Порт-систему для проведення хіміотерапії одномісячній дитині встановили медики Західноукраїнського спеціалізованого дитячого медичного центру.
Це наймолодша пацієнтка, якій імплантували спеціальний порт.
Для маленької Софійки ця процедура була абсолютно безболісною, бо здійснювали її під загальною анестезією.
А для хірургів та анестезіологів завдання виявилось дуже відповідальним, зважаючи на вік та вагу дитини.
— Зазвичай порт-систему ми встановлюємо дітям старшого віку і дорослим, які потребують тривалого лікування і мають потребу у частому венозному доступі, — розповів Богдан Романішин, завідувач хірургічним відділенням ЗУСДМЦ.
За словами лікаря, у немовлят переважно використовують катетери іншого типу.
Проте Софійці імплантували саме порт-систему, щоб зробити лікування максимально зручним.
Встановлення порту одномісячній дитині потребувало максимальної уваги та делікатності через дрібні вени та судини.
Положення порту хірурги контролювали рентгенологічно.
Щоб моніторити дихання та гемодинаміку під час знечулення застосували інтубаційний наркоз.
— Ця маніпуляція була складнішою через вік дитини і саме захворювання.
У немовлят, навіть цілком здорових, доступ до вен утруднений.
Думаю, що в Україні не знайдеться більше випадків імплантації портів одномісячному пацієнту, — сказала дитячий анестезіолог Іванна Андрейчук.
Венозні порти використовують, щоб зменшити хворобливі відчуття у дитини та покращити загальний стан.
Насамперед, це для комфорту самого пацієнта, бо ці системи зручні і не потребують щоденного догляду.
Пухлину наднирника у маленької рівненчанки діагностували, коли їй виповнилось три тижні.
— На третій день, ще у пологовому, я зауважила, що у донечки збільшений животик, виражена судинна сітка.
Я сама медсестра, тож розуміла, щось не так.
УЗД показало надлишок меконію, але після очисних клізм живіт не зменшився.
Потім з’явилась фізіологічна жовтяниця, і місцеві лікарі запідозрили гепатит й гепатобластому печінки, — розповідає мама дівчинки Вікторія.
Лише УЗД з контрастом у Львові, яке провів Віктор Жельов , встановило справжню причину нездужання — нейробластому наднирника.
Дитячі онкологи ЗУСДМЦ негайно розпочали лікування.
Спочатку реаніматологи встановили малій звичайний катетер.
Але через два дні його довелось зняти, оскільки маленькі судинки затромбувались, що унеможливило подальше введення препаратів.
Тож перед наступним блоком лікування Софійці імплантували венозний порт, призначений для тривалого використання без перевстановлення.
Опухоль не давала четырехмесячному мальчику дышать и есть.
Львовские медики вылечили его без операции.
У Софійки уже спостерігаються позитивні зміни: вона активна, почала добре набирати вагу.
Батьки дівчинки налаштовані на цілковите одужання малечі.