Плитку свердлять коронками з алмазним напиленням

Гартоване скло розлітається на дрібні уламки— Зіпсував усю плитку, — говорить 35-річний Віктор Поліщук із Дніпра. — Бо погарячкував. Пошкодував пару сотень гривень на правильний інструмент. Тепер маю клопоту не кілька тисяч. І на тиждень роботи.Віктор завершив ремонт у чотирикімнатній квартирі. Підлогу на кухні, в коридорах, ванній кімнаті й туалеті заклав гранітною плиткою. На стіни приклеїв керамічну, глиняну і скляну. У душі й над стільницею — кам'яну мозаїку.— З дружиною придбали у ванну кімнату скляних поличок, тримачів для туалетного паперу, мила, склянок, щітки для унітазу, — розповідає. — Я знайшов ще гарні відбійники для дверей, щоб ручки не оббивали стіну. Потім докупили рушникосушарку, світильник над дзеркалом. Усе це треба кріпити на дюбелі різних діаметрів, які йдуть у комплекті.Отвори в гранітній плитці намагався зробити буром для бетону. Вставляв його у перфоратор.— Почав бурити на підлозі — плитка одразу тріснула. Не переживав, бо кілька запасних лишилося. Наступні отвори робив дрилем без відбійника. Спалив три бури, годину промучився, одну плитку майже пробив. Але в кінці і вона тріснула. Зрозумів, що для граніту звичайні бури для бетону не підходять. Однак так само зіпсував і керамічну плитку на стінах, хоч свердлив повільно шуруповертом, поливав водичкою.Отвори у плитці роблять спеціальними свердлами-піками або коронками з алмазним напиленням. Є такі для гранітної, керамічної, скляної, кам'яної плитки.— Для кераміки або глини найкраще годяться свердла-піки, — каже продавець інструментів зі столичного гіпермаркету 27-річний Максим ­Зайченко. — Мають алмазну напайку у формі краплі води. Їх вставляють у шуруповерт або дриль і працюють на малих обертах, періодично занурюючи у воду.Отвори діаметром від 3 до 6 мм роблять одним свердлом. Для більшого діаметру використовують кілька. Спочатку беруть найтонше, кожне наступне — на 2–3 мм товще.— Гранітну плитку крапельки не беруть, швидко горять, — продовжує Максим. — Для такої використовують свердла з алмазними трапецієвидними напайками. Подібні до традиційних бурів для бетону, але напайка значно міцніша й має інші кути. Такими працюють на малих обертах, в жодному разі не натискаючи.Гранітну плитку радить свердлити коронкою. Це трубка, на робочу поверхню якої напаяні алмазні крихти. Бувають діаметром від 6 до 60 мм. Можна брати одразу потрібного розміру.Отвори у склі роблять свердлами. Подібні до інструмента для кераміки, мають такі ж напайки-крапельки.— Свердлити можна тільки звичайне скло, — каже Максим. — Працювати без натиску, повільно, постійно охолоджуючи. Робити це з обох боків, навпроти. Гартоване скло не просвердлиш нічим. Розлетиться на дрібні друзки.Для роботи використовують дриль або шуруповерт.— Перфоратор не можна в жодному разі, — говорить Максим Зайченко. — Навіть найслабші удари, які він створює, розбивають плитку. Під час роботи не раджу гарячкувати й тиснути на інструмент. Плитка одразу трісне. Не можна використовувати бурів для бетону.