Путін здатен і на це. Як рятуватися під час хімічної атаки?

Країна-агресор поширила чергові фейкові заяви – мовляв, у смт. Золочів під Харковом завезено 80 тонн аміаку, начебто Україна готує провокації для того, щоб звинуватити Росію у застосуванні хімічної зброї. Одним словом, російська пропагандистська машина готує ґрунт для використання на території нашої країни отруйних речовин, тому всім треба бути напоготові.

Як показали події останніх двох тижнів, нелюди готові на будь-які звірства. І якщо вони бомблять пологові будинки – що їм вартує застосувати хімічну зброю? Протигазами окупанти вже укомплектовані.

Токсичні фейки

Відразу слід зазначити, що заява про те, що в Харківській області стоїть 80 тонн аміаку, не витримує жодної критики.

«Аміаку там просто нема звідки взятися, які сховища? У цьому регіоні немає хімічних виробництв, які б використовували аміак. Так, аграрії мають аміачну селітру, яка є добривом, і при цьому вибухонебезпечна. Але це не хімічна зброя масового ураження.

Хімічні підприємства, що використовують аміак для виробництва аміачних добрив, знаходяться у Кам'янському, Одесі, Рівному, Сєверодонецьку та Черкасах, але вони виробили всі запаси сировини та простоюють. Власне виробництво аміаку завершилося ще наприкінці 2021 року через різке подорожчання природного газу. Але на підприємстві «ДніпроАзот» ще виробляють рідкий хлор – це теж сильна отруйна речовина», – розповідає «Главкому» президент Спілки хіміків України Олексій Голубов.

Одним словом, якщо аміак в Україні може взятися, то тільки з Росії. І завезуть його не з метою забезпечити українських аграріїв мінеральними добривами...

Агресор, звичайно, може завдати ударів по українських хімічних виробництвах, але це досить безглуздо, враховуючи, що там практично немає небезпечних хімічних речовин. Але що робити при отруєнні хлором чи аміаком, про всяк випадок треба знати.

Боротьба за заборону хімічної зброї ведеться у світі майже сто років. 17 червня 1925 року був підписаний Женевський протокол про заборону застосування на війні задушливих і отруйних газів. 13 січня 1993 року в Парижі було прийнято Конвенцію про заборону розробки, виробництва, накопичення та застосування хімічної зброї та її знищення, до якої приєдналися 193 держави. У тому числі – і Росія.

«Достовірної інформації, що Росія позбулася хімічної зброї і повністю завершила її утилізацію, немає. Найближче до України підприємство із утилізації компонентів хімічної зброї знаходиться у Брянській області. Якщо РФ піде на застосування хімічної зброї, її компонентів чи здійснюватиме диверсії на хімічно небезпечних об'єктах, приховано чи відкрито, це лише погіршить їх позиції, переведе конфлікт до іншої площини (це може стати сигналом для НАТО для вступу у відкрите протистояння з країною-агресором). Але з огляду на наявні факти порушення Росією міжнародного гуманітарного права, повністю виключити таку ситуацію не розумно», – каже «Главкому» заступник директора Департаменту цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій Олександр Лещенко.

Що робити

Те, що Росія готова до застосування хімічної зброї, яка поряд з ядерною та бактеріологічною є зброєю масового ураження, найкраще свідчить той факт, що вона в 21 столітті вже вдавалась до таких дій і неодноразово.

Інспектори Організації із заборони хімічної зброї, яка контролює виконання Паризької конвенції, розслідували та задокументували використання російських хімічних боєприпасів у Сирії. (Як правило, це були невеликі авіабомби з радіусом поразки кілька кілометрів).

Було отруєно Олександра Литвиненка, автора книги «ФСБ підриває Росію». Були спроби отруєння опозиціонера Олексія Навального i колишнього співробітника ГРУ Сергія Скрипаля та його доньки нервово-паралітичною речовиною «Новичок». Що, до речі, підтверджує – Росія, попри підписану Конвенцію, продовжує розробку нових бойових отруйних речовин.

Цікаво, що у взятих у полон російських окупантів серед іншої амуніції виявилися протигази. Старенькі, звичайно, ще радянського зразка (що зайвий раз говорить про нібито військову міць «непереможної та легендарної»), але сам факт їхньої наявності підтверджує – окупанти не виключають застосування хімічної зброї.

Отже, мирним українським громадянам також необхідно бути готовим до такого повороту подій.

«На офіційному сайті Держслужби з надзвичайних ситуацій є спеціальний розділ «Абетка безпеки», де розміщено багато рекомендацій – як поводитися за різних надзвичайних ситуацій, у тому числі і з хімічної загрози. Тих рекомендацій, що там є, достатньо для населення», – запевняє Олександр Лещенко.

Інструкції державних органів на випадок хімічних атак

Андрій Кузьмін, «Главком»