Як розпізнати АЗС, де не продають "бодягу"

За оцінками профільних експертів, кожен 5 літр пального, що продається в країні, – фальсифікат.

Такий "самопал" найчастіше пропонують за спокусливо дешевою ціною.

Але не варто спокушатися: шкода, яку він завдає автомобілю, екології чи навіть здоров’ю, обійдеться значно дорожче.

Нюанс у тому, що бензин та дизельне пальне – це складні хімічні сполуки, відповідність яких стандарту і нормам безпеки у більшості випадків не виявиш на око (колір, запах).

Це можна зробити лише у спеціалізованих лабораторіях, які мають відповідне обладнання.

Усі ж "народні методи" з кип’ятінням пального, пропусканням через фільтрувальний папір чи крапанням на шкіру є дуже умовними.

Як же тоді уникнути ризиків заправитися фальсифікатом? Давайте з’ясуємо.

Золоте правило кожного водія – обминати придорожні "бочки".

Тут ризик підхопити "бодяжний вірус" найвищий.

Навіть якщо ваш кум, брат чи сват позавчора заправився на такій "наливайці" й у нього все нормально.

По-перше, це до пори, до часу.

По-друге, когось пронесло, а вам може не пощастити, і тоді пряма дорога на СТО.

Але й на повноцінній АЗС неякісне пальне теж трапляється.

Аби не вскочити в халепу, не пошкодуйте кількох хвилин на те, щоб переглянути дозвільні документи на заправці (інформацію про завод-постачальника, ліцензію на право роздрібної торгівлі нафтопродуктами, паспорти якості тощо).

Уся ця документація повинна бути у вільному доступі для споживача.

Її відсутність чи небажання показати – чіткий сигнал, що тут краще не заправлятися.

Зверніть також увагу, чи видає АЗС фіскальні чеки.

Раптом ні – це теж тривожний дзвінок.

У разі чого навіть не доведеш, що ти тут заправлявся.

Зрештою, як показує практика, на "бодязі" ще ніхто й ніколи не зекономив.

Якщо постійно заправляєш машину якісним пальним, то від придбання до першого серйозного ремонту встигнеш наїздити 300-400 тисяч кілометрів.

Якщо ж двигун регулярно годувати низькосортним пальним, він почне "кашляти" вже після першої сотні тисяч пробігу.

Щоб підібрати правильну АЗС для свого авто, варто регулярно стежити за перевірками якості пального на ринку.

В Україні уже багато років поспіль цим займається незалежна організація – Інститут споживчих експертиз.

Результати своїх досліджень вони публікують у відкритому доступі.

Тому рекомендуємо автомобілістам стежити за ними та робити висновки.

Цьогоріч експерти ІСЕ встигли уже перевірити і ДП, й обидві марки бензинів (92-й і 95-й).

Якщо ж коротко, то пальне з найкращими хімічно-експлуатаційними параметрами і повною відповідністю вимогам держстандарту, лабораторно підтверджено у мережах WOG, OKKO, KLO, Prime.

Водночас перевірки виявляють й скандальні показники у деяких продавців пального.

Наприклад, наявність у бензинах заборонених до використання амінів.

Такі речовини здатні знищити полімерні й гумові деталі двигуна.

А крім того, їх вплив може призводити до враження органів дихання, в тому числі провокувати й онкологічні захворювання.

Нарешті, просунутим водіям варто поцікавитися, як у різних АЗС-мережах працює внутрішня система контролю якості нафтопродуктів.

Тільки компанії, які дбають про свою репутацію і не опускаються до торгівлі сумнівним пальним, не шкодують на це коштів.

Адже йдеться про серйозні капіталовкладення.

Наприклад, мережа ОККО щороку витрачає десятки мільйонів гривень на контроль якості.

У складі компанії уже працює 16 стаціонарних і 4 мобільних лабораторій, які покривають усю територію України.

Зрозуміло, що мережа, яка системно інвестує такі кошти в самоконтроль, не буде пропонувати клієнтові паливний ерзац.