Із листопада 2022 року російська служба «Голосу Америки» взяла на роботу Гаррі Княгницького, колишнього кореспондента російського телеканалу НТВ. Під час роботи на НТВ Княгницький знімав пропагандиські сюжети про російсько-українську війну. Зокрема, розповідав, що українська армія обстрілює цивільних, замовчував російську агресію, легітимізував анексію Криму, розповідав про «терориста» Олега Сенцова.
Детальніше про це читайте тут: Російська служба «Голосу Америки» взяла на роботу пропагандиста НТВ, який знімав сюжети про «ополченцев»
«Детектор медіа» звернувся з запитанням до «Голосу Америки», чому там взяли на роботу колишнього пропагандиста, та яким бачать його майбутнє на мовнику. На що наша редакція отримала відповідь:
«Протягом десятиліть «Голос Америки» наймав досвідчених журналістів із репресивних суспільств, у тому числі з Росії. Усі журналісти «Голосу Америки» працюють під редакційним наглядом і керівництвом, що гарантує, що вся їхня робота відповідає найвищим стандартам журналістики та нашому статуту. Робота Княгницького, як і інших журналістів «Голосу Америки», проходить суворий процес редагування інформаційного агентства».
Оцінити цю ситуацію «Детектор медіа» попросив кількох українських медійників. Ми поставити два запитання:
1. Як ви ставитеся до прийому на роботу в «Голос Америки» колишнього пропагандиста НТВ?
2. Як ви оцінюєте реакцію мовника?
Любов Цибульська, керівниця Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки:
1. Ми багато говоримо про важливість інституту репутації. Подібні дії нівелюють ці розмови. Люди, які працюють на ворога, роблять свій ціннісний вибір. Якщо мовник бере на роботу людей з таким моральним компасом, це означає, що він або поділяє його цінності, або не вважає цінності визначальними.
2. Така реакція не орієнтована на розбудову довіри з боку глядачів. Також це сигнал іншим пропагандистам, що ринок всеядний і вони завжди зможуть «перефарбуватися». Ціна подібних вчинків дуже висока. Робота російських пропагандистів веде буквально до геноциду. З початку війни, а надто після повномасшабного вторгнення відсутність внутрішньої професійної гігієни є неприпустимою.
Костянтин Квурт, голова правління «Інтерньюз-Україна»:
1. Факт прийому колишнього пропагандиста на роботу в «Голос Америки» є ганебною помилкою менеджменту «Голосу Америки». І насамперед це погано для редакції, бо підриває їхні позиції в Україні. Також це компрометує всю величезну допомогу, яку Сполучені Штати надають народові України в боротьбі проти російської агресії. Я розумію, що такі ганебні дії є відзеркаленням дискусії в певних американських колах, що не всі росіяни погані. І що треба шукати з ними спільної мови. Напевне така думка може існувати в якихось там академічних колах. Але, якщо вона потім виливається у такі дії, тоді треба бути готовими, що буде висловлена і думка українців. І ці думки не будуть приємними для редакції й менеджменту «Голосу Америки». Це власне зараз відбувається.
2. Те, що написано в пресрелізі, що вони десятиліттями наймали громадян із депресивних суспільств — це очевидно нерозуміння того, що відбувається зараз. Бо є різниця між депресивним суспільством і суспільством нациським. Яким сьогодні є суспільство Російської Федерації. Це факт, який не хоче бачити начальство пана Княгніцього. Такими діями воно підставляє Сполучені Штати Америки в очах народу України.
Говорячи про майбутнє, це спроба реабілітувати пропагандистів. Замість того, щоби посадити їх на лаву підсудних разом із воєнними злочинцями.
Оксана Романюк, керівниця Інституту масової інформації:
Чесно кажучи, я дуже здивована, адже закордонні медіа такого рівня для нас завжди були еталоном. Стався серйозний скандал, і очевидно що вони поки не зробили з нього висновків. Я не можу назвати їхню відповідь кризовою комунікацією, це просто відписка. Їм потрібно негайно переглянути і покращити політики відбору персоналу. І з особливою ретельністю слід ставитися до кандидатів з Росії, я б навіть прописала окрему політику перевірки, чи не були вони задіяні в геноцидній риториці чи агресивній воєнній пропаганді, так як Княгницький.
Дмитро Золотухін, виконавчий директор Інституту постінформаційного суспільства:
1. Я переконаний, що поширення завідомо неправдивої інформації на необмежену аудиторію — це злочин.
«Голос Америки» взяв на роботу злочинця
Чи може злочинець виправитися?
Так, може.
Чи можна при цьому пропустити стадію покарання за вчинені злочини й суспільний осуд? Ні, бо таким чином суспільство знову буде поставлено під загрозу вчинення нових злочинів.
2. Реакція мовника — це не тільки «дитячий садочок», а й знущання над медіа спільнотою. По суті, мовник відповів «він більше не буде, бо за ним наглянуть старші»...
Ми що, у першому класі говоримо про бешкетника, який розбив вазу?
Медіа і журналістика — це сфера, яка впливає на життя людей. Доки злочинці цієї сфери будуть залишатися безкарними, миру у світі досягти буде неможливо.
«Голос Америки», по суті, приєднується до злочину, прикриваючи його.
Дмитро Тузов, ведучий Радіо НВ, медіаексперт ГО «Фундація "Суспільність"»:
1. Прецедент з Гарі Княгницьким показує, що для працевлаштування в російську службу «Голоса Америки» не обов’язково бути принциповим і дотримуватись стандартів журналістики. Виявляється, можна частину свого життя відпрацювати на ідеологічну машину Путіна, яка є складовою війни проти України. В цій системі телеканал НТВ є просто рупором Кремля. Там відкритим текстом закликають вбивати українців і руйнувати всі системи життєзабезпечення України. Тобто, можна працювати на жорстку російську пропаганду, слухняно виконувати завдання і настанови шефів і продюсерів цієї спотвореної реальності. Заробляючи при цьому великі гроші — російська система пропаганди грошей не шкодує. А другу половину життя вдавати з себе порядну людину й журналіста та знову отримувати немаленькі гроші. Але вже від американських платників податків. А як же принципи і стандарти роботи? Хіба це журналістика? Це профанація професії.
2. Дивна реакція. Менеджери російської служби Голосу Америки намагаються так все подати, ніби Гарі Княгницький — ледве не страждалець за професію. Розповідають, як тяжко жити і працювати журналістам у тоталітарній країні. І я б цю логіку зрозумів, якби мова йшла про переслідуваного режимом професіонала, який і за тяжких обставин зберігав мужність і відданість професії. Але ні. В російських медіа він виконував саме те, чого від нього чекали замовники російської пропаганди й медіа-розпалювачі війни. В американському офісі, як нам повідомили, він буде працювати під наглядом досвічених редакторів, і тому виконуватиме свою роботу якісно. Дивне пояснення, яке є демотивуючим для багатьох журналістів в різних країнах світу, які й в умовах тиску, репресій й війни продовжують чесно виконувати свою роботу. Можливо, менеджменту російської служби «Голосу Америки» так простіше: найняти людину, яка пристосовується до обставин і є ідеальним виконавцем волі роботодавця. Але життя — це така дивна штука, коли залежно від напрямку дії вітру, флюгер розвертатиметься в різні боки, незважаючи на цей самий нагляд з боку редакторів. Принаймні, така ймовірність існує. Як і тисяча різних способів малопомітних маніпуляцій, які також притаманні російським медіа.
Нагадаємо, що із закликом про звільнення Княгніцього раніше виступив Медіарух.