Глядача має розривати на шматки. Щоб не розумів – сміятися, плакати чи тікати із зали

Найцікавіші вистави лютого30, 31 січня; 7, 26 лютогоВипускник із дипломом юриста Максим має квартиру в Києві, що залишилася від баби. В нього є дівчина Лєна. Роботу за фахом знайти не вдається, а треба гроші на весілля. Їде до Польщі на заробітки – муляром на будівництві, за сюжетом твору "Залишитись не можна поїхати" херсонського драматурга Ігоря Носовського.– П'єса побудована на телефонних розмовах, – розповідає режисерка Тетяна Губрій, 26 років. – Це дає можливість додумати, чим персонажі можуть займатися в момент бесіди, коли не бачать одне одного. Під час спілкування у телефонах, месенджерах співрозмовники не можуть до кінця бути щирими. І саме ґаджет дає багато конфліктних, комічних і драматичних ситуацій.Прем'єра вистави "Поїхати не можна залишитися", реж. Тетяна Губрій15:00, Київ, Театр на лівому березі, пр. Броварський, 2519 лютого– До появи картин Марії Примаченко українці себе такими ще не бачили, – каже мовознавиця Ірина Фаріон, 56 років. – У полотнах художниці поєднується унікальне й потворне. Вона казала, що зло невловиме, а добро відкрите. Тому стільки квітів і пташок. Хотіла заманіфестувати радість. Хоча час, в якому жила, не давав підстав для цього.Вистава "Марія Примаченко. Світ чарівний"19:00, Київ, Театр українського фольклору "Берегиня", вул. Івана Миколайчука, 324, 27, 28 лютого– Є вистави експериментальні, просвітницькі, філософські чи присвячені актуальному сьогоденню. А є такі, що здатні творити позитивний настрій. "Конотопська відьма" належить до них, –говорить режисер Вадим Сікорський, 62 роки.– Гопак-опера наближена до класичного твору Григорія Квітки-Основ'яненка. Опираємося на культуру й побут Полтавщини, традиції краю. Прагнемо зробити виставу візуально гарною, з піснями, музикою, танцями. Твір не вимагає важкої розмови. По суті, це жарт з елементами притчі, байки.Гопак-опера "Конотопська відьма"Львів, Театр ім. Марії Заньковецької, вул. Лесі Українки, 125 та 27 лютого– П'єса "Кассандра" Лесі Українки – один із найзагадковіших творів української літератури. Історія пророка, не потрібного своєму народові, – каже режисер Давид Петросян, 29 років. – В еру комп'ютерних технологій легко втекти у світ ілюзій. Тож наскільки приємно почути гірку правду? Чи потрібен нам той, хто може її сказати? Така людина залишається за бортом. Адже нічого, крім смути і страху, не вселяє в серця.У всьому, що говорить Кассандра, немає сенсу. Розповідає те, чого змінити не можна. І відбирає в людей надію. Це трагедія жінки, дар якої є найбільшим тягарем.Леся Українка зі своїм поетичним поглядом вимагає обережної роботи. У виставі немає ні конкретного часу, ні місця дії. Тому що це було, є і буде завжди. Нічого не змінюється. Єдиний реквізит на сцені – драбини."Кассандра"Київ, Театр ім. Івана Франка, пл. Івана Франка, 327–28 лютогоБаба хоче продати цноту 14-річної онуки, щоб відновити їхній згорілий будинок. Ціна честі – 220 песо та тушонка. В основі п'єси Лєни Лягушонкової – повість колумбійського класика Габрієля Гарсіа Маркеса "Неймовірна та сумна історія про невинну Ерендіру і її бездушну бабуню".– Хочу створити драйвову й жорстку виставу, – каже режисер Максим Голенко, 42 роки. – Глядача має розривати на шматки, щоб він не розумів, куди подітись, – сміятися, плакати чи тікати з глядацької зали. Це не епатаж. А відверта розмова навіть про те, що глядач не хоче слухати. Наприклад, насилля в родині. Щоб аудиторія задумалася, чи не трапляється це з ними. Навіть якщо боляче."Ерендіра не хоче вмирати"Київ, Театр на лівому березі, пр. Броварський, 25