"Війна змусила мене не чекати". Миколаївська письменниця опублікувала роман в електронному форматі

Миколаївська письменниця Інна Моісєєва не стала чекати на завершення війни для публікації нового роману "Нестор. Загублений у темряві". З шостого квітня книга безкоштовно доступна читачам в електронному форматі.

Про вплив війни на творчість та створення роману письменниця розповіла в інтерв'ю кореспондентам Суспільного.

Інна Моісєєва все своє життя та творчість пов'язує з півднем України. Вона народилася в Криму, виросла в Новій Каховці, вищу освіту отримала в Херсоні, після заміжжя переїхала до Миколаєва.

"Усе, що відбувається на півдні — це такий жахливий біль для мене, бо все це, починаючи з місця, де я народилася, на всі ці мої рідні місця з порталу, з Мордору, лізуть ці страшні орки знищуючи, все на своєму шляху", — розповідає письменниця.

У романі "Нестор" частина подій розгортаються на Херсонщині, зокрема в місцях, де відбуваються бойові дії через вторгнення російських військ.

"У кожній моїй історії має бути географія, реальна особистість та певна психологічна проблема. Тут ми маємо Білозерський район, десь поблизу Олександрівки, Станіслава, згадується про давнє місто "Скелька". Там велися розкопки, там таке надбання історичне, чудове, дуже хочеться, щоб це відновилися. Я зачепила цю місцину в романі "Нестор", тому я так квапилася його завантажити в мережу, щоб люди читали. У нас під ногами є такі скарби, ми повинні про них знати, вивчати їх. Так масово через цей біль ми прийшли до тієї думки, що в країні ми маємо численні скарби, які маємо захищати. Говориться також про Київ та австрійський Відень", — розповідає письменниця.

Зі слів письменниці, ідея створення роману зародилася давно.

"Ідея роману "Нестор" виникла доволі давно. Коли йдеш щось чуєш, бачиш, думаєш, якби ти це відобразив. Ці всі епізоди нанизуються та виходить таке намисто. Музика часто надихає, багато авторів кажуть, що чують музику та потім пишуть цілий роман. Я вирішила, що ця історія буде про чоловіка саме, бо дуже часто дівчата пишуть про дівчат, а мені захотілося описати історію чоловіка, дуже таку складну історію травмованої людини", — каже Інна Моісєєва.

Інна Моісєєва розповідає, що головний герой її роману втікає від людей та стосунків і будь-яких зв'язків, але вони все одно дуже швидко знаходять його.

"У романі йдеться, що легше бути відлюдником, легше жити в темряві. Це роман про самотність, як розкіш. Про те, що іноді реальне пекло краще за надуманий рай. Про наповненість та її якість, про пристрасть і здолання, про відчай і надію, про її сміливість та його слабкість. Про сумне з усмішкою. Про Нестора, Софію, Україну та Австрію", — зазначає письменниця в анотації до твору.

Деякі герої роману мають прототипів у реальному житті.

"Реальна особистість стала прототипом одного з персонажів роману, якого називають Вчитель. Це реальна людина, яка жила в цьому краю, він був вчителем у школі та відданим краєзнавцем. Про місця і "Скельку" — реальне, Вчитель реальний. І то тут, то там головна героїня розповідає "мої" історії зі свого життя. Які саме — не скажу. А ще в романі йдеться про деякі музичні твори, які я справді дуже люблю і вони надихнули мене писати саме таку історію", — говорить Інна Моісєєва.

Головна думка "Нестора", зі слів письменниці, полягає в тому, що не можна дозволяти страхам керувати нашим життям. Ми їх породжуємо, нам їх і вбивати, каже Інна Моісєєва.

"Головний герой страждає кількома фобіями: страх темряви та будь-яких стосунків. Уникає почуттів, бо впевнений, вони спричинять йому біль. На початку роману читач частково розуміє, чому так склалося", — додає Інна Моісєєва.

Інна Моісєєва каже, вирішила не чекати, поки буде можливість публікувати твір у видавництві, тому що відчула, що може допомогти читачам морально відволіктися під час війни та стресових ситуацій. Тому опублікувала "Нестор. Загублений у темряві" онлайн.

"Війна змусила мене не чекати. Я дуже хотіла дочекатися, коли можна буде видати паперовий варіант. Однак, кілька днів тому до мене дійшло, що мої книжки — це те, що може працювати в цей період на користь багатьох людей. Книга — це ніби двері у бомбосховище дня нашого розуму. Ми можемо час від часу ховатися у затишному світі вигаданих історій, відволікатися, надихатись і мріяти, що усе буде гаразд. Можливо, це допоможе стиснути зуби й дочекатись перемоги України та зберегти свою душу здатної творити, мріяти, прикрашати своє життя щастям", — каже Інна Моісєєва.

На літературній онлайн-платформі "Букнет" опубліковані 11 розділів роману та епілог. А сам рукопис твору містить 78 сторінок.

Книга доступна читачам безкоштовно, але всі охочі можуть перерахувати гроші на допомогу Збройним силам України.

"Я попросила читачів, за можливості віддячити мені допомогою ЗСУ. Зараз ми всі обмежені фінансово, я розумію, але океан складається з крапель. Це те, що я поки що можу. Хоча б трохи допомогти тим, хто на фронті й тим, хто чекає на них тут", — говорить Інна Моісєєва.

У моїх романах завжди щасливе завершення, додає письменниця.