Прокурор ОГП Андрій Синюк мріє очолити САП, але негідний посади

Такого висновку дійшло авторитетне видання «Українська правда» у спеціальному проекті «НЕгідні очолити САП».

Видання пише, що в січні цього року розпочався конкурс на посаду керівника САП та ще на дві керівні посади (заступника голови і начальника відділу). Після двох етапів конкурсу (тестування на знання законодавства та загальні здібності) на посаду очільника та заступника керівника САП претендує 37 кандидатів.

Громадські організації Центр протидії корупції, Фундація DEJURE, Автомайдан та Трансперенсі Інтернешнл Україна проаналізували майно, спосіб життя, професійний шлях та політичні зв'язки кандидатів, і сформували перелік претендентів, репутація яких – під сумнівом. До цього списку увійшов 21 кандидат із 37, у діях та документах яких виявлено порушення щонайменше одного з п'яти критеріїв доброчесності:

1. Належне декларування
2. Відповідність способу життя задекларованим доходам
3. Професійна етика
4. Політична нейтральність
5. Інші порушення доброчесності

Всіх кандидатів поділили на два списки: «червоний» і «жовтий». «Червоний» – список найбільш зашкварених. Чинний прокурор одного з департаментів Офісу генпрокуратури Андрій Синюк саме такий.

Про тотальну невідповідність Синюка посаді в САП може свідчити ціла низка ознак.

По-перше, невідповідність способу життя задекларованим доходам. Якщо уважно читати його декларації, то можна помітити, що Андрій з дружиною купували іномарки за цінами в багато разів нижчими, ніж ринкові. Власного житла в Києві у подружжя немає, вони начебто живуть у квартирі на «правах безкоштовного користування». Квартира належить Ляшуку Миколі Сидоровичу. Чоловік з таким самим ім'ям в 2015 р балотувався в депутати Корецької райради від Радикальної партії Олега Ляшка, в потім дарував дружині Синюка Тамарі гроші. Що, якщо не корупція, рухало Ляшуком Миколою, який не є членом родини Синюка (розмах родинного, зокрема нічного життя прокурора заслуговує окремої уваги)? Важливо, що сам Андрій Синюк, доки не потрапив до Генеральної прокуратури, працював саме у Корецькому районі. Співпадіння?

В Генпрокуратуру Синюк потрапив у 2016 р. після того, як провалив рейтинговий конкурс на прокурора Рівненської місцевої прокуратури – набрав 100,3 бала (з 200) на тестах. За таким показником «тестування на загальні здібності» набрав всього 13,3 бали зі 100. Але, спотикання на шляху до місцевої прокуратури не завадило Синюку потрапити в групу по одній з найбільш резонансних справ сучасності – про вбивство Катерини Гандзюк. Активісти не раз критикували слідство, яке розвалює цю справу в суді. Слідством керують прокурори, серед яких і Синюк.

Наслідив Синюк і в справі Сергія Стерненка – виступив проти перенесення розгляду з заангажованого суду Одеської обл. у Київ. Також Синюк виступає прокурором у справі Семенченка-Шевченка, яка розвалюється на очах. Ще одна гучна справи Синюка – про рейдерство в Херсонській області. Рейдери побили фермера і забрали урожай, але Андрій Синюк замість захищати, тиснув на потерпілого фермера з обшуками.

Хоча можливо, саме такий «спеціаліст» потрібний Офісу президента і Офісу генерального прокурора на чолі чи в заступниках керівника САП. Щоб був не лише ручним і керованим, але ще й «легко зливним».