Чим здивує Китай у космосі в 2021 році

Чим здивує Китай у космосі в 2021 році

Оригінал на сайті The Diplomat

2021 рік обіцяє стати захопливим роком для Китаю в космосі. 10 лютого китайська незалежна експедиція на Марс "Тяньвень-1" спробує вийти на марсіанську орбіту. Після цього міжпланетна станція, яка складається з орбітального і спускового апаратів, проведе на марсіанській орбіті близько двох-трьох місяців, досліджуючи планету в пошуках відповідного місця для посадки. Після приземлення зі станції буде випущено марсохід для вивчення поверхні Марса. Якщо Китаю вдасться вийти на орбіту Марса, приземлитися і відправити марсохід на його поверхню, він з однієї спроби наздожене досягнення США в марсіанській програмі.

Для успішного здійснення місії на Марс Китаю потрібно вирішити кілька проблем. На відміну від Місяця, на який Китай здійснив кілька успішних роботизованих м'яких посадок, посадка на Марс є набагато складнішим завданням. По-перше, на Марсі є атмосфера. Це означає, що для уповільнення спуску використовуватимуть парашути, з чим китайські космічні інженери поки не знайомі. Також необхідно врахувати гравітацію Марса. Відстань між Землею і Марсом (близько 400 мільйонів кілометрів) вимагає вирішення проблем зв'язку і тимчасового лага. До розв'язання цього унікального завдання готуються два супутники-ретранслятори на геостаціонарній орбіті (GEO), "Тяньлянь I-02" і "Тяньлянь II-01". Після запуску експедиції на Марс у липні минулого року було здійснено кілька корекцій їхніх орбіт.

Ген Янь, офіційний представник Центру місячних досліджень і космічних програм китайського національного космічного агентства (CNSA), заявив: "У нас є лише обмежені знання про Марс. Щодо цієї планети все ще існує багато невизначеностей щодо її середовища та великих ризиків... Надзвичайно важко моделювати атмосферу Марса".

Успіх місії на Марс має стратегічне значення для голови КНР Сі Цзіньпіна і Комуністичної партії Китаю (КПК). У 2021 році їй, заснованій у 1921 році, виповнюється 100 років. Сі прагне використовувати успіхи Китаю в дослідженнях Марса, щоб продемонструвати силу і наукове провидіння партії як двигуна прогресу, гаранта стабільності і майбутніх інновацій. Роль китайської "космічної економіки" в досягненні поставленої Сі Цзіньпіном мети щодо забезпечення в Китаї "соціалістичної модернізації" до 2035 року вписано до планів КПК. Місія на Марс - одна з головних цілей Сі Цзіньпіна в межах реалізації гасла "Зроблено в Китаї" до 2025 року.

Успіх цієї місії настільки важливий для глобального авторитету Китаю, що національні астрономічні обсерваторії Китайської академії наук вже в 2018 році почали будівництво найбільшого в Азії керованого радіотелескопу (антена діаметром 70 метрів) для отримання даних від марсіанської експедиції. Заступник головного конструктора першої китайської місії з дослідження Марса Лі Чуньлай уточнив, що керований телескоп закладе основу для майбутніх місій, як-от зондування планет та астероїдів, запланованих на 2029 рік. Місія на Марс - це початок міжпланетних експедицій Китаю з дослідження інших планет Сонячної системи. Серед них Юпітер (2029 р.) і Венера (2030 р.). Якщо Китай досягне успіху в своїй першій експедиції на Марс, то другу місію з повернення зразків марсіанського грунту й атмосфери заплановано на 2030 рік.

Інша найважливіша космічна програма Китаю на 2021 рік - запуск стаціонарної космічної станції. Маючи багаторічний досвід планування і запуску тимчасових орбітальних станцій "Тяньгун -1" і "Тяньгун -2", а також стикування апаратів для транспортування на них людей і вантажів, Китай поступово планував виведення в космос і створення орбітальної космічної станції "Тяньгун" у 2021 році. Успішний запуск ракети "Чанчжен-5В" у середині 2020 року дозволяє Китаю вкластися в граничні терміни (2022 рік), встановлені для будівництва китайської ОКС.

Орбітальна космічна станція "Тяньгун" повинна розташовуватися і працювати на низькій навколоземній орбіті (LEO) на висоті від 350 до 435 км над Землею протягом мінімального початкового періоду в 10 років. Станцію призначено для розміщення трьох космонавтів при тривалому перебуванні і до шести космонавтів під час операцій із заміни екіпажу. Згідно зі зведенням коментарів Сіньхуа, заступник головного конструктора орбітальної космічної станції з Китайської академії космічних технологій (CAST) Чжу Гуанчень заявив, що "якщо китайські космічні лабораторії „Тяньгун-1" і „Тяньгун-2" в Китаї були схожі на квартирку з однією спальнею, то космічна станція еквівалентна за площею апартаментам із трьома спальнями, вітальнею, їдальнею і коморою".

Житловий модуль станції під назвою "Тяньхе" стане основним базовим модулем разом із двома лабораторними капсулами "Вентянь" і "Ментянь". Транспортна програма включатиме близько 12 запусків ракети "Чанчжен-5В", при цьому перший запуск заплановано цього року з підйомом основного модуля, за яким підуть дві лабораторії та автономний орбітальний модуль "Сюньтянь" з оптичним телескопом. Планується, що китайська орбітальна космічна станція (розміром з російську станцію "Мир") буде завершена і почне функціонувати до кінця 2022 року. Кораблі "Чанчжен-2F" і "Шеньчжоу" перевозитимуть екіпажі, а корабель "Чанчжен-7" і вантажні безпілотні кораблі "Тяньчжоу" - витратні матеріали і паливо.

За словами Лі Міна, старшого віце-президента CAST, будівництво постійної космічної станції вважається в Китаї частиною стратегії з накопичення досвіду життя в космосі, за яким послідує будівництво космічних сонячних електростанцій (SBSP) і місячної бази до 2036 року.

2021 рік стане найважливішим і для програми SBSP, оскільки саме цього року Китай має намір вперше продемонструвати експеримент із бездротового передання енергії на експериментальному майданчику в Чунціні, Китай.

Успішне завершення будівництва китайської орбітальної космічної станції дозволить Китаю створити альтернативу Міжнародній космічній станції (МКС), особливо з урахуванням невизначеності фінансування МКС після 2025 року. Це означає, що Китай залучатиме міжнародних партнерів до своєї власної МКС. Враховуючи невизначеність довкола російської МКС, Ян Вернер, генеральний директор Європейського космічного агентства (ЄКА), заявив про стратегічну необхідність співпраці з Китаєм у космосі, особливо з огляду на його плани щодо створення орбітальної космічної станції і польотів на місяць та Марс.

Зростання космічного потенціалу Китаю, його витрат на космічні дослідження та його зростальний приватний космічний сектор означають, що такі регіони, як-от Європа та Африка, прагнутимуть до співпраці з Китаєм у космосі, тим самим збільшуючи геополітичний та "космополітичний" вплив Китаю. Це якраз те, на що особливі надії покладає голова Сі Цзіньпін.

Здатність Китаю демонструвати свої космічні досягнення, проектувати їх у свою військово-політичну міць, технологічний прогрес і посилення впливу в світі виявилися настільки вражальними, що навіть деякі радники президента США Джо Байдена висловлюються за співпрацю з Китаєм в космосі. В іншому разі для Америки неминучий ризик залишитися поза новим "космічним порядком" під верховенством Китаю. Пем Мелрой, колишній астронавт НАСА, яка працювала в перехідній групі призначенців Байдена в НАСА, заявила: "Я вважаю, що спроби виключити китайців — це невдала стратегія... Дуже важливо, щоб ми залучали їх до співпраці".

З космічними досягненнями настає вплив, і китайські стратеги це добре розуміють. Тепер США стурбовані тим, що їхні союзники і партнери хочуть приєднатися до нового "космопорядку" під керівництвом Китаю. Це завжди було метою космічної програми Китаю: створити альтернативний світовий потенціал, норми та інститути, які очолить Китай. Це питання було порушено колишнім головою НАСА Чарльзом Болденом: "Мене турбує навіть не те, що Китай домагається нових успіхів, а те, що наші партнери тягнуться до нього... Ми, здається, навіть задоволені тим, що дозволяємо китайцям відірватися і побудувати свою власну орбітальну населену станцію... Це недалекоглядно... Це не ознака хорошого лідерства".

Існує помилкове припущення, що Китай хотів би приєднатися до просування в космос під керівництвом США. Однак космічна мрія Сі Цзіньпіна полягає в тому, щоб до 2045 року Китай став провідною космічною державою і зберіг цю роль аж до 2049 року, щоб зустріти в ній 100-річний ювілей Китайської Народної Республіки. У стратегічних розрахунках Сі немає ні найменшої ознаки того, що Китай хотів би увійти в новий космічний порядок під керівництвом США. Китайські вчені, інженери і розробники космічної стратегії закликають і підтримують міжнародне космічне співробітництво та кооперацію, але з Китаєм у ролі провідної космічної держави. Це призвело до підписання Китаєм Меморандумів про взаєморозуміння з низкою світових інститутів і країн, особливо з тими, які включено до здійснюваного Китаєм мегапроекту "Один пояс, один шлях".

На відміну від колишнього Радянського Союзу, Китай глибоко інтегрований у світову економіку, спирається на кадровий резерв інженерів і вчених, які отримали міжнародну освіту, та є єдиною великою економікою, яка попри пандемію Сovid-19 продемонструвала зростання в 2020 році. За наявними прогнозами, до 2050 року Китай стане світовою економікою номер один. Космос же стане найважливішим компонентом майбутніх бюджетних асигнувань і витрат Китаю, враховуючи його зростальне значення в загальній цивільній і військовій інфраструктурі країни.

Основу для розвитку і використання космічного простору було закладено в квітні 2020 року рішеннями могутньої Національної комісії з розвитку і реформ, яка проголосила космічні дослідження і взаємопов'язані з космосом галузі, як-от 5G, штучний інтелект, супутниковий інтернет та іншу "критично важливу інфраструктуру країни".

2021 рік виявиться багатим на події і для зростального нового приватного космічного сектору Китаю. Важливо відзначити, що така компанія, як-от Linkspace, успішно продемонструвала зліт і посадку ракети, а також ключові технологічні розробки для багаторазових ракет. I-space, або Beijing Interstellar Glory Space Technology Ltd, єдина Китайська приватна космічна компанія, яка на цю мить успішно запустила свою ракету Hyperbola 1 на орбіту, планує запустити в 2021 році і рідинну багаторазову ракету Hyperbola 2. Хоча I-space поки не може зрівнятися з компанією SpaceX Ілона Маска, розробка багаторазової ракети є частиною національної космічної програми Китаю. Китайська держкорпорація аерокосмічних досліджень і технологій (CASC) прагне продемонструвати до 2025 року першу в Китаї фінансовану державою багаторазову ракету, здатну до автономного навчання та ухвалення самостійних рішень. Разом із CASC у цьому найважливішому проекті бере участь і Китайська академія ракетних технологій (CALT). У вересні 2020 року Китай запустив експериментальний багаторазовий космічний корабель на своїй ракеті "Чанчжен — 2F", який повернувся назад на космодром Цзюцюань після дводенного перебування на орбіті. У 2021 році Китай планує здійснити 40 космічних запусків.

Як наголошують недавні зміни в китайському законодавстві, космічні досягнення Китаю є критично важливими елементами у створенні всеосяжної національної могутності країни. 1 січня 2021 року набули чинності поправки до закону про національну оборону Китаю. Переглянутий закон про національну оборону, який ухвалено Постійним комітетом Всекитайських зборів народних представників 26 грудня 2020 року, визначає національну оборону Китаю як "всенародну справу". Переглянутий закон розширює можливості китайських збройних сил із мобілізації та координації державних і приватних підприємств для участі в дослідженнях у таких галузях, як-от електромагнетизм, кібербезпека і космос.

Розширений закон спрямовано на те, щоб підвищити здатність Китаю не тільки забезпечувати національний суверенітет, зокрема на таких територіях, як-от Гонконг і Тайвань, але і розширювати свою присутність за кордоном і в космосі. Згідно з новим законом про оборону, "всі державні установи, збройні сили, політичні партії, цивільні групи, підприємства, громадські та інші організації повинні підтримувати і брати участь у розвитку національної оборони, виконувати обов'язки національної оборони та здійснювати національну оборону відповідно до закону".

Що ще важливо, кожна сфера діяльності в Китаї, включаючи його космічні програми, як державні, так і приватні, повинна відповідати ідеям голови Сі Цзіньпіна про "сучасний соціалізм із китайськими особливостями". При цьому космос особливо виділяється як нова сфера безпеки. Під час аналізу та для розуміння довгострокових космічних цілей Китаю вкрай важливо пам'ятати про цю широку стратегічну та ідеологічну концепцію. У цьому контексті 2021 рік стане ключовим роком для подальшого розвитку космічного потенціалу Китаю і для досягнення його довгострокових цілей постійної присутності в космосі.

Намрата Госвамі

Переклад ІноЗМІ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]