Тютюнові компанії не здаються. Моніторинг тютюнової тематики в українських ЗМІ за вересень — листопад 2021 року

«Детектор медіа» у співпраці з Центром демократії та верховенства права розпочав дослідження, як в українських медіа висвітлюється тютюнова тематика. Ми фіксуємо тенденції та порушення журналістських стандартів, пов’язані з лобізмом тютюнових компаній та рекламою електронних сигарет та інших тютюнових виробів в обхід законодавчої заборони. Цей звіт охоплює публікації українських онлайн-медіа (в тому числі онлайн-версій друкованих видань, сайтів телеканалів і радіостанцій) із 1 вересня до 30 листопада 2021 року. Результати попереднього моніторингутут ітут.

Восени онлайн-видання опублікували понад 180 матеріалів, у яких згадували куріння та тютюнову індустрію. Значна частина цих новин, статей та колонок висвітлювала стан галузі в Україні і світі, проте зверталися і до гострих проблем. В порівнянні з літом помітно збільшилася кількість матеріалів, які розповідали про шкоду паління та потребу ухвалити законопроєкт №4358. Втім кількість матеріалів з ознаками прихованої реклами також зросла.

Медіа розповідали про голлівудських зірок, які курять («ТСН»). Сигарети та куріння подекуди подавалися як атрибути світського життя та творчої роботи: Керрі Бредшоу знову куритиме у продовженні серіалу «Секс і місто» («Фокус»), а Бенедикт Камбербетч отруївся нікотином під час зйомок серіалу «Влада пса» («Фокус»). Апелювали й до того, що куріння — традиція людства, якій понад 12 тисяч років («ВВС Україна», «Фокус», 24 канал).

Однак не уникали й констатації факту: ситуація в Україні — одна з найгірших в Європі. У нас курить близько 23% населення («Дзеркало тижня»), зокрема кожен п’ятий підліток («Рубрика»).

Прихована реклама тютюнових виробів (31 матеріал)

Приклад джинси, або ж прихованої реклами — кампанія просування нового товару від IQOS (бренд пристроїв для нагрівання тютюну компанії Philip Morris International). Новини, що в компанії готові запустити под-систему IQOS VEEV, з’явилися протягом жовтня — листопада у виданнях «РБК-Україна», «Ліга.Бізнес», «nv.ua», «Zaxid.net», «Сегодня», «business.ua», «Vogue.ua», «Хочу» тощо. Значна частина цих матеріалів була опублікована в рубриках на кшталт «новини компаній».

На тернопільському сайті «0352.ua» розмістили пряму рекламу UkrTobacco — в матеріалі йшлося, чому вигідно купувати цигарки дрібним гуртом. На івано-франківському ресурсі «Вікна» розмістили матеріал про електронну цигарку Neonex — пристрій із низьким вмістом нікотину, що нібито допомагає кинути курити. «Районка» розповіла про різницю між пристроями та що краще: айкос чи вайпор. Відповіді «не курити» в матеріалі не прозвучало.

Ще кілька регіональних видань розмістили матеріал «Знати ворога в обличчя: чим небезпечний тютюновий дим» («Рівне Вечірнє», «Курс», «Про все»). У статті розповідають, який небезпечний дим і що зменшити шкоду від нього можуть такі пристрої як IQOS, які ретельно перевірені американським Управлінням санітарного нагляду за якістю харчових продуктів та медикаментів. «Просування цієї системи як “продукту з модифікованим ризиком” — тобто кращої альтернативи сигаретам — може позитивно вплинути на громадське здоров'я в цілому», — така центральна думка матеріалу.

Була й не така очевидна реклама. Експертна колонка Костаса Сальвараса, гендиректора «Філіп Морріс в Україні», на «Новом времени», в якій той розмірковував, коли в Україні зникнуть сигарети, показує компанію у вигідному світлі. Мовляв, витратили роки й мільярди доларів інвестицій на те, щоб розробити продукт, який стане менш шкідливою для здоров’я альтернативою тютюнокурінню. «Звісно, найкраще, що можуть зробити курці, — це кинути курити. Але ті споживачі, які не можуть або ж не хочуть цього робити, повинні мати змогу отримати доступ до менш шкідливих альтернатив», — вважає бізнесмен. На його думку, в цьому має бути зацікавлена й держава, яка має пропагувати здоровий спосіб життя і говорити про шкоду куріння, але враховувати, що певні проєкти є менш шкідливими. І їх оподатковувати треба за нижчою ставкою.

На сайті 24 каналу опублікували думку Сальвараса, що зростання акцизу на тютюнові вироби для електричного нагрівання є негативною подією і важко спрогнозувати, як на це реагуватиме ринок. І хоча в тексті є згадка про думку Данила Гетманцева, що збільшення акцизу залучить додаткові гроші в бюджет, співвідношення сил нерівне — позиція представника «Філіп Морріс» відчутно домінує. Подібна ситуація і в матеріалі Михайла Полякова, менеджера з питань фіскального регулювання «Філіп Морріс», на «nv.ua».

Менеджерка з персоналу «Філіп Морріс» Марина Барсукова у публікації на сайті «delo.ua» розповідала, як в їхній компанії впроваджують інновації, зокрема дбали про співробітників під час епідемії коронавірусної хвороби. А керівниця проєктного офісу Марина Друцька розповідала про шлях розвитку компанії від класичної тютюнової до такої, що, мовляв, встановлює тренди («delo.ua»). «Філіп Морріс» подається як нова, динамічна компанія, і це є пряма реклама, яка ніяк не позначена.

Тим часом «ТЕДІС Україна» в кількох матеріалах постав як благодійник та компанія, що допомагає літнім людям — передає їм набори для арт-терапії («Інтерфакс-Україна»). Що ця компанія входить до переліку найкращих роботодавців країни, повідомили кілька медіа (УНН, 24 канал). А її керівництво, мовляв, змогло провести колектив через кризи за допомогою емпатії, синергії та готовності бути гнучкими («delo.ua»).

Такі матеріали, як повідомлення про онлайн-конференцію Open Science (24 канал), Global Tobacco and Nicotine Forum в Лондоні («Апостроф») чи Tobacco Harm Reduction 2021 (УНІАН), не можна назвати прихованою рекламою, адже в них не рекламується конкретний виріб чи компанія. Але вони містять інформацію, яка може підштовхнути людину до того, щоби почати використовувати бездимні продукти, бо їх подають як менш шкідливу альтернативу класичним сигаретам.

УНІАН також опублікував «Інтерв'ю з лікарями. 10 про вплив IQOS на здоров’я». Однак у матеріалі не просто розповіли про ставлення медиків до ґаджета, але й про принцип його роботи, та ще й дали лінк на офіційний сайт. Троє лікарів — стоматолог, пульмонолог і терапевт — зійшлися на думці, що перехід на IQOS знижує ймовірність розвитку багатьох захворювань, задишки від нього не буває, зуби і горло не болять. Хіба, мовляв, голова може боліти чи тиск рости, але то хіба зрідка.

В матеріалі «Менше диму в очі: лікарі закликали ВООЗ змінити стратегію боротьби з курінням» («Обозреватель») наведена теза, що офіційна позиція ВООЗ — курці отримають максимальну користь для здоров’я, лише коли припинять споживати і тютюн, і нікотин. Однак значно більше наводять позицію, в тому числі й лікарів, що повна відмова недосяжна. Вони пропонують «зняти рожеві окуляри» й визнати, що категоричне несприйняття будь-якої, навіть набагато безпечнішої альтернативи — це тоталітарний шлях. Дуже зручна позиція для виробників «альтернативи».

На «Zaxid.net» у рубриці «новини компаній» розповіли, що в Європейському союзі IQOS пропонують для того, щоби подолати куріння. Мовляв, це «прийнятна, доступна та менш шкідлива альтернатива». І хоча внизу матеріалу є приписка, що він не відображає погляди редакції, є підстави вважати його рекламним.

24 канал, який входить у той самий холдинг, що й Zaxid.net, повідомив: у ЄС вважають, що електронні пристрої є інструментами у боротьбі з курінням. У тексті в позитивному ключі згадали IQOS від «Філіп Морріс». Про негативи майже не йдеться, більше того, озвучена інформація, що «сам по собі нікотин особливої шкоди не несе, на відміну від продуктів горіння, але все ж, поки він надходить в організм, залежність залишається».

Навіть у такого роду матеріалах можливо дотримуватися певних стандартів і балансу. Приклад — матеріал «Громадського» про те, що Велика Британія може стати першою країною, де електронні сигарети призначатимуть тим, хто хоче кинути курити. В цій новині є й інформація про ініціативу, й зауваги, що не всі дослідження такі однозначні і є не одне «але». В матеріалі «Обозревателя» на ту ж тему балансу досягнути не вдалося.

Марковані матеріали (7)

«Сегодня», «Gloss.ua», «VGorode Киев», «БЖ», «Tochka.net» розповідали своїм читачам про лімітовану серію стіків бренду Glo (бренд пристрою для нагрівання тютюну компанії British American Tobacco — BAT): фактично однотипні матеріали, в яких за допомогою колекції літніх смаків пропонували продовжити літо. «Tochka.net» і «Cases.media» поділилися новим відео від Glo з ведучою Лесею Нікітюк. Основний заклик ролику — будь собою, виражай свій стиль, вільно висловлюй свої бажання.

Партнерські матеріали (11)

Чимало було матеріалів, створених у партнерстві з тютюновими компаніями. В цих текстах про партнерство говорили прямо, зазначаючи це на початку матеріалу або розміщуючи інформацію у відповідному розділі.

На сторінках «Forbes» у межах «партнерського матеріалу» розповіли, як розвивався тютюновий ринок в Україні і яку роль у ньому відіграла компанія «Філіп Морріс», що пройшла шлях від туманного минулого до бездимного майбутнього, що є її стратегічною метою. Представники «Філіп Морріс» також розповіли «Forbes», як кинули виклик індустрії, і поділилися здобутками за п’ять років IQOS в Україні. «Уявіть, що ви працюєте в індустрії, яка не змінювалася 60 років. Той самий продукт, ті самі бренди. Жодних новин, окрім чергових обмежень та утисків. Ваших споживачів ізолювали у спеціально відведених місцях, рекламу заборонили. Уявили? Ласкаво просимо до тютюнової індустрії», — намагалися викликати у читача співчуття. В тексті акцентували на тому, що компанія розробила товар, який назвала «продуктом з потенціалом зниження шкоди», та розповіли історію появи IQOS на ринку та еволюцію від поодиноких користувачів до 1,3 мільйона українців, що використовують пристрій. Відреагували й на підвищення акцизів та зміни закону: «Чи продовжить Україна йти за світовими тенденціями, допомагаючи курцям знаходити альтернативи шкідливій звичці, чи навпаки, мотивуватиме користувачів IQOS повернутися назад, до сигарет, багато в чому залежить від зовнішніх факторів. Однак у “Філіп Морріс” відступати не збираються».

«Економічна правда» в матеріалі, створеному за підтримки «Філіп Морріс», розповіла, як у різних країнах оподатковують новітні тютюновмісні вироби та електронні сигарети. Мовляв, тютюновий ринок міняється, тому треба міняти підходи. В тексті навели приклад європейських країн, у яких акцизи на такі товари нижчі за акциз на звичайні сигарети, та приклад Молдови, де акцизи однакові і там скорочується легальний ринок, а споживачі переорієнтовуються на дешевший розсипний тютюн. «Відмінності у підходах до оподаткування нових нікотиновмісних виробів у різних країнах ЄС створюють перешкоди для єдиного ринку, та є адміністративними бар'єрами. Тож цілком імовірно, що в найближчому майбутньому ми побачимо рух до гармонізації акцизного податку таких товарів», — резюмують матеріал, вочевидь, зі сподіванням, що Україна піде шляхом країн, де акциз не такий високий.

Партнерські матеріали з ВАТ на «The Page» також були зосереджені на тому, що перехід на бездимну продукцію є корисним для здоров’я тих, хто курить: «Огромное количество людей не бросят завтра курение по мановению волшебной палочки. Зато все они могут значительно уменьшить вред для своего организма, перейдя на продукты нагревания». В іншому матеріалі йшлося, зокрема, що чимало людей вважають електронні сигарети шкідливішими за звичайні і це — провина «агресивної меншості», яка виступає проти наукових фактів. Вочевидь маються на увазі активісти, які борються з тютюнокурінням.

Серія партнерських та маркованих матеріалів на урбаністичну тематику вийшла на сторінках кількох медіа («Сегодня», «Mind», «Думская»). Привернути увагу до проблем Києва, Одеси і Харкова та розпочати суспільний діалог чомусь не можна без бренду Glo та його амбасадорки Лесі Нікітюк. Автори матеріалів назвали це «полюванням на урбазаврів», однак ішлося про трансформацію трьох занедбаних локацій у трьох містах на громадські простори та місця для відпочинку. Апеляція до міфічних істот (Водозавра, Площозавра та Хащозавра) продемонструвала звернення саме до молодіжної аудиторії. Бренд електронних пристроїв для куріння в цих публікаціях подавався як складова успіху.

Були зафіксовані й партнерські матеріали з відвертою рекламою. Наприклад, про стіки нового формату на «ИзмаилCity». Кілька видань розповіли, як вибрати між різновидами пристроїв та в чому різниця між ними («Високий вал», «Журнал Житомира»). Щоправда, наприкінці тексту є приписка, що «це не обов’язково означає, що цей продукт є менш шкідливим, ніж інші тютюнові продукти. Тютюновмісні вироби для нагрівання не є цілком безпечними та викликають звикання». Але це не завадило опублікувати таку рекламу на сторінках видання.

Матеріали про шкоду цигарок (41)

Читачам усе ж розповідали, що не так з електронними сигаретами. Таких матеріалів восени було майже втричі більше, ніж улітку.

Згідно з дослідженням шведських вчених, використання таких ґаджетів призводить до моментальних короткострокових змін у серцево-судинній системі. За 15 хвилин після використання на 23% зросла кількість дрібних тромбів, підвищився тиск, у піддослідних зафіксували тимчасове звуження кровоносних судин (24 канал). А вчені університету Джона Гопкінса (Балтімор, США) виявили у вейпах близько двох тисяч хімічних речовин, деякі з яких потенційно шкідливі (24 канал).

Згадали, що чимало людей боїться кидати курити через страх набрати вагу: нікотин справді стримує набір ваги, але не все так однозначно (24 канал). Також розкритикували спосіб кинути курити, відмовившись від традиційних цигарок і переключившись на електронні (24 канал). Крім того, повідомили, що електронні сигарети більше шкодять серцю (24 канал, «Mind.ua»).

Також вейпінг впливає на роботу генів, зокрема тих, що відповідають за вроджений імунітет і запалення — порушення генів залежить від стажу куріння (24 канал). «ТСН» і «0352.ua» нагадали, що частіше за все на рак легень хворіють курці. Куріння матері негативно впливає на здоров’я дитини. 10% випадків безпліддя, за даними лікарів, викликані саме курінням («Mind.ua»). Також куріння назвали одним із факторів підвищеного рівня холестерину («ТСН») та ризику інсульту («ТСН»). В цілому ж воно вбиває кожну п’яту людину, старшу за 35 років, яка курить (Суспільне).

Електронні сигарети такі ж шкідливі, як і звичайні, розповіла популяризатора науки Дарія Озерна («Ліга.life»). За її словами, пристрої для куріння можуть стати першою сходинкою до куріння традиційних цигарок. «Курінню легше запобігти, ніж боротися із залежністю в тих, хто вже курить», — наголосила вона. Що менша шкода електронних сигарет — це міф, говорили і в ефірі «Громадського радіо».

А у США вирішили піти війною на ментолові сигарети. Експерти виявили, що відмова від їх виробництва призведе до скорочення рівня куріння на 15% вже до 2026 року і потенційно за 40 років врятує понад 650 тисяч життів (УНІАН, «Mind.ua», 24 канал).

Згадували медіа, що держава та уряд мають пропагувати відмову від куріння і поки що роблять це недостатньо ефективно («Рубрика»). Малюнки львівських школярів про шкоду куріння з’явилися на білбордах і сітілайтах міста («Укрінформ», «Дивись.info»).

Значна частина таких матеріалів стосувалася антитютюнового законодавства, зокрема, законопроєкту №4358 «Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну».

«Delo.ua» розповіло, як у Європі і США борються з курінням і чи їм це вдається (спойлер — таки вдається). Курити вже немодно, а ще — дорого і складно. Там майже немає реклами звичайних сигарет чи електронних пристроїв, встановлені вікові обмеження. Україна — одна з найвільніших країн у плані куріння. Останні обмеження були встановлені дев’ять років тому із забороною курити у громадських місцях, реклами та спонсорства, вимогою наносити попередження на пачки. Тоді вдалося знизити рівень куріння серед дорослих і дітей. Однак поява електронних сигарет повернула моду на куріння, особливо серед молоді й підлітків. Кількість тих, хто курить, зросла вперше за десять років із 27,6% в 2019 році до 30,4% в 2020 році. Та в 2021 році ситуація може змінитися — депутати в першому читанні підтримали законопроєкт №4358 (матеріал було опубліковано 8 вересня 2021 року). Закон остаточноухвалили 16 грудня.

За цим законом заборонені формулювання, що електронні пристрої менш шкідливі за звичайні сигарети, не можна відзначати смак стіків, не можна курити електронні пристрої у громадських місцях та продавати неповнолітнім тощо. В тексті посилаються на ГО «Життя», представники якої вважають, що ці норми закону недостатні.

Пізніше на цьому ж ресурсі вийшов матеріал про те, як у світі борються з електронними сигаретами і чим вони небезпечні («delo.ua»). За словами авторки тексту, раніше такі пристрої вважали безпечнішими за звичайні сигарети, однак із часом виявили, що шкода від них така ж, якщо не більша. В матеріалі наводять результати численних досліджень про шкоду електронних сигарет — наприклад, що нікотинові вейпи викликають ризик тромбоутворення та інші негаразди. Тут також ідеться про законопроєкт №4358. Ці матеріали вийшли в рамках рубрики «Без смол і нікотину».

У листопаді в колонці на «Економічній правді» депутатка Лада Булах порушила тему боротьби проти куріння, розповідала про цей законопроєкт та наголосила, що його ухвалення дозволить виконати євроінтеграційні зобов’язання і захистить здоров’я українців. А в матеріалі на сайті «Українська правда. Життя» вона розповіла, які проблеми може розв’язати законопроєкт.

Про законопроєкт №4358 детально йшлося і в матеріалі сайту «Рубрика». В тексті наголошували, що маркетингова політика ТВЕНів та електронних сигарет спрямована на молодь і підлітків, їх подають як безпечну альтернативу курінню і, як наслідок, кожний п’ятий підліток курить електронні сигарети. В тексті також є коментарі Лади Булах та інших співавторів закону — Ольги Стефанишиної та Оксани Дмитрієвої.

Про загрозу поновлення реклами цигарок ішлося в новині на сайті «Gordon.ua», яка базувалася на повідомленні від ГО «Життя». «Укрінформ» процитував представників цієї ГО, які заявили, що в Україні відчутний сильний тиск тютюнової індустрії.

18 листопада, в Міжнародний день відмови від куріння, видання згадали про проблеми та виклики, які стоять перед тими, хто бореться проти цієї шкідливої звички. Зокрема, сайт «Gordon.ua» перепостив допис із фейсбука нардепа Михайла Радуцького, що кожен день відтермінування цього закону коштує Україні сотень життів. Про 233 втрачені життя щоденно писала у блозі на «Лівому березі» лікарка Ганна Баранішина. Про день відмови від куріння згадали у івано-франківському виданні «Курс» та розповіли, що на Прикарпатті курять 160 тисяч людей.

Про перформанс цього дня, проведений біля Верховної Ради, розповіли в матеріалах УНН, «Рубрики» і «Новинарні». Учасники акції «Молодь вільна від куріння» провела акцію в стилі культового серіалу «Гра в кальмара» і закликала парламент прийняти законопроєкт.

Про день відмови від паління писав у блозі на «Лізі» Гліб Колесов, юрист Центру демократії і верховенства права. Він назвав тютюнозалежність однією із ключових проблем українського суспільства та нагадав, що безпечного куріння не існує. В цьому тексті також є позитивні згадки про законопроєкт №4358 та його потенційну користь.

Закликав ухвалити законопроєкт і міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко («Укрінформ», «Рубрика», «ТСН», «Gordon.ua»). Були й матеріали, де законопроєкт №4358 згадували нейтральніше, однак усе одно зауважували, що він потрібен з огляду на те, що електронні сигарети діють на дітей та підлітків як своєрідний гачок («Українські новини», «Gordon.ua»).

Матеріали про стан галузі у світі

Продажі сигарет у США зросли вперше за 20 років, повідомив «Інтерфакс-Україна», але причин, чому так сталося, не вказали. Однак зауважили, що люди, які раніше перейшли на вейпи, також могли повернутися до звичайних сигарет через проблеми зі здоров’ям, викликані загадковим захворюванням легень у 2019 році. Зростанню попиту також могли посприяти заборони на ароматизовані вейпи та підвищені податки на електронні сигарети.

Повідомили, що через патентні суперечки в США можуть заборонити продавати та імпортувати IQOS (УНІАН, Суспільне, «Економічна правда», «The Page», «Лівий берег», «Громадське», «Ліга.Бізнес», «Mind.ua»).

Матеріали про роботу тютюнових компаній в Україні та за її межами

Чимало медіа повідомили, що вже 2022 року ціни на сигарети в Україні суттєво зростуть («Обозреватель», «Апостроф», «Главком», «Українські новини», «Слово і діло», «Апостроф», «0352.ua»). Згідно з дослідженням, опублікованим «delo.ua», 60% опитаних кинули би курити, якби сигарети коштували 250–300 гривень за пачку. АМКУ повернув тютюновим компаніям штрафів на суму більше 2,6 мільярдів гривень («БізнесЦензор», «Ліга.Бізнес», «Наші гроші»).

Значна частина новин, у яких згадували про тютюнову галузь, були присвячені контрабанді тютюнових виробів. Розповідали, що в Одесі (24 канал, «Zaxid.net», «Gordon.ua», «ТСН») і Житомирі («ТСН») були виявлені цигарки, які надійшли на територію України контрабандою. Склад контрафактних цигарок виявили на Київщині («Главком») і Слов’янську («Інтерфакс-Україна»). Також СБУ виявила і знешкодила канал продажу такої продукції — він постачав контрафактні цигарки в більшість регіонів України, а зберігали її на складах в Житомирській та Івано-Франківській областях («Інтерфакс-Україна», «Gordon.ua», «Слово і діло»).

Прикордонники затримали контрабандистів, які хотіли катапультувати сигарети до Румунії («Главком»). Контрабанду виявили й польські митники в автобусі львівського перевізника («Zaxid.net»). Розповідали і про контрабанду з Білорусі («Главком», «Радіо Трек», «ТСН»).

Ще частина матеріалів розповідала про підпільне виробництво сигарет у Пустомитах на Львівщині («Інтерфакс-Україна», 24 канал, «Апостроф», «Zaxid.net», «Gordon.ua», «Факти», «Щоденний Львів», «ТСН»), інших містечках Львівщини («Zaxid.net»), на Буковині («Zaxid.net», «Лівий берег», «tva.ua», «Agronews»). На тютюновій фабриці у Винниках (Львівська область) провели обшук — СБУ розслідує контрабанду до Євросоюзу на суму 27 мільйонів гривень (24 канал, «Львівський портал», «Твоє місто»). Розповідали і про окремі схеми, зокрема через duty free («РБК-Україна», «Главком», 24 канал, «Рубрика»).

Загалом частка нелегальних цигарок становить 15,9% — це рекорд за останні десять років («Економічна правда», УНІАН, «ТСН», «Еспресо», «Gordon.ua», «nv.ua», «mind.ua», «Дзеркало тижня»). А в асоціації «Укртютюн» заявили, що в тіні перебуває 80% ринку рідин для електронних сигарет («nv.ua», «Лівий берег», «Апостроф», «РБК-Україна», «Главком»). Представники тютюнових компаній, зокрема «Філіп Морріс», «BAT Україна», «JTI Україна» та «Імперіал Тобакко», озвучили стрибок із 6,9% до 18,1% фальсифікату за рік («Лівий берег», «nv.ua», «Дзеркало тижня»). Цю ж цифру назвали експерти («Ділова столиця», «Апостроф», «ТСН»). А деякі з них спрогнозували зростання ринку фальсифікату до 25% («Gordon.ua»). Представники компаній розкритикували законопроєкт №4358 («ubr.ua»).

Гравці тютюнового ринку та деякі експерти зійшлися на думці, що бум фальсифікату викликаний збільшенням акцизу, й частка нелегального ринку й далі буде рости, якщо не знизити темп підвищення акцизів. Крім того, стрімке зростання акцизів нібито згубно впливає на податкові надходження — таку думку висловили дослідники НГО «Growford Institute» («Лівий берег», «Апостроф», «Лівий берег», 24 канал). Збалансовані матеріали про підвищення акцизів — рідкість. Переважно вони підтримують якусь зі сторін — владу, яка хоче підвищувати акциз у своєму темпі, або виробників які проти. Приклад викладення обох точок зору — матеріал 24 каналу, в якому читачі могли ознайомитися і з позицією Данила Гетманцева, і з думкою керівництва «Філіп Морріс».

Експерт аналітичного центру «CASE Україна» Андрій Саварець у колонці для «Економічної правди» проаналізував досвід Австралії в боротьбі проти контрабанди сигарет та дійшов висновку: український ринок став привабливим для контрабанди через стрімке зростання акцизів. Але вихід є — потрібно запровадити нові правила ввезення сигарет, кримінальну відповідальність за контрабанду, організувати спільну роботу прикордонників, поліції, податківців тощо, збільшити штраф за нелегальний обіг тютюнових виробів. Принаймні, в Австралії такі заходи спрацювали. «Жодні точкові окремі заходи не матимуть значного ефекту, якщо до проблеми не підійти системно», — наголосив експерт.