Астрономи відкрили "пуголовкову" газову хмару поблизу центру Молочного Шляху

Вперше хмара була виявлена інфрачервоним телескопом Джеймса Клерка Максвелла, який спостерігав її в лінії емісії чадного газу. Подальші спостереження проводилися за допомогою радіотелескопів NRO і MeerKAT, а також рентгенівського телескопа "Чандра".

Хмара знаходиться майже на три градуси на північний захід від Стрільця А*, надмасивної чорної діри, і, за оцінками, має масу молекулярного газу 660 мас Сонця.

Що відомо про дивну хмару

Вчені дійшли висновку, що хмара не перебуває в гравітаційній рівновазі і розташована на кеплеровій орбіті навколо невидимого точкового об'єкта з масою близько десяти тисяч мас Сонця. Вважається, що цей об'єкт є неактивною чорною дірою проміжної маси, яка розтягує хмару, що потрапила під її гравітаційний вплив. Хмара має вигнуту форму з помітною "головою" і фізичний розмір близько 2,2 парсека, причому різні частини хмари мають градієнт швидкості.

Розташування пуголовкової хмари / Фото The Astrophysical Journal

Відкриття цієї газової хмари проливає світло на можливе утворення надмасивних чорних дір. У центрах великих галактик зустрічаються надмасивні чорні діри, маса яких у мільйони або мільярди разів перевищує масу Сонця. Один з можливих механізмів їх утворення включає чорні діри проміжної маси, які мають масу від ста до десяти тисяч мас Сонця. Відкриття цієї пуголовкоподібної газової хмари, пов'язаної з чорною дірою-кандидатом проміжної маси, дає нові уявлення про формування цих масивних об'єктів.

Багатохвильові зображення пуголовкової хмари / Фото The Astrophysical Journal

Чому це справді важливе відкриття

Відкриття цієї незвичайної газової хмари є значною віхою для астрономів, оскільки дає важливу інформацію про формування надмасивних чорних дір. Подальші дослідження і спостереження за цією хмарою можуть допомогти вченим краще зрозуміти природу чорних дір і еволюцію Всесвіту.