Національний план зі скорочення шкідливих викидів. Глава уряду пояснив, у чому головна проблема

Національний план щодо скорочення викидів від ТЕС та ТЕЦ затвердили в 2017 року без економічного обґрунтування та розрахунків, нині уряд працює над пошуком джерел фінансування екомодернізації підприємств. Про це заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

«Щодо Національного плану скорочення викидів, хочу сказати, що на сьогоднішній день порушень термінів виконання цього плану немає. Він починає діяти, основні дії, параметри, які мають відбутися, з 2023 року. На жаль, він був підписаний без економічного обґрунтування і розрахунків попередніми урядами. Відповідно, його запровадження, звісно, буде створювати об’єктивно величезний тиск на економіку, на ціни, на ті підприємства, які створюють електроенергію і енергетичний ресурс», – пояснив Шмигаль.

Він також повідомив, що нині уряд працює, зокрема, й з міжнародними донорами для пошуку механізмів і коштів для здійснення екомодернізації промисловості, передбаченої Нацпланом.

«З цим планом ми працюємо, зокрема з нашими міжнародними партнерами, для того, щоби розуміти джерела покриття цих витрат, розуміти плани реальних запроваджень скорочень цих викидів», – сказав Шмигаль.

В свою чергу, міністр екології Роман Абрамовський також зазначив, що Нацплан не можливо виконувати вже з цього року оскільки вчасно не було розроблено попереднім урядом механізмів фінансування як це зазначено в документі.

«З переходом на нерегульований ринок електроенергії, була втрачена інвестиційна складова за рахунок якої це можливо було зробити. Зараз ми в дискусії зі всіма учасниками процесу і шукаємо джерела», – резюмував Абрамовський.

Нагадаємо, раніше міністр Кабінету Міністрів Олег Немчінов заявив про необхідність як найшвидше визначитись з джерелами фінансування заходів Нацплану щодо скорочення викидів. В протилежному випадку Україна матиме ще більший дефіцит електроенергії в системі вже наступного року, адже доведеться вимикати енергоблоки якщо на них не буде встановлене дороговартісне очисне обладнання. А втрата такого обсягу теплової генерацій – це пряма загроза енергетичної безпеки країни. За підрахунками Міністерства енергетики на екологізацію енергетичної сфери потрібно понад 4,1 млрд евро. В свою чергу народний депутат, член парламентського комітету з питань екологічної політики та природокористування Леся Василенко наголосила, що виконання Нацплану зі скорочення викидів необхідно починати з найбільш реалістичних заходів щодо екомодернізацій. Депутатка зареєструвала постанову ВРУ, де закликає уряд як найшвидше розробити механізми фінансування заходів Національного плану з скорочення викидів.