Хейт, чутливий контент та мова ворожнечі: як уникнути блокувань від Facebook

Мільйони користувачів з України з початком повномасштабної війни зіткнулися із цензуруванням з боку Meta.

Це торкнулося як українців із невеликою кількістю підписників, так і людей із великою аудиторією, а також сторінок активістів, блогерів та українських ЗМІ.

Що не так з Meta.

Сама система блокувань у Facebook досить складна та незрозуміла для багатьох користувачів.

Так, віцепрем’єр-міністр — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров закликав компанію опублікувати список “заборонених” слів, на які можна було б орієнтуватися, проте поки що результату це не дало.

– Команда Мінцифри намагається допомагати: ми надсилаємо запити до Meta, щоб компанія розблокувала контент українців.

Майже всі запити отримують позитивне рішення – і облікові записи активістів, волонтерів, блогерів розблокують.

Однак це не вирішує проблему глобально, – зазначили у міністерстві.

Алгоритми перевіряються автоматично, що вже викликало деякі проблеми ще до того, як Росія розпочала своє повномасштабне вторгнення, а вже після початку війни в Україні ситуація загострилася ще сильніше.

Деяким блокуванням сприяють атаки російських ботів, які масово скаржаться на публікації та профілі, щоб нашкодити.

Через цю ситуацію Мінцифри написало листа президенту з глобальної політики корпорації Meta Ніку Клеггу, із закликом покращити процеси модерації українського контенту.

– Також попросили поділитись з українськими користувачами своїм списком правил модерації для українського регіону.

Це допоможе зрозуміти, який контент система модерації сприймає як небезпечний, а тому дозволить уникати масових блокувань, – йдеться у заяві.

У відомстві зазначили, що сподіваються, що підходи до українського контенту зміняться, і ми продовжимо розповідати світові про нашу сміливу націю та спільну боротьбу з ворогом.

Як українці борються з блокуваннями Meta.

Зазначимо, що проблема з’явилась не вчора і навіть не пів року тому – вона існує ще з 2014 року, часів, коли війна Росії з Україною ще тільки почалася.

Через бан інформації про російсько-українську війну користувачі запустили хештег #Meta.

In та Twitter.

Люди постять скріншоти заблокованого контенту та розповідають, що їхні пости про війну видаляють.

Її сторінку, на якій було 12 500 підписників, спочатку кілька разів заблокували, а потім видалили без права на відновлення.

У своєму блозі українка писала про війну, збирала кошти на ЗСУ та ушпиталених поранених.

Звернення до генерального директора Meta Марка Цукерберга направив і український бізнесмен, співзасновник Monobank Дмитро Дубілет.

Він просить вирішити проблему російських ботів, розповівши про ситуацію на прикладі своєї дружини Юлії Пеліпас, котра є fashion-директором Vogue Ukraine.

На 95% ця аудиторія – іноземці (переважно представники креативних індустрій).

Він додав, що його дружина має особисті причини поширення правди про російсько-українську війну, а саме – втрату родичів у Маріуполі.

Російські користувачі, за його словами, щодня надсилають скарги на її пости про війну, що призводило до відправки в “тіньовий бан”, проте нещодавно ситуація погіршилася.

– Кілька тижнів тому обліковий запис Юлі був закритий вперше (повернений через кілька днів).

А на початку серпня його закрили вдруге, і нам довелося використати всі свої зв’язки, щоб його знову повернули.

Зараз на кожну посаду чи коментар Юлі нападають боти, і є повне враження, що її обліковий запис ось-ось буде закрито втретє – і, як кажуть фахівці, після цього його відновити буде вже неможливо, – підкреслив Дубілет.

– На прикладі Юлі я хочу ще раз привернути увагу Meta до цієї ситуації.

У такій самій ситуації опинилися тисячі інших українців (і не лише українців, до речі).

Вирішення цієї проблеми – це не біном Ньютона, я це точно знаю.

Цукерберг має відволіктися на мить від своїх безногих метаутворень і вирішити цю прокляту проблему зі штучними скаргами ботів, – пише український бізнесмен у себе в соцмережах.

Блокування українських ЗМІ.

У дуже складній ситуації виявились також українські медіа.

Наслідки цих атак можна побачити і зараз, якщо пройтися сторінками провідних медіа.

Керівниця відділу роботи із соцмережами Starlight Media Дар’я Манзюк зазначила, що помітила, як посилилася політика Facebook після того, як почалася повномасштабна війна.

– До цього були незначні моменти, але після повномасштабного вторгнення все стало серйознішим.

Вони мають певні правила, які, на жаль, дуже розмиті.

Наприклад, вони кажуть, що не можна висвітлювати терористичні організації, проте не вказано, що саме вважається терористичною організацією, – стверджує Мандзюк.

За її словами, Факти зіткнулися з проблемою, коли такою організацією в Meta вважають наших героїв – Азов.

– У нас є кілька банів навіть за просту згадку Азова… Був випадок, коли ми опублікували відео, де вони йдуть.

Так, у них була в руках зброя, проте, за правилами, її не можна продавати чи показувати, як когось, наприклад, убивають цією зброєю.

Нічого такого тут не було.

Але відео заблокували та промаркували це як терористичну кампанію, – розповіла вона.

Мандзюк наголосила, що Facebook дуже погано ставиться до Азова саме через маркування про “терористичну організацію”, і ми не можемо довести, що це наші захисники, які входять до лав ЗСУ.

– Їх це не цікавить, тому ми змушені писати “захисники Маріуполя”, уникаючи назв Азова і навіть Азовсталі.

Російські боти, своєю чергою, скаржилися на кожен пост, навіть не пов’язаний з війною, через що постійно доводилося відбивати скарги через спеціальну форму та нескінченно проходити перевірки модератора.

– Невідомо чому деякі бани забирали, а деякі – ні.

Боти скаржилися на все.

Елементарно, відео, як стріляє гаубиця, розбиті будинки після обстрілів РФ – писали, що це неприйнятний контент, – повідомила керівниця.

Крім того боти скаржаться на пости, які були опубліковані, наприклад, рік тому.

Як не потрапити в бан: рекомендації експерта.

Заступник директора Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ), член Незалежної медійної ради Ігор Розкладай наголошує, що ситуація є досить складною, адже Meta з 2011 року розробляла свій цензор, який спочатку був досить маленький – буквально на кілька сторінок.

У 2015 році вони його оновили та доповнили.

Зараз – це величезний талмуд з купою описів і двома рівнями загроз.

– Він досить складний, і я розумію, що більшість людей, мабуть, не читали його, або якщо й читали, то по діагоналі.

І це проблема, адже дуже часто саме через те, що люди не знають про ці обмеження, вони влітають у бан, – заявив юрист.

Як приклад, він розповів про те, що днями журналістка, яка спеціалізується на релігійній тематиці, Олена Кулигіна, запостила пост на підтримку чергових закупівель на армію і виклала в ньому номери карток.

– Цей пост досить швидко знесли.

Чому? Все дуже просто: правила Meta забороняють розміщувати на своїй платформі будь-які ідентифікаційні дані щодо банківських реквізитів та id.

А виглядає все так, ніби ледь не російські боти напали.

Насправді все просто: є порушення, є формальні правила, тому пост знесли, – пояснив він.

Групу одного київського блогу з 30 тис.

передплатників, своєю чергою, знесли за те, що хтось з адмінів пропустив кілька разів пости зі втраченими паспортами, в яких не заблюрили дані.

– Відповідно: раз приліт, два приліт.

Хоча ми розуміємо, що порушення хоч і є, але воно не якесь суперкритичне.

Проте є формальний підхід, і мені тут нічого зробити не вдалося, – повідомив Розкладай.

Також, за його словами, знову забанили Аркадія Бабченка, і цього разу – вже остаточно, хоча раніше один раз відбити скарги і відновити сторінку вдалося.

Іншим аспектом, який може призвести до видалених постів та інших санкцій з боку Facebook, є використання слів “москаль”, “хохол”, “кацап”, “русня” – це термінологічний словник, який вважається мовою ненависті.

– Туди ж відносяться фрази із серії: “Щоб усі кацапи повиздихали” тощо.

За це теж прилітає, людей банять, і такі випадки відбити практично неможливо.

Найкласичніший приклад – цитата загиблого Романа Ратушного про те, що “чим більше ми вб’ємо москалів зараз, тим менше їх треба буде вбивати нашим дітям”.

Класичний хейт.

За нього прилетіло дуже багатьом, – зазначив юрист.

Окремо експерт виділив історію з Азовом.

Так, крім Фактів ICTV, за його словами, проблеми через несприйняття Азова в Meta виникали у Суспільного та Інституту Нацпам’яті.

– Це здебільшого вдається відбивати, бо це news reporting.

Але прильоти відбуваються регулярно – тільки тому, що Азов знаходиться в переліку небажаних організацій, – у тому переліку, який я бачив злитим в інтернеті, оскільки це непублічний список, на жаль, за хейт.

Тобто за мову ворожнечі.

Але мені казали, що це не лише за хейт, – сказав він.

– Я знаю, що міністр цифрової трансформації Михайло Федоров мав поговорити з Meta про те, щоб провести своє розслідування, але поки що результатів цього я не бачу, – заявив юрист.

За його словами, політика тут “недостатньо прозора”, оскільки трапляються відеозаписи, на яких може бути видно важкі кадри війни, які не варто було б випускати хоча б без блюру.

– Деякі кадри блюрляться, і це компроміс з боку платформи щодо контенту, який формально не мав би бути на платформі, проте його дозволили через обставини.

Я не можу сказати, що Meta не намагається щось робити для нас, але українці не розуміють, що є дуже багато претензій до компанії від інших сторін, які ми просто не бачимо.

І ось блюр – це, власне, компромісний варіант, – резюмував він.

Юрист розповів, що свого часу зміг відбити хештеги Ірпінь, Буча, Бородянка та всі зображення, які з цим пов’язані – вони блюрилися, але не видалялися, і це було відпрацьовано досить швидко.

– Є також ситуації, коли алгоритм аналізує ваш контент та помилково вирішує, що він порушує правила.

Такі кейси бувають досить часто, їх вдається відбивати, хоч і, на жаль, не завжди оперативно.

Часом оскарження розглядають понад місяць, – розповів Розкладай.

Він підкреслив, що насамперед рекомендує користувачам витратити час на те, щоб хоча б переглянути правила Meta і зрозуміти їхню логіку, оскільки повністю запам’ятати їх усі нереально.

– Друге – не використовувати епітети, краще писати як є, що це зробили росіяни.

Щодо Азову – я не хотів би рекомендувати медіа не писати про це.

Швидше, я можу рекомендувати подавати це максимально чітко як новину, щоб при оскарженні системі можна було вказати на це.

І загальна рекомендація: ніколи не лінуватися робити оскарження, навіть якщо це елементарний бан на добу.

Тому що алгоритми часто помиляються, і якщо ми не показуватимемо, що щось не так, вони продовжуватимуть діяти так само, – резюмував юрист.

Якої позиції дотримуються у Facebook.

Менеджер Facebook з публічної політики для України Катерина Крук, яка працює на цій посаді з літа 2019 року, зазначила у матеріалі для Детектор.

Медіа, що досить часто отримує від українців питання про модераторів.

– Адже українці переживають, щоби до модерування їхніх повідомлень не залучали росіян.

Наша команда модераторів – це понад 35 тис.

Ми використовуємо різні підходи до модерування різного контенту.

Фото та відео насамперед модерує штучний інтелект, тексти – людина, – стверджує вона.

Крук заявила, що в Meta віддають перевагу людям, які є представниками певного регіону чи країни, знають культурний та мовний контекст.

А тому в українській команді модераторів, за її словами, працюють українці.

– Скільки їх, хто вони – це інформація, яку ми не розголошуємо.

Базуються вони переважно у наших великих офісах у Дубліні та Лондоні, де вони мають безпечний доступ до модераторських інструментів, – розповіла менеджер.

Вона визнала, що постійно чує претензії щодо блокування та видалення “не тих, кого потрібно, і не за те, за що потрібно”.

– Щоб хоч трохи знизити градус напруги та невдоволення нашими рішеннями, ми створили незалежну зовнішню наглядову раду (External Oversight Board).

Facebook створила окремий фонд, який фінансує цю організацію.

Ми не втручаємось у їхню роботу ні на організаційному, ні на фінансовому рівні.

Не впливаємо на кейси, які вони підбирають для себе.

І ми зобов’язалися виконувати всі рішення цієї ради, окрім тих, які суперечитимуть закону, – стверджує Крук.

Менеджер пояснила, що це група експертів з усього світу, яку на першому етапі допомагала формувати корпорація, але надалі вони самі вирішуватимуть, кого запрошуватимуть замість членів, які вибувають.

– Вони займаються складними випадками, які є важливими для певного регіону або мають глобальне значення.

Вони можуть ухвалити рішення про уточнення правил соцмережі – ми з цим згодні, – розповіла вона.

Як повідомляється, до зовнішньої наглядової ради може звернутися кожен користувач, контент якого видалили.

Для цього потрібно заповнити форму на вебсайті.

Рада розглядає скарги протягом 90 днів та публікує рішення на сайті, а адміністрація соцмережі зобов’язана їх виконувати.

– Було чимало випадків, коли зовнішня рада ухвалювала рішення, які суперечили рішенням наших модераторів – ми їх виконали, – резюмувала Крук.

Вторжение России в Украину: Facebook объявил о дополнительных шагах.