Зимові Олімпійські ігри в Пекіні: 22 факти про «білі» Олімпіади

Розповідаємо про найдивовижніші, курйозні та просто цікаві випадки та факти, що трапилися за всю історію снігових ігор.

Мало хто знає, що один із найпопулярніших та традиційних зимових видів спорту, фігурне катання, раніше був у програмі літніх Олімпіад.

Точніше навіть не так: перші Олімпіади часів початку XX століття проводилися раз на 4 роки і не ділилися на зимові та літні.

Дебют фігурного катання відбувся ще на літній Олімпіаді-1908 у Лондоні.

До речі, сама назва цього виду спорту відповідає на питання про те, що мали показати тодішні спортсмени, щоб перемогти: їм необхідно було намалювати вістрями ковзанів на льоду геометричні фігури правильної форми або інші символи — овал, вісімку тощо.

У кого виходило найрівніше, той і приміряв медалі.

Хокей, що довгий час залишався єдиним ігровим зимовим видом спорту (до появи в олімпійській програмі керлінгу), теж дебютував на літній Олімпіаді — у 1920-му в бельгійському Антверпені.

На літніх Олімпіадах, на відміну від зимових, поряд з людьми змагаються й тварини — у кінному спорті.

Але так було не завжди.

У Санкт-Моріці-1928 проходили змагання зі скіджорингу — це скандинавський спорт, в якому лижник пристібається ременями до упряжки з одним або більше кіньми, поні чи собаками.

Після чого починаються перегони.

Найуспішнішою командою за історію зимових Олімпіад є збірна Норвегії, на рахунку якої 368 медалей, у тому числі 132 золоті.

На 2-му місці — команда США, яка має 305 нагород на білих Олімпіадах.

І це при тому, що населення Норвегії — лише 5,3 мільйона людей!.

Ще один факт: Норвегія та США брали участь у всіх зимових Олімпіадах.

Але це досягнення не унікальне, воно підкорилося ще 10-ти країнам: Постійними учасниками ігор також є Австрія, Канада, Фінляндія, Франція, Великобританія, Угорщина, Італія, Польща, Швеція та Швейцарія.

Найтитулованішою спортсменкою за історію теж, звичайно, є представниця Норвегії.

Лижниця Маріт Бьорген на своїх 5 Олімпіадах виграла 8 золотих, 4 срібних та 3 бронзові нагороди.

Причому, 5 із них (2 золота, 1 срібло та 2 бронзи) у Пхенчхані-2018, куди Бьорген приїхала у віці 36 років.

Вікове досягнення Маріт Бьорген — не рекорд: найстарішим чемпіоном Олімпіад є її земляк, норвезький біатлоніст Уле Ейнар Бйорндален, який виграв у Сочі-2014 дві золоті нагороди у віці 40 років.

Причому одну з них — у спринтерських перегонах на 10 кілометрів, для яких дуже важливим фактором є саме швидкість.

Усього ж на рахунку найбільш титулованого біатлоніста в історії — 8 золотих олімпійських медалей.

В історії Олімпіад було кілька унікальних атлетів, які примудрилися брати медалі на зимових і літніх іграх.

Єдиним дворазовим чемпіоном є американець Едді Іган.

У 1920 році він виграв золоту медаль у змаганнях боксерів, а 12 років потому став чемпіоном Лейк-Плесіда-1932 у змаганні бобслейних четвірок.

Якщо ж брати ближчі нам часи, то найуспішнішою «всесезонною» спортсменкою є канадка Клара Х’юз, що здобула шість медалей у ковзанярському та велосипедному спорті.

Спочатку вона взяла дві бронзи у велогонках на літній Олімпіаді в Атланті-1996, а потім на трьох зимових Олімпіадах поспіль (Солт-Лейк-Сіті-2002, Турин-2006, Ванкувер-2010) зібрала повний комплект нагород (золото, срібло та дві бронзи) вже у ковзанярському спорті.

Найдивнішим на думку багатьох любителів спорту олімпійським видом є керлінг — гра, в якій дві команди намагаються за допомогою «швабр»-щіток доставити спеціальний камінь у центр мішені на льоду і вибити звідти камінь суперників.

Насправді — це дуже давня гра.

Назва «керлінг» походить від слова «curl» — типового повороту, який робить камінь на льоду.

А матеріал для виготовлення каміння, що використовується в керлінгу, виготовлений з рідкісного граніту, що видобувають лише в одному місці Землі — на шотландському острові Ейлса-Крейг.

Україна у загальному медальному заліку за всю історію білих Олімпіад посідає 29 місце.

На рахунку наших спортсменів 8 нагород на 7 турнірах: 3 золота, 1 срібло та 4 бронзи.

До Пхенчхана-2018 українці вигравали медалі лише у двох видах спорту — фігурному катанні та біатлоні.

І лише 4 роки тому золотим медалістом став представник іншого виду, фристайліст Олександр Абраменко.

По сусідству з Україною, на 32-й позиції, розташувався Ліхтенштейн, країна з населенням 38 000 людей.

Причому у них медалей загалом навіть більше — 10 (2 золота, 2 срібла та 6 бронзових нагород).

До того ж Ліхтенштейн — єдина у світі країна, представники якої брали медалі на зимових Олімпіадах, але ніколи не вигравали нагороди на літніх.

Але унікальність Ліхтенштейна не в цьому — 7 медалей своїй країні принесла одна-єдина сім’я.

Гірськолижниця Ханні Венцель у 1976 та 1980 роках зібрала повний комплект нагород, включаючи 2 золоті.

У 1980—1984-х її рідний брат Андреас Венцель виграв ще дві медалі — срібло та бронзу.

Нарешті, у Пхенчхані-2018 ще одну бронзу Ліхтенштейну (знову у гірських лижах) здобула Тіна Вайрайтер, донька Ханні.

У канадському Калгарі-1988 мало не відбувся сімейний рекорд, який неможливо перевершити, а можна лише повторити.

У складі збірної Мексики на Олімпіаду вирушили четверо рідних братів Тамес, які збиралися виступити у змаганнях бобів-четвірок у бобслеї, ставши першим в історії «моносімейним» екіпажем на Олімпіадах.

На жаль, щось пішло не так, і Тамес переграли плани, розділившись на дві команди у змаганнях «двійок».

Хорхе та Хосе Тамес обійшли братів Роберто та Луїса-Адріано на 0,01 секунди, посівши 36-е та 37-е місця, відповідно, поміж 41 команд.

Якщо хтось призабув, то сімейні традиції мають місце і в історії Олімпійської команди України.

У 2014-му році золото в біатлонній естафеті серед жінок виграли сестри-близнята Віта та Валя Семеренко (разом з Юлією Джимою та Оленою Підгрушною), а Віта на тих іграх видобула ще й бронзу у спринтерських перегонах.

А у Турині-2006 бронзову медаль у танцях на льоду виграла сімейна пара фігуристів у складі Олени Грушіної та Руслана Гончарова.

Щоправда, вже за 2 роки цей шлюб розпався.

Зимові Олімпіади ніколи не проводилися у Південній півкулі, хоча, наприклад, погодні умови в Аргентині або Новій Зеландії могли б це дозволити зробити.

Найбільш «південною» Олімпіадою був Нагано-1998 — це японське місто розташоване на 36 градусі північної широти (на цій же широті розташована, наприклад, Гібралтарська протока, що розділяє Європу та Африку).

Але цифри оманливі: саме в Нагано величезні снігові кучугури та крижаний дощ кілька разів змушували організаторів переносити гірськолижні змагання.

Україна навіть подавала офіційну заявку, але відкликала її влітку 2014 року, після чого кандидатів залишилося лише троє: Алмати (Казахстан), Осло (Норвегія) та, власне, Пекін.

Санний спорт — найшвидший зимовий олімпійський вид спорту, де швидкість сягає 144 км/год.

На 2-му місці — бобслей, де швидкість спуску не перевищує 140 км/год.

На 3-му — скелетон (130 км/год), але тут «низька» швидкість компенсується тим, що спортсмен здійснює спуск головою вниз, лежачи на животі, що набагато небезпечніше.

У Пекіні-2022 змагання додадуть скелетоністам ще більше адреналіну, тому що вперше за всю історію зимових Олімпійських ігор траса має поворот на 180 градусів.

Змагання у стрибках лижників з трампліну на телеекрані виглядають іноді моторошно.

Але насправді, завдяки силі земного тяжіння, спортсмен після розгону на трасі у найвищій фазі польоту знаходиться на висоті лише 6 метрів від землі.

Віктор Пантелеєнко.

ua в Telegram.