Такого не знімає кінематограф. Українські військові самотужки готують кіно про велику війну
Такого не знімає кінематограф. Українські військові самотужки готують кіно про велику війну

Такого не знімає кінематограф. Українські військові самотужки готують кіно про велику війну

Вперше в історії українського кінематографу над зйомками кінострічки працюють військовослужбовці.

До виходу на великий екран готуються два кінопроєкти — художній фільм Українські воєнні історії та документальна стрічка Готові до спротиву.

Сценаристів надихнули історії звичайних українців, які полишили свої цивільні професії, стали до лав тероборони, а зараз вже стали досвідченими бійцями.

Фільм хоч і художній, але заснований на реальних подіях.

95% знімальної групи — це сучасні бійці тероборони.

Вони певні: жодні зйомки трилера не можна порівняти з атмосферою реального бою.

Курує виробництво обох стрічок відомий режисер, а нині також військовослужбовець — Ахтем Сеітаблаєв.

— Передусім ми розповідаємо історії людей, які зростають від цивільних людей до фахівців, обізнаних у військовій справі.

Це перемога спершу над самим собою, це розповідь про надзвичайно цікавий рід військ — ТРО, де в одному окопі ти можеш познайомитися з двома кулеметниками – один із них буде доктором наук із фізики, а інший слюсарем.

Це в першу чергу про людей.

Як каже один із персонажів художнього фільму, перемагає не зброя, а люди! — розповідає Ахтем Сеітаблаєв.

Зйомки стрічки тривали на Харківщині, Київщині та Одещині.

Для цього доводилося спеціально розміновувати окремі місцини.

Військові жартують, що розмінований російський лендліз неабияк став у пригоді — його підривали просто у кадрі.

Серед продюсерів стрічки — Олексій Дмитрашківський, він віддав збройним силам понад 25 років.

Друга його іпостась — кінематограф, на рахунку Олексія продюсування понад сорока стрічок.

Він певен, що жоден кіномайданчик не може відтворити атмосферу реального бою.

— Це зовсім інша атмосфера, зовсім інше ставлення до акторів.

Зазвичай на знімальному майданчику під час миру є такий елемент пафосу, коли приїжджає актор, навколо нього всі бігають.

Тут зовсім інакше, тут актор відзнявся, взяв лопату і далі пішов копати окоп, — зауважує Олексій Дмитрашківський.

Українські воєнні історії, попередньо, вийдуть на екрани у лютому наступного року.

Фільм складатиметься з трьох новел – є вестерн, драма і навіть комедія.

Паралельно тривають зйомки іншого документального серіалу під назвою Готові до спротиву.

Його негласно назвали антологією про кожну бригаду ТРО.

До творчої групи долучився і відомий актор Олексій Тритенко, нині він також тероборонець.

— Я пам’ятаю, як 25 лютого мене особисто вразила абсолютна виваженість побратимів, які готували свою зброю.

Вони були спокійні, як удави.

І це настільки надихнуло і навіть спантеличило спочатку.

А потім прийшло усвідомлення, що ти один з них.

Тому ти маєш бути максимально доречним та доцільним, — додає Олексій Тритенко.

Сьогодні завдяки нашим захисникам твориться нова історія України, і кожен їхній вчинок вартий фільмування.

І ніхто краще за самих військових не зможе так розповісти про сучасну війну у нашій державі, певна заступниця міністра оборони Ганна Маляр.

— Я би назвала такий фільм – нервом війни.

От його не можна відчути по заголовках новин, його не можна відчути по наших зведеннях Генштабу – його можна відчути тільки в кіно.

І тому те, що зараз створюють разом цивільні та військові — це справжнє, живе, натуральне мистецтво.

Це є наш із вами нерв війни, — каже Ганна Маляр.

Памфир, Цензорка и Дом из заноз: украинские фильмы номинировали на Европейскую кинопремию.

Источник материала
loader
loader