«Хімічний периметр Пентагону»: дайджест російської пропаганди за 16 травня
«Хімічний периметр Пентагону»: дайджест російської пропаганди за 16 травня

«Хімічний периметр Пентагону»: дайджест російської пропаганди за 16 травня

«Хімічний периметр Пентагону»: дайджест російської пропаганди за 16 травня - Фото 1
«Хімічний периметр Пентагону»: дайджест російської пропаганди за 16 травня - Фото 2
«Хімічний периметр Пентагону»: дайджест російської пропаганди за 16 травня - Фото 3
«Хімічний периметр Пентагону»: дайджест російської пропаганди за 16 травня - Фото 4

Москва знаходить ворогів серед останніх друзів та повертається у часи Ленінського комсомолу. Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав головні фейки та наративи російської пропаганди за 16 травня.

  1. ОДКБ – залишки «колективної безпеки»
  2. Москва засіває «хімікатами» інформаційне поле
  3. Росія потрапила у сумний топ-5 McDonald’s
  4. РФ офіційно визнала себе токсичною країною

ОДКБ – залишки «колективної безпеки»

На саміті Організації договору про колективну безпеку 16 травня головну партію грав не Путін, а Лукашенко. І зрозуміло чому. Напередодні стало відомо, що загальний обсяг втрат, які економіка Білорусі зазнала через західні санкції, становить близько $18 млрд на рік.

«Хімічний периметр Пентагону»: дайджест російської пропаганди за 16 травня - Фото 5

«Постає питання, хто нам заважає використовувати наш блоковий ресурс? Поодинці нас просто розчавлять і розірвуть», – переконував Лукашенко. Такими словами білоруський диктатор вирішив запросити керівників Вірменії, Таджикистану, Киргизстану та Казахстану розділити незавидну долю інших союзників Москви, які невдовзі програють у «протистоянні з ЄС і НАТО». «Кращих» аргументів, з огляду на втрачені $18 млрд, Лукашенко знайти, напевно, не зумів.

Дуже цікавою вийшла й підсумкова заява саміту. Особливо, три пункти, під якими підписався Путін.

«Хімічний периметр Пентагону»: дайджест російської пропаганди за 16 травня - Фото 6

НАСПРАВДІ кому-кому, але не Путіну апелювати до міжнародного права. Порожні посиденьки шести старців з країн пострадянського простору. Для порівняння: наприкінці квітня у Рамштайні (ФРН) на стратегічну зустріч Консультативної групи з оборони України зібрались представники понад 40 (!) країн.

Дієвість Рамштайну відчутна, а незабаром стане ще більш відчутною. І не тільки на полі бою, а й взагалі у так званій «гібридній війні, яку розв’язав Захід проти Росії та Білорусі». Саме так її кваліфікують у РФ та Білорусі

А Казахстан, Киргизстан і Таджикистан хвилює насамперед Афганістан. Це там, де владу захопили друзі російського МЗС таліби. І в таджицькому Гірському Бадахшані ситуація дуже тривожна. Єревану необхідно розібратись із собою (там чергові хвилі протесту проти прем’єр-міністра Пашиняна) та з Азербайджаном, який після Карабаху займає також безпосередньо території Вірменії. Тому менш за все одекабешникам зараз хочеться бути союзниками Росії та Білорусі. Без їхньої «колективної безпеки» якось безпечніше.

Москва засіває «хімікатами» інформаційне поле

Під час саміту Путін також заявив, що Кремль давно «бив на сполох з приводу військово-біологічної активності США на пострадянському просторі». Віце-спікерка Держдуми Ярова водночас повторила мантру про «створення Пентагоном по периметру Росії біолабораторій».

НАСПРАВДІ російське інформаційне поле «хімікатами» почали «засівати» ще 22 січня цього року. Тоді на телеканалі «Росія-24» показали фільм «жахів» пропагандиста Мамонтова під назвою «Штам Андромеда» (нагадаємо, кінофейк «Украина. Современный нацизм» також його авторства). Чи не вперше там виклали вже набридлий наратив про «хімічний периметр Пентагону навколо Росії».

«Хімічний периметр Пентагону»: дайджест російської пропаганди за 16 травня - Фото 7

Москва намагається бити по Україні та США, але чомусь потрапляє виключно в тих, кого вважає друзями. Наприклад, у Вірменію з Казахстаном. А от згаданий у списку Азербайджан обурився та не став мовчати. Тим паче після заяви цілком офіційної особи – секретаря Ради безпеки РФ Миколи Патрушева.

«Хімічний периметр Пентагону»: дайджест російської пропаганди за 16 травня - Фото 8

Дивно, як із таким ставленням до друзів Росія може розраховувати, що у потрібний час ті підставлять плече допомоги? То Кеосаян погрожує Казахстану, то Мамонтов із Патрушевим звинувачують Азербайджан. А ці дві країни – економічно найпотужніші серед залишків російських пострадянських «друзів». Але є відчуття, що дуже скоро вони залишать Москву наодинці з її фантомними «периметрами» навколо себе. Дружити з Туреччиною якось спокійніше. Тим паче, що на відміну від Росії, з неї не тікає McDonald’s.

Росія потрапила у сумний топ-5 McDonald’s

Це не стільки McDonald’s, скільки перший справжній символ свободи, який прийшов до РФ ще у 1990-му, втік. На тлі тодішніх суцільних «чебуречных», він став першою ластівкою, як здавалося, «вільного життя». Але з війною в Україні вольності у РФ припинились.

НАСПРАВДІ Росія поповнила когорту таких країн як Іран, Ємен, Північна Корея та Зімбабве, з яких McDonald’s пішов суто з політичних причин.

Крім того, з уходом McDonald’s Росія втратила:

  • компанію, яка за 30 років вклала понад $2,5 млрд в її економіку;
  • найбільше підприємство сфери громадського харчування – 850 ресторанів;
  • компанію, яка забезпечувала понад 100 тисяч робочих місць (з постачальниками);
  • платника податків у 24 млрд рублів (близько $380 млн).

Рішення McDonald’s ухвалене на тлі припинення бізнесу в Росії іншими американськими гігантами, як-от Coca-Cola.

Звичайно, імпортозаміщення по-російськи виглядає як і належить – «абідасно». Приблизно як у московського комбінату «Очаково».

«Хімічний периметр Пентагону»: дайджест російської пропаганди за 16 травня - Фото 9

РФ офіційно визнала себе токсичною країною

Власне, нічого дивного з виходом McDonald’s з Росії не відбувається. Просто Росія повертається. Навіть не у 90-ті, а в 30-ті роки минулого століття.

Саме тоді починав працювати Московський автоскладальний завод імені КІМ (Комуністичного інтернаціоналу молоді), потім він став АЗЛК (Автомобільним заводом імені Ленінського комсомолу). На ньому випускали радянські автомобілі «Москвич». І там їх почнуть випускати знову.

Хоча, як «радянські»? У 1945 році з Німеччини в СРСР повністю вивезли завод Opel і на трофейному устаткуванні налагодили випуск Opel Kadett під брендом «Москвич-400». 

НАСПРАВДІ вся ця російська автопромівська історія фактично завершилася. При чому, навіть не з уходом Renault, який працював у РФ з 2014-го і викупив збанкрутілий АЗЛК, щоб налагодити випуск пристойних машин з великим модельним рядом.

Російський автопром завершився 24 лютого 2022 року. Ще трохи агонізував, але саме з цього часу Росія повністю припинила випуск легкових машин. Зараз простоює близько десятка її автозаводів. На жодному з них конвеєр не працює. Вперше за 75 років.

Наразі, щоб хоч якось «полегшити» ситуацію, уряд РФ видав постанову, згідно з якою автовиробники можуть відмовитись від установки на нові авто низки навігаційних систем, недоступних через нестачу необхідних чіпів. Також можна не обладнувати машини подушками та ременями безпеки.

Крім того, дозволені всі екологічні стандарти, починаючі з «Євро-0». Це означає, що можна випускати автомобілі з вихлопом, які відповідають нормативам 1988 року. Того самого, у травні якого розпочався офіційний вивід радянських військ з Афганістану. 

Ось така історія. Досить символічна. Адже в Москві люблять переможний символізм. Ось і чергова «перемога». Росія не хотіла жити з Європою в мирі і отримала такий Євро-0, що сама ж офіційно визнала себе токсичною країною. Без ременя безпеки і навігації. Тому блукати в часі та просторі вона буде ще довго. Поки не зруйнує навколо себе «хімічний периметр Пентагону», який сама ж і створила.

Теги по теме
российская агрессия
Источник материала
loader
loader