У Білорусі парламент ухвалив зміни до Закону про ЗМІ та Закону про масові заходи, поправки включають заборону на висвітлення несанкціонованих протестів, відеострімів, заборону на публікацію опитувань та інші заходи щодо обмеження свободи преси. Базований у Нью-Йорку Комітет захисту журналістів (CPJ) вже засудив ці поправки до законодавства та закликав владу їх скасувати.

Відповідні поправки були ухвалені парламентом 21 квітня, наразі вони на розгляді Конституційного суду, після судівського схвалення їх підпише самопроголошений президент Олександр Лукашенко.

Як повідомляло DW, основні зміни у законодавстві стосуються роботи онлайн-медіа, згідно з правками, доступ до них має право заблокувати не лише Міністерство інформації, а й органи прокуратури. Також за спрощеною процедурою влада зможе також закрити доступ до «дзеркал» заблокованих сайтів.

Білоруським ЗМІ та інтернет-ресурсів заборонять публікувати результати опитувань громадської думки, які стосуються суспільно-політичної ситуації в країні, референдумів та виборів, якщо ці опитування проведені соціологічними службами, які не мають відповідної акредитації. Заборонять відеостріми з масових заходів.

У новій редакції закону про масові заходи з'явився пункт, який безпосередньо стосується роботи журналістів на акціях протесту: їм забороняється висвітлення в прямому етері масових заходів, що «проводяться з порушенням встановленого порядку їх організації або проведення, з метою їх популяризації або пропаганди».

Поправки до закону про есктемізм пропонують вважати «екстремізмом» поширення завідомо неправдивих відомостей про політичне, економічне, соціальне, військове або міжнародне становище Білорусі, правове становище її громадян, а також відомостей, що «дискредитують Білорусь».

У своїй заяві від 4 травня Комітет захисту журналістів розкритикував поправки і закликав припинити переслідування журналістів.

«Білоруська влада систематично пригнічує решту вільних голосів у країні, і зараз вони хочуть змінити закон, щоб продовжувати переслідувати незалежних журналістів…Білоруська влада не повинна ухвалювати нові обмеження, які могли б критично загрожувати журналістиці в країні, і повинна раз і назавжди припинити переслідування журналістів за те, що вони просто роблять свою роботу», – говориться в заяві CPJ.

Як зазначив заступник голови Білоруської асоціації журналістів (БАЖ) Олег Агеєв, ухвалення поправок відбувалось у дуже непрозорий спосіб.

«Ці поправки ще більш погіршують умови праці для ЗМІ, у Білорусі стане важче працювати як білоруських, так і іноземним журналістам», – каже Агеєв.

9 серпня 2020 року в Білорусі відбулися вибори президента. ЦВК оголосила переможцем Олександра Лукашенка, тоді як за даними опозиційних екзитполів перемогла опозиційна кандидатка Світлана Тихановська. Західні країни відмовились визнати Лукашенка переможцем виборів. Тихановська наразі перебуває за межами Білорусі. Влада жорстоко придушила мирні акції протесту та почала кампанію із залякування опозиції та незалежної преси. 

У 2020 році репресії щодо ЗМІ сягнули максимуму після виборів 9 серпня. Було зафіксовано 480 затримань співробітників ЗМІ, з них 97 випадків завершилися адміністративними арештами, щонайменше 62 журналіста зазнали насильства під час професійної діяльності після виборів, причому багато з цих випадків підпадають під визначення «тортури», щонайменше в 3-х випадках журналісти отримали вогнепальні поранення.

14 квітня 2021 року медіаспільнота України та Білорусі звернулись до уповноваженої ОБСЄ з питань свободи слова щодо утисків у Білорусі журналістів та активістів, та почали збір підписів на підтримку адвокаційної кампанії. Ініціаторами адвокаційної кампанії стали громадська організація «Львівський медіафорум» спільно з незалежною громадською ініціативою Free Belarus Center.

Фото: Natallia Rak/Flickr



Теги по теме
Беларусь Новости Инфопространство
Поделиться сюжетом