В Українському інституті майбутнього відбулася воднева конференція

Сьогодні, 20 квітня, з ініціативи Українського інституту майбутнього відбулася експертна дискусія на тему «Початок водневої енергетики в Україні: можливості та технічні бар'єри».

У заході взяли участь президент енергетичної асоціації «Українська воднева рада» Олександр Репкін, голова правління громадської спілки «Біоенергетична асоціація України» Георгій Гелетуха, глава Експертної ради з питань розвитку газової промисловості та ринку природного газу Леонід Уніговський, технічний директор АТ «Житомиргаз» Сергій Колесник і директор зі стратегії розвитку Регіональної газової компанії Станіслав Казда.

8 липня 2020 року було опубліковано Європейська воднева стратегія, яка має на увазі тотальну декарбонізацію всіх секторів економіки Євросоюзу до 2050 року. Передбачається, що в країнах ЄС буде побудовано 40 ГВт електролізних потужностей з виробництва водню за допомогою поновлюваних джерел енергії. І стільки ж – в інших державах.

Європейська воднева стратегія відводить нашій країні, як постачальнику зеленого водню в ЄС, ключове місце. Так, Україні виділено 10 ГВт потужностей з виробництва зеленого водню (тобто 25% всіх сторонніх потужностей), і це можуть бути мільярдні інвестиції.

Для виробництва зеленого водню необхідні три складові: поновлювані джерела енергії, водні ресурси і розвинена газотранспортна система. Все це в Україні є. Передбачається, що 75% зеленого водню, виробленого в нашій країні, буде йти на експорт, а решта буде реалізовуватися на внутрішньому ринку.

Однак в ході експертної дискусії директор по стратегії розвитку Регіональної газової компанії Станіслав Казда вказав на деякі проблеми, які можуть виникнути при транспортуванні водню по українським трубам.

«Є деякі технічні обмеження. В ході випробувань, які проводить РГК, ми з'ясували, що без проблем можемо закачувати в труби газову суміш з вмістом водню 10%. Якщо більше – потрібна масштабна реконструкція мереж: більшості труб 40-50 років. Для цього потрібні значні інвестиції. Але ще дуже важливе питання – необхідна зміна нормативної бази. А це в нинішніх умовах напевно навіть складніше, ніж знайти фінансування», – підкреслив Станіслав Казда.