Що не так з новою українською школою? Ніцой назвала три моменти

Дитяча письменниця, педагог, мовна активістка Лариса Ніцой вважає, що в освітній процес обов'язково потрібно повернути патріотичне виховання, а в підручниках вводити виховні моменти у будь-яку тему, яку вивчають школярі. Про це вона розповіла в інтерв'ю «Главкому».

«Це дуже легко і дуже просто робити: не викачувати і закачувати воду з басейну в басейн, а, наприклад, порахувати, хто старший – Шевченко чи Грушевський, ще й пояснити, хто це. Це математика, але це патріотичне виховання, а з басейну в басейн – це освітні послуги. Так само тексти диктантів, які ми пишемо. Про що вони?», – зазначила Ніцой.

За словами письменниці, наразі важливо закладати у підростаюче покоління повагу до свого народу та вчити патріотизму. Ніцой вважає, що школярам потрібно розказувати про реальну картинку сьогодення, щоб не виростити «безхребетну націю, яка не здатна буде боротися».

«Навіть маленьким діткам можна писати про наших героїв, про наших «кіборгів», щоб вони з диктантів дізнавалися щось нове, чим би пишалися. У тексті обов’язково повинен бути виховний зміст. Останніми роками ми пишемо приклад таких текстів без виховного змісту – це диктанти Національної єдності. Я розумію, вони тому і називаються диктантами Національної єдності, бо єднають всіх: і релігію не чіпай, щоб нікого не образити, і різномовність не чіпай, щоб нікого не образити, і різноетнічне походження не чіпай, щоб нікого не образити… Врешті, ці диктанти про що? Про знання коми і тире? А хіба це головне? Чому б дітям не розв’язувати задачки про літак «Мрія», не писати диктанти про те, як його розбили вороги (хоча, чому би й ні)? Можна писати, як ми його відбудуємо. Не треба боятися дітям говорити слово «вороги», бо вони у нас є. Якщо ми не будемо цього говорити, то ми виростимо безхребетну націю, яка не здатна буде боротися», – зауважила Ніцой.

Також мовна активістка вказала і на досить актуальну проблему сучасної школи – мовне питання. На сьогодні багато українських дітей змушені продовжувати навчання за кордоном, а там української мови не вчать, тому більшість дітей можуть забути рідну мову.

«Ще одне питання до нашої школи: велика частина наших дітей виїхала закордон. Частина з них там (на жаль) і лишиться, а частина повернеться. Але ж мову вони українську не вчать в іноземних школах! У що це виллється у майбутньому? Якомовними вони приїдуть?Україномовними? Російськомовними? Польськомовними? А ми з вами вже говорили, що мова – це світогляд, мова – це спільнодумство, мова – це реформи в майбутньому. Чи вирішується питання (вивчення української мови нашими дітьми в іноземних школах)», – додала активістка.

Разом з тим Ніцой зауважила, що є в сучасній освіті і позитивні моменти. 

«Є й хороші речі, я не про школу, про гуманітарну політику, – наприклад, ми поміняли «замирювання», яке було і за попередньої влади, і яке було на початку цієї влади, на боротьбу. За попередньої влади ми все мирилися та намагалися домовитися, на початку цієї влади Зеленський теж казав, що бачив мир в очах Путіна, але із загостренням цієї фази війни наша влада поміняла стратегію, вона кардинально розвернула наше суспільство на шлях боротьби, на шлях «не здамося», на шлях «не скоримося», на шлях «переможемо», «ми будемо наступати та відбирати своє, і всі, хто прийде на нашу землю, буде знищений». Оце правильна стратегія, оце радує, нарешті», – резюмувала письменниця.

Нагадаємо, Лариса Ніцой переконана, що усі українці повинні розмовляти державною мовою, адже це свідчитиме про спільнодумство та однокомандність населення. А україномовність сприятиме тому, аби економіка країни розвивалась, закони працювали, а люди жили цивілізовано.