Винайшли новий пристрій для скріплення аркушів

5 березня 1868 року англійський винахідник Джордж Макгілл запатентував степлер - пристрій для оперативного скріплення аркушів паперу металевими скобами. Характерною відмінністю степлера стало наскрізне скріплення.З тих пір, як з'явився папір, люди намагалися знайти способи зв'язати ці аркуші паперу між собою, щоб можна було сформувати більш довгі документи. Винахідливі люди використовували для цього клей, стрічки та воск.1866 року винахідник Джордж Макгілл отримав патент на пристосування для скріплення латунних листів - попередника нинішніх металевих скоб. Саме 5 березня 1867 року вважається офіційним Днем ​​народження степлера - пристрою для скріплення аркушів паперу спеціальними скобами. 1914 року степлер з'явився в американських офісах. У компаніях встановили норму - один степлер на 500 співробітників. До кожного пристрою приставляли оператора, який заміняв скоби і стежив за його справністю.Справжній прорив в історії степлера стався в кінці 1930-х років, коли фірма Swingline розробила та випустила пристрій, в якому відкривалася верхня кришка жолоба. З тих пір конструкція степлерів залишалася практично незмінною, змінювався лише їх дизайн.1 березня 1873 року з'явилася перша друкарська машинка Remington. Родоначальник пристрою, який поставили на серійне виробництво, - американський винахідник Крістофер Шоулз. Історія першої друкарської машинки почалася у червні 1868-го. Тоді Шоулз разом із типографщиком Самуелем Суллі запатентували пристрій Type-Writer.