерпає й досі. У травні Євросоюз виділив 750 млрд на порятунок економіки, третина з них – у вигляді кредитів, які впродовж десятків років доведеться повернути. У сусідній з нами Польщі у квітні запровадили програму "Антикризовий щит", щоби допомогти фірмам та підприємствам. І головне – зберегти робочі місця. На це пішло 45 млрд євро. А ще змінили правила для заробітчан. Через коронавірус забракло робочих рук, зокрема українських заробітчан, які особливо потрібні навесні. Від початку пандемії з країни виїхали майже 170 тис. українців. Натомість польська влада швидко продовжила легальне перебування іноземцям.

"Дефіцит українських працівників може призвести до втрати врожаю. Зараз немає можливості зібрати полуницю та чорниці. Звісно, ми можемо залучити польських працівників, які залишилися без роботи. Але праця на полях тяжка. Так склалося роками, що до одних і тих самих фірм приїжджають досвідчені українці, які вже знають, що і як. Робота сезонних працівників зараз такж критично потрібна, як робота медиків чи пілотів", – розповіла генсекретарка Асоціації дистриб’юторів овочів і фруктів Пауліна Копец.

Заробітчани, які змушені були повернутися на батьківщину, також ставали на облік до служби зайнятості. Там розповідають: у період карантину реєструватися до них приходили ті, хто офіційно давно без роботи. Усім потрібні були гроші, бодай допомога з безробіття. Найбільше людей все ж знайшли роботу у сільському господарстві.

"Кожен третій із працевлаштованих, а працевлаштували ми майже 500 тис. осіб з початку року, працевлаштований у сільському господарстві", – зазначила директорка Департаменту реалізації політики зайнятості Державного центру зайнятості Любов Бершадська.

Для одних – збитки, для інших – прибутки. Карантин спричинив вибух попиту на водів, кур'єрів та продавців супермаркетів.

"Сфери, які виграли, відомі. Це онлайн-продажі. Навіть ті бабусі, які раніше не купували онлайн, почали купувати в інтернет-магазині", – наголосив президент Української асоціації виробників Олександр Громико.

Чимало людей змінили профіль і опанували нові для себе професії. До пандемії Олександр Кравченко був маркетологом, потім – безробіття, а тепер – новий власний бізнес. Почав у себе на кухні ліпити пельмені.

"Сьогодні в мене вже таким чином більш ніж 30 рецептів. У мене є і котлети, і сирники, і фрикадельки. Зараз ще будемо робити чебуреки, зрази", – розповів він.

Та загалом вакансій в Україні все ж удвічі менше, ніж торік. Найгірша ситуація була всередині травня. Тоді замість звичних 50 тис. пропозицій на популярних сайтах пошуку роботи подекуди було заледве 15 тисяч.

"Зміна самого бізнес-процесу скоротила ринок праці як такий. І там не може бути більше вакансій. Тому що якщо до кризи в цьому ресторані було 20 посадкових місць, то тепер 13, через те що вони мусять розтягли на ті півтора метра", – аналітикиня ринку праці Тетяна Пашкіна.

Урядовці визнають, що найбільше карантин завдав удару малим і середнім підприємцям. А в Європейській бізнес-асоціації рахували, що кожен п’ятий український підприємець замислився про закриття своєї справи через карантин. За його період зменшився і рівень зарплати – в середньому на 600 грн. Повернути все, як було до коронавірусу, Україна швидко не зможе.

"Ми цього року впали на мінус 5, на наступний рік маємо зрости на 4,6. Тобто за наступний рік ми навіть не вийдемо на рівень 2019 року. Не раніше ніж 2022 рік. І це за умов, що буде вакцинація й світ вийде з пандемії", – додав Пендзин.

Водночас коронавірус змусив нас змінювати звички і шукати нове. З'явилися нові форми бізнесу, як-от автомобільні кінотеатри чи інтернет-супермаркети. Ресторани та кав'ярні придумували меню для приготування своїх страв удома. Університети та школи спробували дистанційне навчання. А головне – ми відчули цінність живого спілкування й цінність прогулянок. Навіть із дому в офіс на роботу.

Марія Писаренко, Анна Несевра, "Час. Підсумки року"