Соболь у Страсбурі: усі переваги та ризики трансферу
Соболь у Страсбурі: усі переваги та ризики трансферу

Соболь у Страсбурі: усі переваги та ризики трансферу

Соболь у Страсбурі: усі переваги та ризики трансферуВідповідь на питання "Чи зможе Едуард закріпитись у Франції" — дає football.

ua Едуард Соболь – це той тип українських футболістів, яким досить важко давати якусь однозначну оцінку.

Хтось з фанатів вважає його ефективним, старанним гравцем, який додавав якості та нових варіантів кожній із своїх команд.

А хтось, можливо справедливо, критикує Едуарда за те, що того майже завжди влаштовувала роль другого вибору на позицію.

Поставивши підпис під контрактом із Страсбуром, Соболь дав привід для ще більших суперечок та неодзначностей.

З однієї точки зору, Едуард покидає Брюгге – топовий за бельгійським мірилам клуб, який претендував на єврокубки.

Та розмінює його на французьку команду, головна мета якого на цей сезон – не вилетіти у Лігу 2.

Проте з іншого боку, Соболь отримує шанс регулярно грати у основі.

У будь-якому випадку.

перехід Соболя у Страсбур – це виклик та ризик для українського гравця.

А ще – такий собі тест, який визначить: чи здатен Едуард бути повноцінним та важливим гравцем основи, чи все ж таки його потенціал обмежений роллю бек-апа.

Які шанси, що цей тест буде вдалий – проаналізуємо ми.

🆕 Les premiers pas de Morgan Sanson et Eduard Sobol sur la pelouse du Racing Soprema Parc 💙#MercatoRCSA I #Ligue1Uber.

Eats pic.

— Racing Club de Strasbourg Alsace (@RCSA) January 24, 2023.

Розлучення з бельгійською мрією.

Чотири роки Соболя у Брюгге можна назвати найбільш вдалим етапом кар’єри для українця.

У них вмістилась довіра від головного тренера, серії хороших матчів у національній лізі, три титули чемпіона країни.

Кар’єра у Брюгге дозволила Едуарду вдосталь пограти в еврокубках та попрацювати відразу з чотирма якісними європейськими тренерами.

Наприклад, Філіпом Клеманом, який зараз рулить у Монако.

І хоча Брюгге фінансово є одним із найстабільніших клубів Бельгії, все ж конкурувати з могутнішими командами з топ-5 ліг вони не здатні.

Через це керівництво намагається будувати таку собі бельгійську версію Аяксу: так, домінуючу вдома, але націлену на виховання хороших молодих гравців та їх перепродаж за великі гроші.

Як, наприклад, вдалося провернути з молодою зіронькою Шарлем де Кетеларе, якого влітку продали за майже 40 мільйонів Мілану.

У рамках такої стратегії влітку Брюгге віддало солідні для себе шість мільйонів за Бьорна Меєра – нідерландського дев’ятнадцятирічного лівого захисника.

Молодий, націлений на безупинне буріння флангу, здатний грати як у четвірці, так у п’ятірці захисників, Меєр закріпився у основі при вже другому тренері Брюгге.

А Соболю довелося знову стати лише другим вибором на позицію, гравцем кубків та замін.

З яким ой як не факт, що керівництво було готове продовжувати контракт, термін якого збігав цього літа.

Едуард Соболь в матчі з Ман Сіті.

Перемоги та страждання Страсбуру.

Страсбур минулого сезону став командою-відкриттям для багатьох вболівальників.

Команда грала круто, не соромилась вибігати у динамічні контратаки та була дуже надійною позаду.

Страсбур закінчив Лігу шостим, і лише перемога Нанту у Кубку країни завадила команді з Ельзасу спробувати пограти ще у Єврокубках.

Рецептом успіху тодішній головний тренер Жульєн Стефан вважав командний баланс.

У клубу вистачало непоганих гравців на всіх позиціях, а хороша атмосфера дозволяла вірити у сили та перемагати.

Втім, на цей сезон у Страсбура почались типові проблеми команди, яка стрибнула вище голови, але не зробила кроки, аби закріпитись на новому рівні.

Попрацювавши на трансферному ринку лише точково, ельзасцям не вистачило підсилення для ривка вперед.

Додалися травми і вся магія Стефана кудись зникла.

Страсбур почав програвати матч за матчем.

Цього сезону з Ліги 1 вилітає відразу чотири команди і більшу частину розіграшу чемпіонату Страсбур знаходився у четвірці аутсайдерів.

Кілька тижнів тому керівництво вирішило не доводити ситуацію до критичної та звільнили Стефана.

Команду очолив 39-тирічний представник штабу Матьє Ле Скорне, який набив чотири очки у двох матчах та через прохання гравців отримав контакт до кінця сезону.

Трансфер для кроку вперед.

Звісно, для Страсбуру Соболь – це гравець, який має точково посилити позицію лівого захисника.

Прямий конкурент Едуарда — це Люка Перрен, який вважався дуже перспективним у молодіжці Марселю та переходив за хороші гроші, але грою не виправдав очікувань.

Через що позицію лівого захисника у "п’ятірці" займав легендарний для Страсбуру Дімітрі Лієнар, для якого куди рідніші – позиції вище по флангу та у центрі поля.

Едуард Соболь.

Фото — офіційний сайт Страсбура.

Задум – зрозумілий.

За рахунок Соболя закрити позицію лівого захисника та використовувати Лієнара Деінде.

Потенціалу для такої задачі в українця точно вистачає.

Особливо, якщо врахувати головну чесноту Соболя – дисципліновану гру позаду та вміння давати хороші ігрові об’єми без м’яча.

А домінувати над суперником – це точно не завдання Страсбуру на цей сезон.

Втім, у кризовості ельзаської команди криється і головний ризик для Едуарда.

Немає гарантії, що керівництво залишить молодого коуча на ще один сезон.

І що замість нього вже цього літа до клубу не приїде новий тренер, який забажає креативнішого та про активнішого гравця на лівий фланг.

Не виключеним досі є й виліт команди у Лігу 2.

Едуард Соболь.

Фото — офіційний сайт Страсбура.

Перехід Едуарда Соболя чимось нагадує інший трансфер, який почав серію переїздів українців у Францію.

Рік тому Данило Ігнатенко обрав Бордо.

Тоді іменита команда теж відчайдушно змагалась за виживання та хаотично намагався закрити діри у півзахисті хоча б якимось якісним гравцем.

Та теж міняла головного тренера.

Тоді Ігнатенко з честю прийняв надважкий виклик.

І навіть після вильоту у Лігу 2 лишився з командою та хоч у нижчому дивізіоні, але лишився у топовій європейській футбольній країні.

Умови ж для Соболя у Страбурі – не співмірно кращі.

Здається, ельзасці знаходяться лише у епізодичній, а не в системній кризі, як Бордо.

Та і сам Едуард вже має великий досвід гри у Європі, а завдяки Бельгії – це й навички спілкування у франкомовних країнах.

Тому бажаємо Едуарду лише удачі та успіхів.

Богдан Максимець, Football.

Теги по теме
футбол
Источник материала

Оригинальная версия

Поделиться сюжетом