Як пройшли переговори Макрона у Росії і чому його перемога на виборах важлива для України

Прориву не відбулося – такий підсумок візиту до України та Росії президента Франції Еммануеля Макрона.

У Києві побоювалися, що Париж може потрапити під вплив Москви, проте цього не сталося. Але і переконати Путіна відвести війська від українського кордону французький лідер не зміг.

Макрон прагнув утвердити себе в ролі ключового посередника, який, зокрема, представляє всю Європу. Для Парижа також надзвичайно важливо відвернути напад Росії на Україну.

У Парижі обурено сприйняли той факт, що Путін говорив з Байденом про європейську кризу без європейців. Французька преса наголошує, що головний результат візиту – Макрон не пішов на поступки під тиском Путіна. Так само, як і президент США Джо Байден.

Однак відзначають і розчарування Макрона, адже нічого, окрім ультиматумів, у Кремлі він не почув. Хоча Макрон і пишається своїм вмінням вести переговори. Саме тому він з 2017 року намагається провести перезавантаження відносин з Росією.

– Макрон прийшов до влади з економічного кола, великого політичного досвіду у нього не було. Людина він молода, доволі самовпевнена. Він думав, що зможе досягти успіху там, де іншим не вдалося. В Москві він виглядав як атлант, який підтримує небо, щоб воно не впало ні на нього, ні на Європу, – зазначає французька експертка, журналістка і письменниця Галина Акерман.

Макрон переміг на виборах 2017 року з обіцянкою посилити роль Франції у світі і зробити політику ближчою до людей.

Фактично президент країни робить все, щоб вписати себе в історію. Зараз же до першого туру французьких президентських виборів два місяці, і дипломатична перемога для Макрона була б успіхом.

Для Парижа нормандський формат важливий, наголошує аналітик з безпекових питань та інформації, засновник Info ops France Денис Колесник.  Але простір для маневру у Франції невеликий, тому поки що єдиний плюс для них – тривалість політичних переговорів.

– Що може зробити Франція? Спробувати досягти компромісу з Москвою і Києвом. Але питання, чи можливий цей компроміс. Є Москва, яка наполягає на Мінську, і Україна, яка не хоче виконувати Мінський договір під російським соусом, – наголошує Денис Колесник.

Ще в 2017 році під час першої зустрічі з Путіним Макрон визначив свою стратегію – зустрічатися та говорити правду в очі.

– Діалог за будь-яку ціну. Ця риса в нього сформувалася під час навчання в коледжі єзуїтів, – наголошує Галина Акерман.

Ще тоді  Макрон вразив Путіна тим, що назвав Russia Today і Спутник не мас-медіа, а інструментами пропаганди.

– Були також спроби російських інтернет-тролів та хакерів втрутитися у внутрішню політику Франції. Тож перед виборами Париж відстежує іноземні інформаційні втручання, – зазначає Денис Колесник.

Колесник наголошує, що Франція не має рожевих окулярів. Там розуміють, як Росія веде інформаційні кампанії. Особливо – в передвиборчий період. У них вже створено органи, які спостерігають за інформацыйним впливом іноземних держав.

Ще одна тема переговорів Росії та Франції – Африка. Париж має тісні зв’язки зі своїми колишніми колоніями. Москва ж агресивно втручається у справи континенту, використовує приватні військові компанії та намагається контролювати корисні копалини.

– З Росією говорять, бо Росія створює проблеми. Наприклад, у Африці, Лівії, Сирії та Україні, – аналізує Денис Колесник.

Для України перемога Макрона – найкращий сценарій. Адже він послідовно виступає за територіальну цілісність нашої держави.

Єдині, хто критикував президента Франції за недостатню підтримку, – Партія зелених. Вона навіть пропонувала провести міжнародний саміт у Києві на підтримку України. Про це в ексклюзивному інтерв’ю Фактам розповів речник лідера партії Янніка Жадо Убер Жюльен-Лаферьер.

– Ми повністю підтримуємо суверенітет України – без жодних дискусій. Ми закликали президента Макрона поїхати до Києва. Добре, що він днями зробив це. Ми закликаємо не лише використати весь потенціал Франції, а й провести міжнародну конференцію в Києві.

Для нас очевидно, що Росія – агресор, Україна – жертва. І треба використовувати всі можливості норманського і мінського форматів. Зараз тест для Європи – чи зможемо ми провести спільну політику. І цей тест запропонував нам президент Путін, – каже Убер Жюльен-Лаферьер.

Галина Акерман наголошує, що решту кандидатів у президенти Франції можна віднести до категорії тих, хто прагне зрозуміти Путіна і прийняти його аргументи. За її словами, за останні роки, частина виборців перейшла до правих політичних сил і навіть – крайніх правих.

– У Франції відбувся великий крен вправо. Політика Путіна викликає у певної частини суспільства повагу. Більшості французів імпонує військова сила, а імперські амбіції сприймаються нормально. У Франції крайні праві виступають проти ЛГБТ. І це близько до того, що відбувається в Росії. Спільний погляд на сімейні цінності та традиції, – каже Галина.

За останніми соціологічними опитуваннями, на другому місці рейтингу – лідерка Національного фронту Марін Ле Пен. Вона не приховує дружнього ставлення до Путіна і обіцяє вивести Францію з інтегрованого командування НАТО, реформувати ЄС, зменшивши його повноваження.

Марін Ле Пен

Водночас гроші на партію бере у Росії та союзній Кремлю Угорщині.

– Ле Пен каже: “Подобається нам це чи ні, Україна в зоні російських інтересів. А щодо кредитів, то французькі банки не дають позики, тому треба було шукати деінде”. Дала Росія, – нагадує Денис Колесник.

Третє місце посідає представниця правої партії Республіканці Валері Пекресс, яка виступає за традиційну французьку політику та за діалог з Москвою.

Валері Пекресс

Водночас у своєму блозі жінка не приховує любові до російської літератури. У дитинстві  вона вивчила російську мову, а у 80-ті роки їздила в СРСР і побувала в піонерському таборі у Криму.

Лише на піввідсотка від неї відстає політичний журналіст Ерік Земмур, який веде доволі скандальну кампанію.

Ерік Земмур

– Ерік Земмур вважає, що заради миру слід погодитися з вимогами Путіна не приймати Україну в НАТО. Він закликає Францію вийти з інтегрованого командування НАТО, але залишитися в політичній складовій альянсу, щоби заблокувати вступ України, – розповідає Денис Колесник.

І хоча французи багато читають про загрозу нападу Росії на Україну, їх більше цікавить економічна ситуація в країні.

– Французам здається, що війна це далеко і не про них. Це помилка, як на мене, – підсумовує Галина Акерман.

Згідно з опитуванням Макрон має усі шанси виграти як у першому, так і в другому турах.

За даними французької дослідницької групи BVA, рейтинг президентських виборів має такий вигляд:

Еммануель Макрон – 25%

Ле Пен – 17%

Валері Пекресс – 14,5%

Ерік Земмур – 14%