Опитування: Парламенту під час війни довіряє більшість українців, а найбільше — молодь
Опитування: Парламенту під час війни довіряє більшість українців, а найбільше — молодь

Опитування: Парламенту під час війни довіряє більшість українців, а найбільше — молодь

56% опитаних довіряють Верховній Раді як інституції, а 11% — абсолютно не довіряють.

Більшість українців довіряють Верховній Раді, але менше половини громадян знають прізвище депутата, обраного в їхньому окрузі. Такі результати всеукраїнського опитування громадської думки, проведеного в межах програми USAID «РАДА: наступне покоління».

69% українців повідомили, що хоча б дещо знають про парламент України. Найбільше поінформовані у Києві, найменше — на Півдні та Сході. Але лише 39% респондентів знають прізвище нардепа, обраного в їхньому окрузі.

Більшість українців (56%) «швидше» чи «цілковито» довіряють Верховній Раді України як інституції, 11% — «абсолютно не довіряють». Найвищий рівень довіри — серед молоді 18-24 років (89%), переважна більшість яких вважає процеси в парламенті прозорими. Загалом робота парламенту прозора для 40% респондентів.

Соцмережі та центральні канали — основні джерела інформації про роботу парламенту (65% і 54% відповідно) і депутатів (50% і 45% відповідно) для громадян. Більшість українців (52%) вважає, що депутати, обрані в їхніх округах, недостатньо інформують людей про свою діяльність. Лише 5% респондентів знають про законодавчі ініціативи депутата від свого округу.

8% громадян потребують більшої взаємодії зі своїм депутатом після повномасштабного вторгнення РФ. 42% українців вважають, що є регулярна співпраця між виборцями й депутатом, обраним від їхнього округу. Хоча тільки 12% респондентів самі зверталися до депутатів. Особисті зустрічі, повідомлення у соцмережах та зустрічі з виборцями — найзручніші способи взаємодії з депутатом.

Інфографіка: «Інтерньюз-Україна»

«Цілком зрозумілою» інформація про роботу Верховної Ради є для 20% опитаних, «швидше зрозумілою» — для 44%, «швидше не зрозумілою» — для 25%, «зовсім не зрозумілою» — для 7%,  «важко сказати» — для 5% респондентів.

Найвідомішим цифровим сервісом парламенту є «Електронні петиції». Про нього знає половина респондентів, а чверть — скористалася.

Найважливіші аспекти, які слід враховувати під час обрання депутата, для респондентів — це «чесність і здатність виконувати обіцянки» (27%), «особистісні якості» (21%) та «готовність захищати інтереси людей і чути їхні потреби» (20%). Для молодших респондентів (18-34 роки) платформа кандидата та його попередній політичний досвід дещо важливіші.

На думку більшості українців, допомога соціально незахищеним верствам населення, зокрема переселенцям, і контроль за використанням бюджетних коштів — основні питання, на які депутатам варто звертати увагу під час воєнного стану.

Ознайомитися зі всіма результатами дослідження можна в презентації.  Також з результатами дослідження можна ознайомитися англійською мовою (English version).

Всеукраїнське опитування громадської думки провела компанія Info Sapiens 6–22 жовтня 2022 року від імені Центру аналізу та соціологічних досліджень Міжнародного республіканського інституту у співпраці з ГО «Інтерньюз-Україна» в межах Програми USAID «РАДА: наступне покоління».

Методом computer assisted telephone interviews (CATI) на основі випадкової вибірки мобільних номерів опитано 1609 громадян України віком від 18 років. Вибірка репрезентативна для населення України за статтю, віком і розміром населеного пункту (похибка репрезентативності не перевищує 2,4%). Вибірка не включає жителів окупованих територій, на яких українські оператори мобільного зв'язку не надають послуги, та українців, які виїхали за кордон.

Фото: А. Нестеренко/пресслужба Верховної Ради

Теги по теме
Верховная Рада российская агрессия опрос
Источник материала
Поделиться сюжетом