Нобелівську премію дали за відкриття 30-річної давнини

"Якщо до червоних кров'яних тілець – еритроцитів – додати сироватку крові іншої людини, вони майже завжди злипаються й осідають грудками. Рідко цього не буває. Отож кров має різні види", – пише в щоденнику взимку 1900-го австрійський імунолог 38-річний Карл Ландштейнер.Він закінчив медичний факультет Віденського університету і працював у Інституті патології. 10 років вивчав властивості крові. Тоді лікарі хотіли навчитися робити переливання, але більшість пацієнтів гинула.Карл Ландштейнер бере кров п'яти колег і свою. Відокремлює сироватку від еритроцитів за допомогою центрифуги. Отримані кров'яні тільця від одних людей змішує з сироватками інших. Частина пар поєднується вдало, в інших склеюються еритроцити. Тому зразки класифікує."Можна безпечно переливати кров носіям однієї групи, – нотує Ландштейнер. – А от кров інших – несумісна в організмі людини. Це відкриття зробить переливання абсолютно безпечною процедурою".14 листопада 1901-го Карл Ландштейнер ділить кров на три групи – А, В і С. Пише про це у фаховому журналі. Проте в наукових медичних колах цьому не надають значення. За два роки учні Ландштейнера відкривають і описують найрідкіснішу – четверту групу.Лише під час Першої світової війни, коли потреба в переливанні крові стає актуальною, працю вченого оцінюють. Починають визначати групи й успішно застосовують переливання.Ландштейнер із родиною перебирається в Нідерланди, а 1923-го – у США. Лікар очолює лабораторію Рокфеллерського інституту медичних досліджень у Нью-Йорку. 1930 року отримує Нобелівську премію з фізіології та медицини "За відкриття груп крові людини".Армія помстилася за вбивство місіонерів"Корейці вбили дев'ять французьких священників. Ми помстимося, знищивши дев'ять тисяч корейців", – так командувач флоту Франції на Далекому Сході П'єр-Ґюстав Розе відреагував на звістку про страту місіонерів у січні 1866-го.Їх убили в Кореї, яка тоді називалася Велике Королівство Чосон. Французи почали проповідувати там із середини XIX ст. Відкривали школи й поширювали релігійну літературу. 1863-го в Чосоні налічували 20 тис. корейців-християн. Уряд побачив у католицизмі загрозу національній безпеці. Тому на березі річки Хань стратили дев'ятьох французів-місіонерів і 10 тис. місцевих християн.Ми показали, що їхня невразливість – ілюзіяФранція вирішує відповісти на це каральною операцією. Перекидає з Китаю в Корею сім кораблів. 16 жовтня 1866-го загін із 170 озброєних солдатів захоплює корейський острів Канхва. Вилучають у місцевої влади цінності, золоті зливки, рукописи й картини з королівської бібліотеки.Європейці готуються йти на столицю Сеул, яка за 50 км. Отримують підкріплення – майже 500 вояків. Дізнавшися про це, корейський уряд оголошує загальну мобілізацію. Стихійно виникають партизанські загони. З найкращих стрільців формують загін "Мисливці на тигрів". Збирається 10-тисячне військо.10 листопада 1866-го французи обстрілюють Сеул і грабують околиці. Втрачають трьох воїнів, близько 30 отримують поранення. Сил замало, і стає холодно. Тому відступають 12 листопада."Експедиція, яку я щойно здійснив, глибоко вразила корейську націю, – доповідав П'єр-Ґюстав Розе про каральну експедицію до Парижа. – Ми показали, що їхня невразливість – ілюзія. Значні втрати змусять корейців зрозуміти помилкову оцінку сил французів. За вбивство наших місіонерів ми помстилися".84 години 31 хвилину пробули в небі пасажири повітряної кулі Double Eagle V. Стартували 10 листопада 1981-го в японському місті Нагасіма, перетнули Тихий океан і приземлилися в лісі в американському штаті Каліфорнія. Подолали 8382 км і встановили світовий рекорд перебування в небі на повітряній кулі. Керував апаратом американський пілот 34-річний Ларрі Ньюман. З ним на борту були помічник і троє пасажирів, які покрили витрати на політ"Я завжди намагався вберегти народ від жахів війни. Тому не хочу перешкоджати вільному розвитку угорської нації, яку люблю. Відмовляюся від будь-якої участі в державних справах і визнаю зміну форми правління", –зазначив в указі 13 листопада 1918-го імператор Австро-Угорщини Карл I (1887–1922). Цим документом зрікся престолу Угорщини. За два дні до того відмовився від трону австрійського правителя. Імперія розпалася на майже 20 державних утворень. Карла І заслали на острів Мадейра в Атлантичному океані, де він застудився й помер8 листопада 1937 року в бібліотеці Німецького музею в Мюнхені відкрили виставку "Вічний єврей". Організував і проспонсорував її міністр пропаганди Йозеф Ґеббельс. Мав на меті очорнити євреїв. Подію рекламував плакат із зображенням чоловіка в каптані, із золотими монетами та батогом у руках. Виставили картини й карикатури, що висміювали та глузували з єврейських традицій, зовнішнього вигляду. За рік у Берліні почали переслідувати людей цієї національності.9 листопада 1907 року уряд бурської республіки Трансвааль у Південній Африці подарував на день народження англійському королю Едуарду VII (1841–1910) алмаз Куллінан. Він важив 621,2 г, був завбільшки з кулак дорослого чоловіка. Знайшли в шахті Томаса Куллінана. Ювелір Йожеф Ашер з Амстердама розколов камінь на два великих, сім менших і 96 дрібних діамантів. Найбільший інкрустували у скіпетр короля.14 листопада 1851-го у Сполучених Штатах Америки опублікували роман 60-річного Германа Мелвілла "Мобі Дік" про кита-вбивцю. Автор у юності був моряком і чув про китобійне судно "Ессекс", яке 1820-го протаранив кашалот. Вижили лише капітан і матрос. Ця історія лягла в основу твору. У ньому головний герой Ізмаїл влаштувався на китобійне судно. Капітан Ахав понад усе хотів помститися за відкушену ногу білому киту, якого називали Мобі Діком. Тварина розтрощила корабель, вижив лише Ізмаїл.